Постанова № 6089071, 01.10.2009, Печерський районний суд міста Києва

справа № 4-1951/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2009 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

при секретарях Новіковій Н.І., Прилуцькій Н.М.,

за участю прокурорів Алексєєва В.В., Милостивої В.М.,

та скаржників - адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши матеріали справи за скаргами захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва Буряка О.О. від 20.03.2009 р. про порушення кримінальної справи про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України -

ВСТАНОВИВ :

Захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду зі скаргами на постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва Буряка О.О. від 20.03.2009 р. про порушення кримінальної справи про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України.

Так, захисник ОСОБА_1 у своїй скарзі просить скасувати зазначену постанову від 20.03.2009 р. про порушення кримінальної справи про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України відносно ОСОБА_4

Захисник ОСОБА_2 у своїй скарзі просить скасувати зазначену постанову від 20.03.2009 р. про порушення кримінальної справи про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України, в цілому.

Скарги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена в порушення вимог КПК України, без наявності достатніх на те приводів та підстав. Висновок заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва щодо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах та з використанням підроблених документів, печаток за попередньою змовою групою осіб не підтверджується зібраними матеріалами. Скаржники вважають, що було неправильно застосовано положення Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок» та рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року за № 1000 «Про затвердження положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів». Незважаючи на це в ході дослідчої перевірки ці доводи належним чином перевірені не були.

В судовому засіданні:

- захисник ОСОБА_1 свою скаргу підтримала повністю та просила оскаржувану постанову скасувати відносно ОСОБА_4;

- захисник ОСОБА_2 свою скаргу підтримала частково, тільки в інтересах ОСОБА_6, та просила оскаржувану постанову скасувати відносно ОСОБА_4

Прокурор просив скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України, винесена за наявності достатніх на те приводів та підстав, визначених КПК України.

Суд, вислухавши думку скаржників, думку прокурора, дослідивши матеріали справи № 4- 1951/09, вивчивши надані суду матеріали кримінальної справи № 47-757, у тому числі матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно, до вимог ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування і, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Крім того, відповідно до ст. 94 ч. 2 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину і суд, відповідно до ст. 236-8 ч. 14 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Так, 17.12.2008 року Генеральною прокуратурою України була порушена кримінальна справа № 49-2636 за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими становищем та службового підроблення службовими особами ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр» за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1 КК України.

Під час розслідування кримінальної справи № 49-2636 заступник начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва Буряк О.О. постановою від 20.03.2009 р. порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України

Із оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи вбачається, щоу ОСОБА_4, що є службовою особою ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», після отримання документів та оригіналів сертифікатів іменних акцій емітента ВАТ «Агентство Союздрук» виник злочинний умисел, направлений на заволодіння належними ЗАТ «СК «Фенікс» акціями ВАТ «Агентство Союздрук». Для чого остання вступила в злочинну змову з громадянином ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, які в період вересеньжовтень 2008 року виготовили кліше печатки ЗАТ «СК «Фенікс». У подальшому, у період з вересня-жовтня 2008 року невстановлені слідством особи, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи умисно, виготовили підроблені документи, а саме: довіреність від імені генерального директора ЗАТ «СК Фенікс» на ім'я ОСОБА_7; договір доручення на продаж цінних паперів № 77U2-08; договір купівлі-продажу цінних паперів № 80\3-08 Б між ОСОБА_7 та ОСОБА_5; акт прийому-передачі купівлі-продажу цінних паперів до договору № 80\3-08; акт виконаних робіт до договору доручення на продаж паперів № 77М2-08 від 23.04.2008 р.; передавальне розпорядження від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_5; лист АБ «Кліринговий дім» на адресу ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр» вих. 1\2\466 від 29.08.2009р. про здійснення дій по знерухомленню акцій ВАТ «Агентство Союз друк» з долученим пакетом документів та оригіналів сертифікатів іменних акцій емітента серії А № 5604, та серії А № 5702. Далі ОСОБА_4 в період часу з 05.09.2008 року по 31.10.2008 року, реалізуючи спільний з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами злочинний умисел, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою надання ОСОБА_5 та невстановленим слідством особам часу для виготовлення підроблених документів з різних причин відмовляла АБ «Кліринговий дім» у проведенні операції зі знерухомлення належних ЗАТ «СК «Фенікс» 2 479 878 простих іменних акцій емітента ВАТ «Агенція «Союздрук». У подальшому, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, тобто з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, 13.10.2008 року використала раніше підроблені документи, особисто провівши реєстрацію в системі реєстру емітента ВАТ «Агенція «Союздрук» операції з купівлі-продажу 2479848 простих іменних акцій ВАТ «Агенція «Союздрук» номінальною вартістю 619962 грн. на особовий рахунок ОСОБА_5, після чого оформила та видала останньому сертифікат простих іменних акцій серії А № 5779 від 16.10.2008 року.

