Рішення № 6087824, 14.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/33114.08.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

ДоЗакритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»

про розірвання договору та стягнення 67317,77 грн.

Представники:Суддя Смирнова Ю.М.

від позивачаОСОБА_2 - представник

від відповідачаАндреєва К.В. - представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору про надання юридичних та консультаційних послуг, укладеного між позивачем та відповідачем 02.07.2008, та стягнення з відповідача на користь позивача 67317,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог договору від 02.07.2008 не оплатив вартість наданих позивачем послуг.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні про задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2008 між Закритим акціонерним товариством Фінансова група "Страхові традиції", як замовником (відповідач), та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, виконавцем (позивач), укладений договір про надання юридичних та консультаційних послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач в порядку та на умовах, визначених цим договором доручає, а позивач зобовязується відповідно до умов договору надавати за плату юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору на підтвердження факту надання позивачем відповідачу юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт надання послуг.

Згідно з п. 3.1 Договору відповідач зобовязаний сплачувати послуги позивача в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Вартість наданих послуг позивача, визначених в п. 1.2 цього Договору, за календарний місяць становить 19058,00 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідач сплачує вартість послуг позивача протягом 3-х банківських днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008.

Сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору від 02.07.2008, в якій сторони погодили доповнити пункт 3.1 договору наступним реченням: «вартість наданих послуг за вересень 2008 року складає 20364,50 грн.».

За загальним правилом, у зобовязаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має оречевленого, матеріального змісту. Сама послуга споживається у процесі її надання. Послуги, що надаються, носять нематеріальний характер.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу юридичні та консультаційні послуги, що підтверджується актами здачі прийняття робіт, які були направлені позивачем на адресу відповідача разом з супровідними листами, докази чого наявні в матеріалах справи.

Вказані акти, на думку суду, є належним доказом надання послуг відповідачеві, оскільки положеннями Договору передбачений саме такий порядок підтвердження факту надання виконавцем послуг. В Договорі відсутні посилання не необхідність складання сторонами Договору будь-яких інших документів, якими б фіксувалося надання послуг, їх обєм, якість, вартість тощо. До справи відповідачем не надано доказів про існування у відповідача претензій до виконаних позивачем послуг, а п. 2.2 Договору до якості послуг позивача висуваються лише загальні вимоги. Ухилення відповідача від підписання актів свідчить лише про неналежне виконання відповідачем зобовязань, а не про наявність претензій до виконаних позивачем робіт.

Як свідчать обставини справи, відповідач в порушення умов Договору не виконав свого обовязку замовника послуг, вартість послуг не сплатив, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 64317,77 грн. Розмір заборгованості відповідачем не спростований.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач за первісним позовом доказів на спростування факту порушення ним договірних зобовязань щодо повної і своєчасної оплати наданих за Договором суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо підстав стягнення з відповідача заборгованості по Договору від 02.07.2008 у розмірі 67317,77 грн.

Що стосується позовних вимог про розірвання договору суд відзначає наступне.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 904 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку, на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено договором або нормативно правовими актами.

Спірний Договір укладений строком до 31.12.2008, тобто на момент вирішення спору дія Договору припинилася. Закінчення строку дії договору про надання послуг станом на момент вирішення судом спору унеможливлює розірвання такого договору, а тому позов цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У звязку із частковим задоволенням позову судові витрати за вимогами позивача, що носять майновий характер, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу.

З позивача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 85,00 грн. за вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансової групи «Страхові традиції» (код 32281587, м. Київ 04080, вул. В. Хвойки, 15/15, п/р 26506005000033 в ВАТ «Родовід Банк»МФО 321712 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 В Южному ГРУ Приватбанку міста Одеси, МФО 328704) 67317 (шістдесят сім тисяч триста сімнадцять) грн. 77 коп. заборгованості; 673 (шістсот сімдесят три) грн. 18 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 03118, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 В Южному ГРУ Приватбанку міста Одеси, МФО 328704) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:18.08.2009