Постанова № 60912482, 11.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 р. Справа № 2а-14081/09/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участю: представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства «ЕК «Дніпрообленерго» про зобовязання ВАТ «ЕК Дніпрообленерго» виконати вимогу КРУ в Дніпропетровській області від 24.12.2008 № 05-05-15/9317, а саме: відшкодувати незаконні витрати з надання фінансової допомоги в сумі 250,8 тис грн.; провести коригування з Пенсійним фондом на суму зайво сплачених внесків на суму 65,5 тис грн.; стягнути з ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» дивіденди на державну частку акцій до Державного бюджету України в сумі 14497,80 тис. грн. за кодом бюджетної класифікації № 21010500 дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності на казначейський рахунок № 3111307970000 Управлінню Державного казначейства Бабушкінського району у м. Дніпропетровську, МФО 805012, ОКПО 24245686.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову зазначено, що позивачем проведено ревізію фінансово - господарської діяльності відповідача, за результатами якої складений акт від 03.11.2008 №05-21/90, в якому висвітлені встановлені під час перевірки порушення. Позивачем встановлено, що відповідачем у 2007 році не здійснено відрахування дивідендів до Державного бюджету на частку акцій, що належить державі у сумі 5994,0 тис. грн. (19980,0 тис х40%х75%) та у 2008 році - 8503,8 тис грн. (28346,0 тис. грн. х40%х75%), всього 14497,8 грн. Також, ревізією в частині законності витрачання грошових коштів, віднесених на інші витрати операційної діяльності встановлено, що протягом 2007 року та І півріччя 2008 року ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» при відсутності у фінансових планах на 2007-2008 роки, надало благодійної допомоги стороннім організаціям на загальну суму 250,85 тис.грн., що є порушенням ст. 75 Господарського Кодексу України та ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», оскільки така допомога стороннім організаціям не підпадає не під один із вказаних законних напрямків. Ревізією перерахування внесків та зборів до державних цільових фондів встановлено, що при наявності працюючих інвалідів неправильно застосовано ставку збору нарахувань на заробітну плату працюючих інвалідів, а саме: замість 4% застосовано звичайну ставку, що є порушенням ст. 4 Закону України «Про збір та облік на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, що призвело до надмірної сплати до Пенсійного фонду грошових коштів у сумі 65,5 тис грн. З урахуванням виявлених вищеозначених порушень позивачем, в межах повноважень, наданих йому законом, винесено вимогу від 24.12.2008 № 05-05-15/9317, яку має виконати підприємство позивача з метою недопущення втрат Державного бюджету.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 відкрито провадження у справі № 2а-14081/09/0470 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.11.2009.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 11.01.2010, від 21.01.2015, від 19.05.2015), які містяться в матеріалах справи. Відповідач вказав, що не 75 % акцій передав до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України», відтак не є державною установою та субєктом контролю позивача, а тому у позивача відсутнє право звертатися із вимогою про відшкодування державі невиплачених дивідендів у розмірі 14497,80 тис. грн. та перевіряти законність надання фінансової допомоги в сумі 250,8 тис грн. Окрім того, відповідач наголосив, що Управліннями Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську неодноразово проводилися перевірки відповідача щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати пенсійних внесків, під час яких завищення виплат, які нібито встановлені позивачем у розмірі 65,5 тис грн. не виявлялися, переплата відповідача до Пенсійного фонду у такій сумі відсутня. За наведених обставин, вимога позивача від 24.12.2008 № 05-05-15/9317 є протиправною та необгрунтованою.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до п. 2.7 Плану контрольно - ревізійної роботи ГоловКру України на ІІ квартал 2008 року на підставі направлення від 05.09.2008 № 1272-08 позивачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленегро» за період 2007 та І півріччя 2008 року, результати якої оформлені актом від 03.11.2008 № 05-21/90.

Як зазначено на стор. 27 означеного акта, ревізією даного питання по Дніпропетровському МЕМ встановлено застосування ставки збору нарахувань на заробітну плату працюючих інвалідів на загальних умовах, замість 4%, що є порушенням вимог п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на ообовязкове державне пенсійне страхування» та п. 3.1.2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 № 46, що призвело до зайвого нарахування та перерахування внесків до Пенсійного фонду у сумі 65,5 тис. грн. (з урахуванням коригування у 2008 році на суму 10990,95 грн.).

