Рішення № 6088227, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/3023.09.09 За позовом:Державного підприємства „Адміністрація річкових портів” До:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про:стягнення 5511,13 грн. та зобовязання вчинити дії

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Полікарпов А.О. за дов. № 01/05-79 від 27.03.2009

Від відповідача ОСОБА_3 за дов. № 1304 від 24.04.2009

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 5511,13 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01/04-12 від 01.04.2008 р., з яких 5150,00 грн. основного боргу, 360,33 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов зазначеного договору позивачем було надано платні послуги плавзасобам, що належать відповідачу. Водночас, станом на 21.01.2009 р. відповідач не розрахувався повністю за надані послуги і має заборгованість перед позивачем в розмірі 5150,6 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Заявою про збільшення позовних вимог від 27.04.2009 р. вих. № 01/05-411 позивач просить додатково до позовних вимог, які викладені в позовній заяві по справі № 49/30 зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити частину берегоукріплення р. Дніпро між причалом № 14 та пішохідним мостом (інв. № 1590 набережна пасажирських причалів станція метро Дніпро).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2008 року між Державним підприємством „Адміністрація річкових портів” (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник, відповідач) укладено Договір № 01/04-12 про надання послуг (далі Договір), згідно умов якого виконавець надає спеціалізовані послуги на платній основі плавзасобам, які належать замовнику, біля пасажирської набережної (район східців 14 причалу, 40,0 погонних метрів (схема № 1), за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, яка належить виконавцю (додаток № 1).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що договір укладений на навігаційний період, а саме з 01.04.2008 р. по 01.10.2008 р. Строк дії договору може бути пролонгований за письмовою заявкою Замовника.

Відповідно до п. 4.1 Договору плата за надані послуги сплачується відповідно до виставлених рахунків. Основою для складання рахунку є довідки, підписані представником ДП „Адміністрація річкових портів” та представником замовника, в яких вказана дата, час та обсяг наданих послуг. Ставки за послуги, які надаються відповідно до даного Договору, вказані у Додатку № 2, який є його невідємною частиною.

Згідно п. 4.2 Договору Замовник протягом 5 днів з дати отримання рахунку перераховує грошові кошти на банківський рахунок Виконавця.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що замовник зобовязаний відповідно до розділу 4 Договору та виставлених рахунків здійснювати своєчасну оплату послуг Виконавця.

Матеріалами справи, серед яких містяться пояснення позивача, акти приймання-передачі виконаних робіт, рахунків, підтверджено, що протягом існування договірних відносин, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем в повному обсязі, тоді як відповідач, всупереч умов договору, свої зобов'язання виконує неналежним чином, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості з несплаченої суми оплати послуг в розмірі 5150,60 грн. (серпень 2008 року 127,88 грн., вересень 5022,72 грн.)

Згідно п. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України також встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно змісту ст. ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно змісту ст. ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, в статті 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, а згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610 та 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надані послуги по Договору в розмірі 5150,60 грн., є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України також встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як видно з матеріалів справи, пунктом 5.2 Договору передбачалось, що у випадку прострочення замовником строку оплати платежу у встановлений цим Договором строк, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 360,53 грн. також є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню

Стосовно позовних вимог в частині звільнення відповідачем частини берегоукріплення р. Дніпро між причалом № 14 та пішохідним мостом (інв. №1590 набережна пасажирських причалів станція метро Дніпро), то суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду першої інстанції належних доказів на підтвердження того, що на момент розгляду справи плавзасіб відповідача перебуває саме в тій частині берегоукріплення, що належить позивачу, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 536 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Київській регіональній дирекції „Райффайзен банк Аваль”, МФО 322904, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1) або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства „Адміністрація річкових портів” (04071, м.Київ, вул. Електриків 14, код ЄДРПОУ 33404067, п/р 260080756403 в АБ „Експрес Банк”, МФО 322959) 5511,13 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01/04-12 від 01.04.2008 р., з яких 5150,00 грн. основного боргу, 360,33 грн. пені, крім того 102,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя А. В. Митрохіна