Ухвала суду № 60890709, 30.08.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

30 серпня 2016 року Справа № 915/549/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Косінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909; адреса для листування: Управління проблемних кредитів (м. Миколаїв) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19 А)

до банкрута: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (54003, АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1),

ліквідатор: арбітражний керуючий Безабчук Алла Володимирівна (свідоцтво № 233 від 20.02.2013, АДРЕСА_3, адреса для листування: АДРЕСА_4),

про визнання кредиторських вимог у сумі 15 325 850,26 грн.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: Чаленко В.В. - довіреність № 802/15 від 22.12.2015,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Безабчук А.В.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) визнано банкрутом у порядку ст. ст. 37-41, 90-91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.06.2016 за № 32551.

12.07.2016 до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" № 140-7-0-00-2242 від 07.07.2016 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 15 325 850,26 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2016 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду на 30 серпня 2016 року об 11 год. 00 хв., зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду письмовий відзив по суті заяви кредитора та докази, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору про результати розгляду грошових вимог; явку представника кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

03.08.2016, на виконання вимог суду, ліквідатором банкрута за супровідним листом № 01-34/355 від 01.08.2016 (Т. 1, а. с. 192) було подано до суду відзив № 01-34/350 від 01.08.2016 на заяву кредитора, згідно якого вона визнає заявлені вимоги на загальну суму 15 328 606,26 грн. та просить включити їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів (а. с. 163 кредиторських вимог).

30.08.2016 у судове засідання з'явилися представник кредитора - Чаленко В.В., який підтримав заяву в повному обсязі, та ліквідатор банкрута, яка підтримала свою позицію, викладену у відзиві на заяву кредитора.

Розглянувши матеріали заяви кредитора, заслухавши пояснення представника кредитора та ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 8 ст. 91 Закону про банкрутство передбачено, що офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.

Частиною 3 статті 38 Закону про банкрутство передбачено, що з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що повідомлення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Цією ж статтею визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.06.2016 за № 32551.

Згідно з абз. 6 п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Частиною 3 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 92 Закону про банкрутство господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги.

За недостатності коштів для задоволення у повному обсязі всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їхніх вимог.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону про банкрутство до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, віднесено, зокрема, витрати на оплату судового збору.

Згідно заяви кредитора, ФОП ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 15 325 850,26 грн., з яких: 611 811,73 доларів США (що еквівалентно 15 204 802,02 грн.) та 121 048,24 грн.

При цьому, судом встановлено, що при визначенні розміру грошових вимог в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання заяви з грошовими вимогами до банкрута, кредитором допущено арифметичну помилку, а саме замість вірної суми вимог "15 204 802,01 грн." помилково зазначено "15 204 802,02 грн." (611 811,73 доларів США * 24,852093 грн. = 15 204 802,01245).

Отже, вірною сумою заявлених грошових вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ФОП ОСОБА_2 є 15 325 850,25 грн.

Вимоги кредитора виникли на підставі генерального кредитного договору № 010/01-04/07-754 від 25.12.2007 (а. с. 13-20 кредиторських вимог), кредитного договору № 010/01-04/07-755 від 25.12.2007 (а. с. 21-30 кредиторських вимог), кредитного договору № 010/01-04/07-756 від 25.12.2007 (а. с. 31-40 кредиторських вимог), генерального кредитного договору № 010/01-04/08-318 від 15.05.2008 (а. с. 58-64 кредиторських вимог), кредитного договору № 010/01-04/08-319 від 15.05.2008 (а. с. 65-78 кредиторських вимог), кредитного договору № 010/01-04/08-320 від 15.05.2008 (а. с. 79-92 кредиторських вимог), кредитного договору № 010/01-04/08-321 від 15.05.2008 (а. с. 93-106 кредиторських вимог), кредитного договору № 010/01-04/08-322 від 15.05.2008 (а. с. 107-120 кредиторських вимог), та підтверджуються рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2015 у справі № 915/1403/15 (а. с. 41-47 кредиторських вимог) і від 29.09.2015 у справі № 915/634/15 (а. с. 121-128 кредиторських вимог), а також відповідними розрахунками (а. с. 48-57, 129-156 кредиторських вимог).

Приймаючи до уваги вищенаведене, заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 15 325 850,25 грн. підтверджена належними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Судом досліджено, що вказані грошові вимоги виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство та заявлені до суду в строк, встановлений для їх пред'явлення.

За таких обставин, суд визнає заявлені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 15 325 850,25 грн., які підлягають задоволенню у третю чергу.

Крім цього, у своїй заяві кредитор просить суд визнати кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ФОП ОСОБА_2 в сумі 15 328 606,26 грн. та внести їх до реєстру вимог кредиторів наступним чином:

- 2 756,00 грн. - до 1-ї черги;

- 15 325 850,26 грн. - до 3-ї черги вимог кредиторів.

2 756,00 грн. являється сумою сплаченого кредитором судового збору за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до банкрута (платіжне дорученням № 519217 від 07.07.2016).

Частиною 2 статті 92 Закону про банкрутство визначено, що вимоги кредиторів задовольняються в певній черговості, а тому прохання кредитора щодо включення вимог у сумі 2 756,00 грн. до першої черги являється помилковим та не відповідає приписам ст. 92 Закону про банкрутство. На підставі ч. 2 ст. 92 Закону про банкрутство ця сума коштів являється за своєю суттю витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 92 Закону про банкрутство витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом, відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок.

До витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії відносяться, зокрема, витрати на оплату судового збору (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство).

Враховуючи, що провадження у даній справі здійснюється за спрощеною процедурою, передбаченою положеннями ст. ст. 90-92 Закону про банкрутство, якими передбачено, зокрема те, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи, відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, то у суду відсутні підстави для визнання судового збору в сумі 2 756,00 грн. та включення його до першої черги вимог кредиторів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 92 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заявлених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів, а не затверджує реєстр вимог кредиторів, як це передбачено при загальному порядку розгляду справи про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 40, 41, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код 14305909) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у сумі 15 325 850,25 грн., які підлягають задоволенню у третю чергу.

2. Судовий збір у сумі 2 756,00 грн., сплачений Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код 14305909) згідно платіжного доручення № 519217 від 07.07.2016, підлягає відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська