Ухвала суду № 60878124, 25.08.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/44/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Бисаги Т.Ю., Куцина М.М.

при секретарі: Шукаль О.Я.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на рішення Рахівського районного суду від 19 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання договору фінансового лізингу недійсним ,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання договору фінансового лізингу недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 жовтня 2015 р. між позивачем і ТОВ «Лізінгова компанія «Ваш Авто» в особі представника Шевченко М.С. на підставі довіреності № 67 від 29.09.2015 р. укладено договір фінансового лізингу № 000435. Згідно з п. 1.3 договору лізингодавець прийняв зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 1.1. договору предметом лізингу є транспортний засіб, зазначений у договорі та Специфікації , а саме: автомобіль «NISSAN Qashgai», комплектація -SE, об'єм двигуна - 1.6 d, тип КПП - Xtronic, привід - 2WD. Згідно Додатку № 1 до договору вартість предмету лізингу: 25 467,39 доларів США, що за курсом 23 грн.=1 долар США станом на 15.10.2015 р. - 585 750 грн. Договір не відповідає встановленим ст. 203 ЦК загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину: правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Договір названий договором фінансового лізингу як у назві, так і тексті, втім правова природа, характер правовідносин між сторонами договору визначається не назвою чи термінами, а змістом умов правочину (договору).

Правильне визначення правового характеру правовідносин - фінансовий чи оперативний лізинг - має практичне значення як під час укладення і виконання договорів, так і у разі виникнення спорів. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда": лізинг (оренда) вважається фінансовим за наявності такої ознаки як-то орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди. Отже, договір лізингу можна кваліфікувати як фінансовий виключно за наявності у ньому зазначених умов (ознак), відсутність яких виключає можливість вважати цей договір фінансовим лізингом.

Згідно п.11.2. договору Лізингоодержувач під час дії цього договору, при обов'язковій умові оплати в повному обсязі заборгованості за лізинговими платежами за умовами договору, має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його залишковій вартості за окремо укладеним Договором купівлі-продажу. Згідно п.11.6. договору перехід права власності на Предмет лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного лізингодавцем і лізингоодержувачем Договору купівлі-продажу Предмета лізингу.

Отже, договір не містить умови, яка є обов'язковою для фінансового лізингу, про обов'язок Позивача (лізингоодержувача) придбати у власність предмет лізингу протягом дії або після закінчення строку дії Договору. Договір також не містить умов, які є обов'язковими для фінансового лізингу, про перехід у власність Позивача предмета лізингу протягом дії або по закінченні строку дії Договору, про те, що предмет лізингу виготовлений за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача.Таким чином, виходячи з приписів п. 14.1.97 ст. 14 ПК, за відсутності у договорі умов, які згідно п. 14.1.97 ст. 14 ПК, СБУ № 14 «Оренда» є кваліфікуючими ознаками фінансового лізингу, договір не можна вважати договором фінансового лізингу, а слід кваліфікувати як договір оперативного лізингу. Лізинг, поряд з іншими, є однією з форм передачі майна у користування (найм, оренду), яка, виходячи з притаманних їй особливостей, має спеціальне регулювання у випадках, прямо передбачених законодавством.

Так відносини фінансового лізингу врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997 р. Щодо оперативного лізингу, то до таких відносин законодавство не встановлює особливостей і такі відносини не регулюються спеціальним Законом. Оскільки договір лізингу згідно ст. 806 ЦК є різновидом договорів майнового найму, до якого правомірно застосовувати загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а спеціальний закон (особливості) для оперативного лізингу відсутні, тому оспорюваний договір регулюється також загальними положеннями глави 58 ЦК про майновий найм (оренду). Згідно п. 2 ст. 799 ЦК договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно п.1.1. договору і Специфікації до договору (без дати) предметом лізингу є автомобіль (транспортний засіб). Оспорюваний договір укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, а отже має порок форми та не відповідає вимогам, необхідним для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання договору недійсним.

Окрім зазначених, інших індивідуальних ознак (характеристик) предмета лізингу (автомобіль), а саме: рік випуску, технічний стан /новий, б/в/, ні Договір, ні Специфікація не містять, як не містять й відомостей про виробника (постачальника, продавця) автомобіля. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Ч. 1, 2 ст. 18 Закону визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Виходячи зі змісту договору, за відсутності у ньому та додатках умов, які індивідуалізують предмет лізингу, визначають його характеристики, необхідні для такого виду майна, а для автомобіля такими необхідними характеристиками є рік випуску, технічний стан (новий), умови оспорюваного договору є несправедливими, а діяльність відповідача не можна вважати чесною підприємницькою діяльністю, оскільки утворюється істотний дисбаланс між правами і обов'язками на шкоду споживачу (Позивачу).

