Рішення № 6089988, 02.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/40502.09.09 За позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейр Кул»

про стягнення 50 245,10 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - предст. за довір. №б/н від 30.12.2008р.;

від відповідача не з'явились;

В судовому засіданні 02.09.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейр Кул»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі, а саме: основний борг 44 635,40 грн., пеня 1 670,24 грн., інфляційні збитки 2 886,64 грн., 3% річних 441,63 грн.) та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач систематично не виконував свої договірні зобовязання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009р. порушено провадження у справі № 35/405, розгляд справи призначено на 05.08.2009р.

Окрім того, представником позивача разом з позовною заявою було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в банківських установах.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду.

В судовому засіданні 05.08.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/405 від 13.07.2009р. та заяву про збільшення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача: суму основного боргу в розмірі 44635,40 грн., пені в розмірі 2656,11 грн., інфляційних збитків в розмірі 6591,38 грн., 3% річних в розмірі 1231,49 грн., а також покласти на відповідача судові витрати та витрати на юридичні послуги в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач в судове засідання 05.08.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/405 від 13.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.09.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2009р. надав документи для залучення до матеріалів справи, а також підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 02.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/405 від 13.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 05.08.2009р. та 02.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не зявились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 року між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейр Кул»було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 (далі Договір), яке належить позивачу на праві власності, про що свідчить договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.04.2000р., посвідчений ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 2104 і зареєстрований Київським міським Бюро технічної інвентаризації 10.01.2002р. за номером 2815-П.

У відповідності до умов Договору Орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове, платне (без права викупу) користування нежитлове приміщення загальною площею 55 кв.м для розміщення в ньому офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_2, яке знаходиться у власності орендодавця (п. 1.1). Вказане в п. 1.1. приміщення Орендодавець передає орендарю з обладнанням та інвентарем (якщо воно є в наявності) у технічно справному стані, перелік якого вказаний в Акті приймання-передачі орендованого приміщення, що додається до цього Договору і який є невід'ємною його частиною (п. 1.2. Договору).

Умовами договору було встановлено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить: 5050 грн. без ПДВ (п. 2.1.); орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця, починаючи з дати фактичного використання обєкту оренди згідно акту приймання-передачі і по день фактичної передачі його по акту орендодавцю (п. 2.2.); орендна плата сплачується орендарем орендодавцю незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності орендаря щомісячно до 03 числа (включно) поточного місяця (п. 2.3.).

01.04.2008р. між сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі приміщення, його технічного стану.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період з 01.04.2008р. по 26.12.2008р., що призвело до виникнення заборгованості.

18.08.2008р., 23.10.2008р., 05.01.2009р. 14.01.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача листи-вимоги, якими вимагав погасити суму заборгованості по орендній платі.

Однак, дані листи були залишені відповідачем без належного реагування.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 44 635,40 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні збитки становлять 6 591,38 грн., 3% річних 1 231,49 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 44635,40 грн., збитків від інфляції в розмірі 6591,38 грн., 3% річних в розмірі 1 231,49 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2 656,11 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Оскільки умовами договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2008р. не передбачено стягнення пені за порушення зобовязання по сплаті орендних платежів, а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 656,11 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат за юридичні послуги.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 05.01.2009р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (виконавцем) та позивачем (замовником) було укладено договір про надання юридичних послуг № 05/01-Ю, відповідно до п. 1.1. якого замовник в порядку та на умовах, визначених даним договором, доручає, а виконавець бере на себе зобовязання надавати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 3.1. договору № 05/01-Ю від 05.01.2009р. та додатків: № 1 від 05.01.2009р. та № 2 від 15.01.2009р. вартість юридичних послуг склала 5 000,00 грн.

Надана позивачем копія квитанції до прибуткового касового ордера серії 01АААЛ № 136364 від 05.01.2009р. свідчить про здійснення оплати за юридичні послуги за договором про надання юридичних послуг № 05/01-Ю від 05.01.2009р. в розмірі 5 000,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»із змінами внесеними розясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/609 та рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007р. № 04-5/103, до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України). До кола зазначених осіб, у відповідності до ст. 30 ГПК України, віднесено, зокрема, посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Надані позивачем докази свідчать про надання позивачу та оплату ним послуг по юридичному обслуговуванню за договором про надання юридичних послуг № 05/01-Ю від 05.01.2009р.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на юридичні послуги не підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейр Кул» (04107, м. Київ, вул. Тропініна, 1, код ЄДРПОУ 35031755, п/р 260023013866 в АБ «Старокиївський банк», МФО 321477) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_1, ідентифікцаійний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Оболонській філії АКБ «Київ»в м. Києві, МФО 320605), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 44 635,40 грн. (сорок чотири тисячі шістсот тридцять пять гривень 40 коп.) - заборгованості по орендній платі за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.04.2008р.; 1 231,49 грн. (одну тисячу двісті тридцять одну гривню 49 коп.) 3% річних; 6 591,38 грн. (шість тисяч пятсот девяносто одну гривню 38 коп.) збитків від інфляції; 551,14 грн. (пятсот пятдесят одну гривню 14 коп.) державного мита; 299,82 грн. (двісті девяносто девять гривень 82 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.10.2009 року