За таких обставин заступник начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. ч. 2, 3 КК України.

Як встановлено судом і як зазначено в постанові про порушенні кримінальної справи приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим, ознак злочинів, що є одним з приводів до порушення кримінальної справи, який передбачений ст. 94 ч. 1 п. 5 КПК України.

Згідно ст. 94 ч. 2 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Згідно ст. 11 ч. 1 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння ( дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Згідно змісту закону ознаками злочину є: визнання діяння злочином у Кримінальному кодексі; суспільна небезпека діяння; його протиправність; винність; вчинення діяння субєктом злочину.

Кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Крім того, необхідно з'ясувати чи є підстави для відмови в порушенні кримінальної справи передбаченні ст. 6 КПК України.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину. При вирішенні питання про порушення кримінальної справи також необхідно зясувати, чи є фактичні обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.

В якості підстав для порушення кримінальної справи в оскаржуваній постанові слідчим зазначено, що матеріали перевірки містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. ч. 2, 3 КК України.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, полягає в тому, що вчинення злочину можливе шляхом привласнення, розтрати чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 358 ч. 2 КК України полягає в тому, що вчинення злочину можливе шляхом підроблення посвідчення або іншого документа; збуту підробленого документа; виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків; збуту підроблених печаток, штампів чи бланків.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України полягає в тому, що використання підробленого документу може бути вчинене двома способами, а саме шляхом пред'явлення документа або ж шляхом подання документа.

Як вбачається з постанови та матеріалів на підставі яких було порушено кримінальну справу, 19.04.2008 року між ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр» та ВАТ «Агентство Союздрук» було укладено договір № 19/3 на ведення реєстру власників простих іменних акцій емітента.

З матеріалів на підставі яких було порушено кримінальну справу, убачається що ОСОБА_4 приступила до виконання обовязків генерального директора ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр» 08.07.2008 року .

Відповідно до ст. 17 ч. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Зі змісту ст. 17 п. 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вбачається, що юридична особа, яка не є торговцем цінними паперами зобовязана здійснювати купівлю-продаж цінних паперів виключно на підставі договорів комісії або договорів доручення через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.

У відповідності до ст. 5 ч. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії).

Ст. 4 ч. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

У відповідності до ст. 5 ч. 1 абз. 3 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Таким чином, власник іменних цінних паперів може мати один з двох статусів: 1) власник іменного цінного паперу без внесення відповідних даних до реєстру і, відповідно, останній не має прав, які випливають з даного іменного цінного паперу, і 2) власник, який має іменний цінний папір та права які випливають з такого іменного цінного паперу, внаслідок здійснення відповідних записів реєстратором у реєстрі власників іменних цінних паперів. З огляду на це, як момент набуття права власності на іменні цінні папери так і його втрата (право власності) не пов'язані жодним чином з реєстром власників іменних цінних паперів. В зв'язку з цією обставиною - моментом переходу права власності і правовими наслідками внесення відомостей до реєстру, та їх співвідношенням один до одного, законодавство України не покладає абсолютної функції на реєстр власників іменних цінних паперів з підтвердження особи власника. Ця функція є лише опосередкованою з огляду на зміст відомостей та порядку ведення такого реєстру. Враховуючи зміст Порядку ведення реєстрів та норми Закону про особливості електронного обігу реєстр власників іменних цінних паперів, інформація з відповідного реєстру покликана саме на реалізацію та підтвердження права на реалізацію своїх прав, які випливають з іменного цінного паперу, а саме: права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів і можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Таким чином, у відповідності до вищезазначеного, право власності на цінні папери переходить в порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії), а права, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані власником (або уповноваженою ним особою) з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. При цьому закон зазначає, що підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери.

