Рішення № 60890021, 30.08.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" серпня 2016 р. Справа № 906/704/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність від 16.05.2016;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність від 23.06.2016

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (м. Київ)

до Служби автомобільних доріг у Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 23746,18 грн

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 23746,18 грн, з яких: 12773,90 грн основного боргу, 730,74 грн 3% річних, 8473,84 грн інфляційних та 1767,70 грн пені.

До початку розгляду справи, на виконання вимог ухвали господарського суду від 02.08.2016, до суду від позивача надійшов супровідний лист від 10.08.2016 з такими документами: довідкою від 10.08.2016 вих. № 1233 про заборгованість відповідача станом на 10.08.2016, копією Положення про філію Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи", затвердженого наказом ДП "Укрдержбудекспертиза" від 20.11.2012 № 52, та копією довіреності № 27-14 від 02.01.2014 (а. с. 52- 66).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, згідно з наданими в судовому засіданні запереченнями до позовної заяви від 30.08.2016 вих. № 1511/04-19 (а. с. 68 - 75), проти стягнення суми основного боргу у розмірі 12773,90 грн не заперечив, в частині стягнення інших нарахувань просив суд відмовити в позові у зв'язку з відсутністю вини відповідача у несвоєчасній оплаті суми боргу через відсутність необхідного фінансування з Державного бюджету України на вказані цілі. Як стверджує відповідач, для проведення оплати виконаних робіт до Укравтодору надавалися реєстри договорів з підрядниками, які виконують роботи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення. На підставі вказаних реєстрів Укравтодор, за погодженням з Міністерством фінансів України, зобов'язаний був провести оплату вказаних робіт, однак виділення коштів у 2014 році за наданими реєстрами не проводилося. На думку відповідача, стягнення суми інфляційних та річних понесе за собою додатковий тягар для Державного бюджету України та буде розцінене під час перевірки контролюючими органами як нецільове використання коштів. Що стосується пені, то відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо її стягнення, який за приписами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України становить один рік.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2014 між сторонами по справі було укладено договір № 28-0119-14/12П на виконання експертизи проекту будівництва (далі - договір, а. с. 14 - 16).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник (відповідач) доручає виконавцю (позивач) провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення. санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисна частина. Назва проекту будівництва: робочий проект (коригування) "Будівництво мосту через р. Ірша в с. Рижани на км 37+780 автомобільної дороги "Від а/д М-06-Червоноармійськ - ОСОБА_3 - Йосипівка", Житомирська область".

Згідно з п. п. 2.2, 2.3 договору, вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає 12773,90 грн, з ПДВ, та викладена у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 1 до договору), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а. с. 17).

Відповідно до п. п. 4.1, 5.1 договору, проведення експертизи здійснюється виконавцем у строк 30 календарних днів. Приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (далі - Акт).

Матеріалами справи підтверджено, що 14.08.2014, на виконання умов договору № 28-0119-14/12П на виконання експертизи проекту будівництва від 06.08.2014, між замовником та виконавцем було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно з яким сторони засвідчили, що експертиза проекту будівництва "Будівництво мосту через р. Ірша в с. Рижани на км 37+780 автомобільної дороги "Від а/д М-06-Червоноармійськ - ОСОБА_3 - Йосипівка", Житомирська область", була виконана виконавцем для замовника якісно, в повному обсязі та у встановлений строк. Замовник прийняв роботу виконавця, що оформлена належним чином, загальною вартістю проведених робіт на суму 12773,90 грн (а. с. 18).

Таким чином, свої договірні зобов'язання позивач виконав у повному обсязі

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За пунктом 2.4 договору сторони погодили, що замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується у відповідності з цим актом здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт.

Окрім того, підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 договору передбачено обов'язок замовника прийняти та оплатити роботи виконавця в порядку та строки, передбачені даним договором.

Судом встановлено, що замовник оплату проведених виконавцем робіт по експертизі робочого проекту будівництва не провів, заборгувавши останньому за її виконання 12773,90 грн боргу.

Внаслідок неналежного виконання замовником своїх договірних зобов'язань та з метою досудового врегулювання спору, виконавцем було направлено на адресу замовника претензію про сплату заборгованості від 18.03.2016 вих. № 140 (а. с. 19 - 21).

Згідно з даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 22), претензія була отримана замовником 01.04.2016, однак, за твердженнями виконавця, залишена ним без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як вбачається зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положення аналогічного змісту міститься в ст.ст. 525 і 526 ЦК України.

Слід зазначити, що на дату прийняття рішення у даній справі заборгованість замовника перед виконавцем робіт підтверджена довідкою від 10.08.2016 вих. № 1233 (а. с. 53) та актом приймання-передачі виконаних робіт від 14.08.2014, підписаного замовником без застережень.

У запереченнях на позовну заяву від 30.08.2016 вих. № 1511/04-19 виконавцем також підтверджено наявність заборгованості на суму 12773,90 грн (а. с. 68, 69).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлення до стягнення з замовника суми основного боргу за несплачені ним роботи по експертизі робочого проекту експертизі у розмірі 12773,90 грн.

В той же час, за неналежне виконання замовником зобов'язань щодо оплати проведених робіт, виконавцем було нараховано до стягнення з замовника 1767,70 грн пені, 730,74 грн 3% річних та 8473,84 грн інфляційних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені виконавцем нарахування 3% річних та інфляційних, суд встановив, що їх суми заявлено до стягнення з замовника вірно.

Що стосується здійсненого виконавцем розрахунку пені, слід зазначити, що за п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Так, згідно з розрахунку виконавця (а. с. 24, 25), сума пені за період з 20.08.2014 по 19.02.2015 складає 1767,70 грн.

Враховуючи, що відповідач у заперечення на позовну заяву вказує про пропуск позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, суд розцінює викладені відповідачем обставини щодо застосування строку позовної давності до нарахування пені, як таку заяву.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Стаття 258 ЦК передбачає спеціальну позовна давність, за ч. 2 якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Розглянувши доданий до позовної заяви розрахунок пені, нарахованої за порушення зобов'язання з оплати боргу, суд встановив, що позивач при нарахуванні до стягнення з відповідача неустойки порушив приписи ст. 258 ГК України.

Враховуючи вказане, а також заперечення відповідача в частині нарахування пені та застосування строків позовної давності до вимог про її стягнення, суд встановив, що суму пені в межах строків, визначених позивачем у розрахунку, було заявлено до стягнення з відповідача безпідставно.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів повернення суми боргу у розмірі 12773,90 грн станом на день вирішення спору не надав, заборгованість визнав. Доводи відповідача, викладені у запереченнях на позовну заяву, щодо відсутності підстав для стягнення 3% та інфляційних суд вважає недоведеними, з огляду на приписи ст.629 ЦК України і те, що відсутність у відповідача необхідних коштів (бюджетних асигнувань) не вважається обставиною, яка може бути підставою для звільнення від оплати наданих позивачем послуг по експертизі кошторисної документації робочого проекту, оскільки однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі з державною формою організації (ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 1 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 21978,48 грн, з яких: 12773,90 грн сума основного боргу, 730,74 грн 3% річних та 8473,84 грн інфляційних втрат.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Щорса, буд. 16, код ЄДРПОУ 03451526) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, Печерський район, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 35691621):

- 12773,90 грн основного боргу,

- 730,74 грн 3% річних,

- 8473,84 грн інфляційних нарахувань,

- 1275,42 грн судового збору.

3. У іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.09.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек. з повід.