Окрім того, ще одне порушення, виявлене під час ревізії описане на стор. 32 - 33 означеного акта. Так, в частині законності витрачання грошових коштів, віднесених на інші витрати операційної діяльності встановлено, що протягом 2007 року та І півріччя 2008 року ВАТ «ЕК Дніпрообленерго» при відсутності у фінансових планах на 2007 - 2008 рр., надало благодійну допомогу стороннім організаціям на загальну суму 250,85 тис. грн., що є порушенням вимог п. 5,9 ст. 75 Господарського кодексу України та ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», оскільки така допомога стороннім організаціям не підпадає не під один із вказаних законних напрямків.

На стор. 56 означеного акта встановлено порушення п. 5 ст. 11 Закону України «Про управління обєктами державної власності» в частині не нарахування та не перерахування до державного бюджету дивідендів у 2007 та 2008 роках на частку акцій, що належить державі всього на суму 14497,8 грн., а саме: у 2007 році не здійснено відрахування дивідендів до Державного бюджету у сумі 5994,0 тис. грн. (19980,0 тис х40%х75%) та у 2008 році у сумі 8503,8 тис грн. (28346 тис. грн. х4 0%х 75%).

На підставі висновків акта ревізії від 03.11.2008 № 05-21/90 та встановлених порушень позивачем винесена та направлена вимога від 24.12.2008 № 05-05-15/9317 про усунення порушень, за якою відповідача зобовязано, зокрема: 1) перерахувати дивіденди на державну частку акцій до Державного бюджету України у сумі 14497,80 тис. грн. за кодом бюджетної класифікації № 21010500 дивіденди (доходи), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, на казначейський рахунок № 3113079700004 Управлінню державного казначейства Бабушкінського району у м, Дніпропетровську, МФО 805012, ОКПО 24245686; 2) повернути Товариству сторонніми юридичними особами незаконних витрат з наданої їм фінансової допомоги в сумі 250,8 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи; 3) повернути зайво сплачені внески Пенсійному фонду на суму 65,5 тис грн.

У відповідності до Типового положення про Контрольно - ревізійний відділ у районі, місті, районі в місті та міжрайонний контрольно - ревізійний відділ без статусу юридичної особи, затвердженого наказом ГоловКРУ України від 07.02.2001 № 11) (далі Положення), основним завданням Відділу є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в місцевих органах виконавчої влади, в органах місцевого самоврядування, в інших бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (п. 2.1. Положення).

Згідно з п. 2.2 Положення встановлено, що відділ, відповідно до завдань, покладених на державну контрольно-ревізійну службу, виконує такі функції: у порядку, визначеному законодавством: проводить ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, цільового та ефективного використання коштів державного та місцевих бюджетів, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснює державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно; проводить перевірки державних закупівель; проводить позапланові ревізії за наявності підстав, передбачених законодавством (п.п. 2.2.1 Положення).

Пред'являє керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ і організацій, які ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених у ході ревізій порушень і недоліків (п.2.2.2 Положення)

Наведені приписи кореспондують з положенням п. 7 та п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з яким органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач не мав права проводити ревізію діяльності підприємства, з огляду на те, що останнє не відноситься до державного сектору економіки, отже не є підконтрольною установою судом відхиляються, оскільки вони спростовані судовими рішеннями, які містяться в матеріалах справи, а саме: постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 по справі № 2а-7205/09/0470, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2015 у цій справі.

Отже, суду належить надати оцінку правомірності винесення оскарженої вимоги та суті виявлених під час ревізії порушень.

Що стосується пункту оскарженої вимоги від 24.12.2008 № 05-05-15/9317 про проведення коригування з Пенсійним фондом на суму зайво сплачених внесків у розмірі 65,5 тис. грн., суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади.

Статтею 76 цього Закону визначено, що облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду.

Отже, саме до повноважень Пенсійного фонду та його структурних підрозділів відноситься контроль за правильністю і повнотою нарахування та перерахування пенсійних внесків.

Матеріалами справи підтверджується, що Управлінням Пенсійного фонду України у Кіровському м. Дніпропетровська районі проведено перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2006 по 31.10.2007. За результатами перевірки Управлінням Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська не виявлено порушень щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2006 по 31.10.2007, про що складено акт № 115 від 14.12.2007.

Окрім того, 07.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено перевірку Товариства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.11.2007 по 31.03.2013. Перевіркою правильності сплати страхових внесків порушень не встановлено.

