Постанова № 60915599, 22.08.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року Житомир справа № 806/1340/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е., суддів: Гуріна Д.М., Романченка Є.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 28.04.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03. 06.2016 №38;

- зобов'язати Міністерство оборони Україні розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 як інваліду 3 групи з 28.04.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до зазначеного законодавства у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, однак відповідач відмовляє у прийнятті до розгляду документів на виплату у зв'язку з відсутністю доказів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва).

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що у період із 22.12.1982 по 19.02.1985 ОСОБА_1 проходив військову службу в Республіці Афганістан. Указом Президіуму ВР СССР від 27 вересня 1984 року ОСОБА_1 нагороджено медаллю "За бойові заслуги" (а.с. 19).

Відповідно до витягу з протоколу №554 від 28 лютого 2014 року, Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що отримані ОСОБА_1 поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.20).

Із 28 квітня 2014 року позивачу встановлена третя група інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 830406 від 19.05.2014 ( а.с.23).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.03.1996 позивач має статус учасника бойових дій (а.с. 17).

Згідно довідки, виданої Житомирським ОВК від 10.03.2016 № 167, ОСОБА_1 дійсно проходив службу в Республіці Афганістан, де в той час велись бойові дії в складі в/ч пп27787 із 22.12.1982 по 19.02.1985 (а.с. 18).

10.03.2016 позивач звернувся із заявою до Міністерства оборони України через Житомирський ОВК про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІІ групи (а.с.25).

Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим Міністром оборони України, оформленим протоколом від 03 червня 2016 року №38, документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання. Відповідно до вказаного протоколу у поданих позивачем матеріалах немає підтверджень про причину та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (а.с. 26).

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону України №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Пунктом 11 Порядку №975 визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Порядком №975 не передбачено прийняття розпорядником бюджетних коштів такого рішення як повернення документів.

Отже, відповідач, повертаючи документи позивачу, діяв не у порядку та у спосіб, передбачений законом, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо викладеної в п. 3 прохальної частини позовної заяви вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України подати звіт про виконання прийнятої постанови суду протягом 15 дію з дня набрання постановою законної сили, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення судового контролю відповідно до ст. 267 КАС України є правом, а не обов'язком суду. Окрім того, на день винесення судового рішення відсутні обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судових рішень, що набрали законної сили, а тому суд не вбачає необхідності у встановленні судового контролю.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 28.04.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03. 06.2016 №38;

Зобов'язати Міністерство оборони Україні розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 як інваліду 3 групи з 28.04.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович,

суддя Д.М. Гурін

суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 26 серпня 2016 р.