Саме такої позиції щодо моменту переходу прав власності на цінні папери дотримується судова практика, про що йдеться у Постанові окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2007 року у справі № 9/165.

За таких обставин, суд вважає, що не може розглядатись як встановлений факт, достатній для порушення кримінальної справи, припущення органу досудового слідства, що ОСОБА_4 в період часу з 05.09.08 року по 31.10.08 року, реалізуючи спільний з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами злочинний умисел, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою надання ОСОБА_5 та невстановленим слідством особам часу для виготовлення підроблених документів та печатки з різних причин відмовляла АБ «Кліринговий дім» у проведенні операції зі знерухомлення належних ЗАТ «СК «Фенікс» 2 479 878 простих іменних акцій емітента ВАТ «Агенція «Союздрук».

Діяльність ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», як реєстратора на ринку цінних паперів, регулюється Законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок» та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року за № 1000 «Про затвердження положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів».

Пунктом 2.1.7.3 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням № 227 ДКЦПФР 31.03.2006 р. встановлено, що «протягом строку дії ліцензії ліцензіат зобов'язаний дотримуватись вимог Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів».

Відповідно до розділу 2 п. 1 вказаного Положення до функцій реєстратора входить «внесення до системи реєстру змін у зв'язку з переходом права власності на іменні цінні папери».

Відповідно до п. 1 розділу 7 Положення «усі зміни до системи реєстру або надання інформації про її стан реєстроутримувач здійснює на підставі письмових розпоряджень або запитів від імені осіб, які мають на це право».

Згідно з положеннями ст. 9 ч. 4 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Реєстратор зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.

Розділ 7 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів встановлює, що „у разі звернення до реєстроутримувача будь-якої особи він виконує такі дії: при особистому зверненні особи, що подає документи, установлює особу за пред'явленими документами, які посвідчують особу, та наявність в неї повноважень щодо вчинення дій, які вона вимагає (ініціює); реєструє одержаний пакет документів у відповідному обліковому журналі. При особистому зверненні особи, що подає документи, на її вимогу реєстроутримувач зобов'язаний в момент прийняття пакета документів видати письмове підтвердження щодо прийняття такого пакета; аналізує пакет прийнятих документів на достатність підстав для виконання дій, що вимагаються; проводить ідентифікацію осіб, яким у системі реєстру відкриваються особові рахунки, якщо одержаним пакетом документів передбачається внесення змін до системи реєстру; здійснює заходи відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо одержаним пакетом документів передбачається внесення змін до системи реєстру; у разі недостатності підстав для проведення операції направляє особі, яка звернулася, у строк, установлений цим Положенням, мотивовану відмову у письмовому вигляді, яка містить обґрунтування підстав для відмови; у разі достатності підстав для проведення операції виконує в системі реєстру дії, які вимагаються згідно з поданими документами, з обов'язковим відображенням цих дій на відповідних рахунках та в облікових журналах. У разі необхідності відкриває особові рахунки новим зареєстрованим особам; оформляє (переоформляє) документи, що підтверджують права власності на іменні цінні папери, якщо таких дій вимагає зміст операції; готує письмову відповідь, яка підтверджує вчинення дій, передає (надсилає) її сторонам, рахунки яких були задіяні в операції. Якщо операція призводить до зміни кількості (стану) цінних паперів на особових рахунках, вищевказана письмова відповідь оформляється у вигляді виписки про стан рахунку; заносить відповідні записи до журналів системи реєстру.

Унесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів або надання мотивованої відповіді реєстроутримувач зобов'язаний здійснити протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів”.

Розділ 7 п. 4 зазначеного Положення вказує, що «неприйняття документів реєстратором не допускається».