Під час проведення означених перевірок не виявлено також переплати з боку підприємства у розмірі 65,5 тис. грн. з пенсійних внесків.

Враховуючи вищевикладене, судом відхиляються доводи позивача про надмірну сплату відповідачем внесків до Пенсійного фонду у розмірі 65,5 тис.грн. та необхідності проведення коригування, у звязку із чим пункт вимоги від 24.12.2008 № 05-05-15/9317 про зобовязання ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» проведення коригування з Пенсійним фондом на суму зайво сплачених внесків на суму 65,5 тис грн. є необґрунтованим.

Стосовно пункту вимоги про зобовязання відповідача відшкодувати незаконні витрати з надання фінансової допомоги в сумі 250,8 тис.грн., мотивовану тим, що у фінансових планах підприємства на 2007 2008 роки відсутнє надання такої допомоги, що є порушенням ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» та п. 5, 9 ст. 75 ГК України, суд зазначає таке.

Згідно з п. 5 ст. 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 9 цієї ж статті ГК України встановлено, що розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану, з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Положеннями ст.. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» визначені лише основні напрямки благодійної діяльності та не встановлені обмеження щодо здійснення благодійної діяльності у вигляді відсутності в фінансових планах підприємства умови про надання благодійної допомоги.

Отже, висновок перевіряючих про незаконність надання підприємством фінансової допомоги в сумі 250,8 тис. грн. є безпідставним.

Окрім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Статут відповідача не ставить надання фінансової допомоги в залежність від наявності такої умови в фінансових планах підприємства.

Пунктом 8.3.7.30 Статуту встановлено, що Наглядова рада затверджує правочини, які укладає виконавчий орган, про надання безповоротної фінансової допомоги на суму, що перевищує 10 тисяч гривень.

Відповідно до протоколів № 12, 13, 16 Наглядовою радою підприємства відповідача були прийняті рішення про надання безповоротної фінансової допомоги.

За наведених обставин, суд вважає пункт оскарженої вимоги від 24.12.2008 № 05-05-15/9317 про зобовязання відшкодування незаконних витрат з надання фінансової допомоги в сумі 250,8тис грн. необгрунтованим.

Окрім того, суд зазначає, що стосується відшкодування виявлених збитків (витрат), завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на те, що збитки (витрати) стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14).

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача дивідендів на державну частку акцій до Державного бюджету України в сумі 14497,80 тис. грн., суд зазначає таке.

Згідно з п. 35 Постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (ст. ст. 10, 41, 59 Закону про господарські товариства , стаття 158 ЦК ).

У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Господарським судам необхідно враховувати також умови та порядок розподілу та виплати дивідендів, а також обмеження на їх виплату, встановлені частиною третьою статті 158 ЦК щодо випадків, коли АТ не має права оголошувати та виплачувати дивіденди.

В матеріалах справи наявні протоколи Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» від 24.09.2008 № 17 та від 04.03.2009 № 19.

Відповідно до протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» від 24.09.2008 № 17 на розгляд питань порядку денного Зборів винесено питання про затвердження порядку розподілу прибутку, отриманого ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» за результатами роботи у 2007 році та затвердження нормативів розподілу прибутку на 2008 рік. Згідно із вказаним протоколом голова Зборів зауважив, що питання щодо розподілу прибутку розглядалося на загальних зборах акціонерів 30.04.2008 та запропонувано за пропозицією акціонера Товариства - НАК «Енергетична компанія України» прийняти наступне рішення: «.3.1 Підтвердити рішення, прийняте на Загальних зборах акціонерів ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» 30.04.2008: «спрямувати отриманий за підсумками роботи ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» у 2007 році чистий прибуток: 5% у резервний фонд; 95% - фонд розвитку виробництва. У відповідності до ч. 3 ст. 158 Цивільного кодексу України дивіденди не виплачувати та не оголошувати, у звязку зі зменшенням вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру меншого, ніж розмір статутного капіталу».

Аналогічне рішення прийняте і на Загальних зборах акціонерів Товариства 04.03.2009 щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів за 2008 рік.

З огляду на все вищевикладене, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, сформовану у вищеозначеній постанові, правовідносини щодо розподілу дивідендів та їх виплати за своєю правовою природою є господарськими та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства безпосередньо за позовом акціонера, який не отримує дивіденди.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене та фактичні обставини у даній справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» про зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1