Рішення № 6085707, 11.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/21111.08.09 За позовомДержавного підприємства "Дніпро-Бета" ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 19 500 грн.

За зустрічним

позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ДоДержавного підприємства "Дніпро-Бета"

Простягнення збитків у розмірі 627 300 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаСенчугова Н.І. предст. (дов. б/н від 10.08.2009 р.)

Кобаль І.І. предст. (дов. № 105 від 20.06.2009 р.)

Від відповідачаОСОБА_1- ФОП

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 19 500 грн. за Договором зберігання б/н від 01.02.2008 р.

Ухвалою суду від 09.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/211 та призначено розгляд справи на 21.07.2009 р.

17.07.2009 р. відділом діловодства суду отримано від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву до Державного підприємства "Дніпро-Бета" про стягнення збитків у розмірі 627 300 грн.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Оскільки позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є взаємно повязаним з позовом Державного підприємства "Дніпро-Бета", позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, то суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про що 17.07.2009 р. винесено відповідну ухвалу.

17.07.2009 р. відділом діловодства суду отримано від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у позові повністю.

Також, 17.07.2009 р. відділом діловодства суду отримано від ДП "Дніпро-Бета" відзив на зустрічну позовну заяву відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом - ДП "Дніпро-Бета" проти зустрічного позову заперечує та просить суд відмовити у зустрічному позові повністю.

21.07.2009 р. судове засідання не відбулось в звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. призначено розгляд справи на 11.08.2009 р., зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 09.07.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/211.

В судовому засіданні 11.08.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір зберігання б/н.

Згідно умов договору зберігання ФОП ОСОБА_1 передав, а ДП “Дніпро-Бета” прийняло на зберігання майно - обладнання термопласт- ZY-1200 (далі Обладнання), про що сторонами було укладено та підписано акт приймання-передачі №1 від 15.02.2008р.

Вартість Обладнання згідно акту приймання передачі №1 від 15.02.2008р. станом на 15.02.2008 р. становила 627 300 грн.

27.02.2008 р. на другому поверсі корпусі 1 літ. А , що розташовано за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_2, з вини орендарів іншого співвласника, які користувалися зазначеними приміщеннями, сталася пожежа. При прийнятті заходів щодо гасіння пожежі, приміщення, що належать позивачу, в якому зберігалося обладнання на протязі 2-х тижнів, заливалося водою. Факт виникнення пожежі підтверджується державним пожежним наглядом Києво-Святошинського району Київської області (лист № 1180 від 14.11.2008 р.).

Усно в день виникнення пожежі, листами від 03 та 06 березня 2008 року позивач інформував відповідача про те, що сталася пожежа, внаслідок гасіння приміщення позивача, які знаходилися нижче поверхом, були частково пошкоджені.

Обладнання, яке було передане на зберігання відповідачем та знаходиться в пошкоджених приміщеннях було залито водою. Відповідачу було запропоновано вжити необхідних заходів для запобігання пошкодження обладнання.

Пославшись на п. 4.5 договору зберігання від 01.02.2008 р., позивач зазначив, що жодна із сторін договору не несе відповідальності за повне або часткове невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання або неналежне виконання викликане дією форс-мажорних обставин.

З такою позицією позивача відповідач не погодився та у своєму листі від 20.03.2008 р. зазначив, що відповідно до Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” форс-мажорні обставини це обставини непереборної сили та інші незалежні від громадянина обставини, відтак пожежа, що сталася з вини третіх осіб не може бути віднесена до форс-мажорної обставини.

У подальшому відповідач неодноразово звертався до позивача із вимогою негайно вжити заходів для запобігання псуванню обладнання.

Станом на день розгляду справи позивачем не вчинено жодних заходів по забезпеченню схоронності переданого йому на зберігання обладнання. Відповідно до висновку незалежного експерта від 16.03.2008 р. сума збитків завданих обладнанню складає 627 300 грн.

Згідно п. 2.2.1. договору зберігання б/н від 01.02.2008 р., він є відплатним. Станом на 01.05.2009 р. за вимогами позивача відповідач зобовязаний оплатити послуги зберігання, що складають 19 500 грн.

Відповідач оплату зазначеної вище суми не здійснював. Обумовлюючи це обовязком позивача відшкодувати збитки у розмірі 627300 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, а первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору зберігання б/н від 01.02.2008 р. між сторонами згідно п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов правочинів та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, правочинів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобовязаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Основним обовязком зберігача є забезпечення схоронності прийнятої на збереження речі. Виконуючи даний обовязок, зберігач повинен вжити необхідних заходів для того, щоб запобігти викраденню майна, пошкодженню чи знищенню третіми особами.

У відповідності з ч.1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, відповідач відповідає на загальних підставах.

Отже, факт порушення позивачем умов договору зберігання встановлено.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач доказів на спростування обставин, повідомлених відповідачем, не надав.

Згідно ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі пошкодження речі у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Тому суд вважає, що вимога відповідача щодо стягнення збитків у розмірі 627 300 грн., підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути Ії поклажодавцеві у схоронності. Даний обовязок позивач не виконав, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором зберігання у розмірі 19500 грн. не підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст. 173, ч. ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526, ч.1 ст. 936, ч. 1 ст. 942, ч.1 ст. 950, ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 47, 75, 82-85 Господарсько-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні первісного позову відмовити.

2.Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

3.Стягнути з державного підприємства «Дніпро-Бета»(адреса: Україна, Україна, 08154, Київська область, Києво Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36. р/р 26005005103701 в АТ «СВЕДБАНК»у м. Києві МФО 300164; код ЄДРПОУ 35518877) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: Україна, Україна, 03057, АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в АТ «СВЕДБАНК»в м. Києві, МФО 300164, ДРФО НОМЕР_1) суму збитків в розмірі 627300 (Шістсот двадцять сім тисяч триста ) грн. 00 коп., 6273 (шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя Л.В. Прокопенко

Дата підписання

11.08.2009 р.