Відповідно до розділу 7 п. 10 Положення «при виконанні операцій, які потребують внесення змін до документів, що засвідчують права власності на іменні цінні папери, реєстроутримувач зобов'язаний оформити та видати відповідній особі сертифікат іменних цінних паперів. Сертифікат повинен бути засвідчений підписами та печатками посадових осіб емітента та реєстратора або тільки емітента, якщо він веде власний реєстр».

Суд також звертає увагу, що у ОСОБА_4 не було підстав вважати, що надані їй документи, є удаваними, тобто фіктивними, оскільки:

? ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

? ст. 215 ч. 3 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

? ст. 234 ч. 1 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином;

? ст. 234 ч. 2 ЦК України встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Крім того, суд приймає до уваги, що реєстратор за законом не мав права відмовити у переоформленні права власності на особу, у тому разі якщо наданий нею пакет відповідає переліку. Що стосується твердження слідства про підробку вказаних документів, то на реєстратора не покладено обов'язок перевірки справжності печаток та підписів на поданих документах, за справжність поданих документів відповідальність несе особа, яка подає ці документи.

Крім того, суд приймає до уваги, не оцінюючи як доказ, що рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.03.2009 року за № 288 постанову від 29.01.2009 року № 50- КП про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр» скасовано.

Тобто, зазначене рішення від 17.03.2009 року за № 288 було прийнято до винесення постанови про порушення кримінальної справи від 20.03.2009 р., і слідчий, як вбачається з наданих суду матеріалів, при винесенні оскаржуємої постанови про порушення кримінальної справи цьому факту оцінки не надав. Як не надав оцінки й тим фактам які були викладенні в самому рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.03.2009 року за № 288 щодо дій ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр».

Суд, не оцінюючи як доказ, бере до уваги, що у листі АБ «Клирінговій дім» від 29.09.2008 року, зазначено про погодження з причинами відмови щодо проведення операції переєстрації іменних цінних паперів.

Також суд, не оцінюючи як доказ, бере до уваги, що листом за підписом голови ліквідаційної комісії ТОВ «Брокерський Дім» Фінанс Капітал» Мережка В.І. від 26.03.2009 року повідомлялось, що між громадянином ОСОБА_5 та ЗАТ «СК «Фенікс» в особі ОСОБА_7, представленим повіреним ліцензійним учасником фондового ринку України ТОВ «Брокерський Дім» Фінанс Капітал», 29.04.2008 року було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №80/3-08Б з продажу пакету акцій ВАТ «Агентство «Союздрук» (код ЄДРПОУ 01191166) у кількості 2479848 штук акцій номінальною вартістю 619 692 грн.

Також, як вбачається з наданих суду матеріалів, опитування самої ОСОБА_6 до порушення кримінальної справи щодо неї, органом досудового слідства не проводилось.

Крім того, як вбачається з наданих суду матеріалів, фактичні данні які вказують на наявність в діях саме ОСОБА_6 ознак злочинів- заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, за попердньою змовою групою осіб вчинене в особливо великих розмірах, використання завідомо підробленого документу та підроблення документів, печаток з метою їх використання за попередньою змовою групою осіб, на момент винесення постанови про порушення кримінальної справи відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення в частині порушення кримінальної справи № 49-2636 відносно ОСОБА_4, за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України - прийнято передчасно, оскільки можливості дослідчої перевірки щодо дій ОСОБА_6 для прийняття обґрунтованого рішення в порядку ст. 97 КПК України на час порушення справи були не вичерпані.

Оцінюючи в сукупності матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що надані до суду в обґрунтування порушення кримінальної справи матеріали не містять достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ознак складу злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України, а тому постанова заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи є передчасною й прийнята без дотримання вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за відсутності достатніх на те підстав.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України суд за результатами розгляду скарги, встановивши порушення слідчим вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, своєю вмотивованою постановою задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 94 - 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва Буряка О.О. від 20.03.2009р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України - задовольнити.

Постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва Буряка О.О. від 20.03.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч. 2, 3 КК України - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з моменту її винесення.

Суддя