Отже, за правовим змістом оспорюваний договір є договором оперативного лізингу, а тому за відсутності законодавчо встановлених особливостей регулювання відносин оперативного лізингу (спеціального закону) до нього як різновиду договорів майнового найму правомірно застосовувати положення ЦК про майновий найм (оренду), які встановлюють обов'язкову нотаріальну форму посвідчення договорів найму транспортного засобу за участю фізичної особи (ст. 799 КК), якій він не відповідає, а отже не відповідає встановленим ст. 203 ЦК загальним вимогам,додержання яких є необхідним для чинності правочину: правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Оспорюваний договір здійснений з використання нечесної підприємницької діяльності та містить умови, які є несправедливими в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», які всупереч принципу добросовісності створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача як споживача, що згідно ч. 6 ст. 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним. У зв"язку з чим просив договір фінансового лізингу №000435 від 15.10.2015 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Лізингова компанія" "Ваш авто" визнати недійсним.

Рішенням Рахівського районного суду від 19 квітня 2016 року позов задоволено. Договір фінансового лізингу №000435 від 15.10.2015 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" (код ЄДРПОУ 39733392) визнати недійсним. Стягнути з ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто", 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 39733392 в користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, судовий збір в сумі 551,20 гривень.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні даного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія" "Ваш Авто" та ОСОБА_1 сторонами укладено договір фінансового лізингу № 000435 від 15 жовтня 2015 р., згідно з п. 1.3 якого лізингодавець (відповідач) прийняв зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу (Позивачу) на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника) (пункт 2 ч. 3 ст. 18 Закону); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 1 ст. 808 ЦК, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Згідно п. 1.3. договору лізингодавець бере зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лизингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим Договором. Договір з додатками до нього не містять умов, що вибір продавця (постачальника) предмета лізингу здійснюється лізингоодержувачем. Отже, виходячи зі змісту зобов'язання відповідача про придбання у власність предмета лізингу і його передачі лізигоодержувачу, вибір продавця, у якого лізингодавцем буде придбаний предмет лізингу для його передачі лізингоодержувачу, здійснює відповідач.

Аналізуючи умови договору, згідно ч. 1 ст. 806 ЦК договір є договором непрямого лізингу, згідно умов якого вибір продавця (постачальника) здійснюється лізингодавцем (відповідачем), а тому згідно ч. 1 ст. 808 ЦК продавець (постачальник) та лізингодавець (відповідач) повинні нести перед позивачем (лізингоодержувачем) солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Згідно п. 1.4. договору лізингодавець не відповідає перед позивачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець. Таким чином, п. 1.4. договору суперечить вимогам ч. 1 ст. 808 ЦК щодо солідарної відповідальності продавця і лізингодавця перед лізингоодержувачем (позивачем). Зміст п.1.5 договору не спростовує зазначених висновків.

В договорі і додатках відсутні будь-які відомості про продавця товару, у якого лізингодавцем буде придбаний предмет лізингу для передачі лізингоодержувачу на виконання умов договору, його найменування та місцезнаходження, до якого і куди позивач може звертатися як споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару (предмету лізингу).

Окрім опису предмета лізингу у п. 1.1. договору - транспортний засіб «Nissan Qashqai», комплектація SE, об'єм двигуна1,6d, тип КПП «Xtronic», привід 2WД - Договір і Специфікація не містять інших індивідуальних ознак (характеристик) предмета лізингу, зокрема, вид транспортного засобу (легковий, вантажний автомобіль тощо), рік випуску, технічний стан: новий чи бувший у використанні тощо.

За відсутності умов, які повною мірою індивідуалізують предмет лізингу (а не частково), за відсутності відомостей про продавця (виробника) предмета лізингу, до якого і куди може звертатися Позивач (споживач) у випадку порушення якості та інших умов продажу предмету лізингу, за наявності умов, які повністю звільняють відповідача від відповідальності стосовно належної якості і гарантій предмета лізингу, умови договору є несправедливими, оскільки утворюється істотний дисбаланс між правами і обов'язками на шкоду споживачу (Позивачу).

Розмір лізингових платежів в період дії Договору може індексуватися в залежності від зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність Лізингодавця, збільшення або зменшення податків і прирівняних до них платежів, зміни ситуації на грошовому ринку, які впливають на вартість предмета лізингу (п. 10.13 договору). У випадку настання істотних змін на кредитно-грошовому ринку та/або при виникненні процесів, які зумовили зміну валюти резервів НБУ та комерційних банків та/або обрання Продавцями/Постачальниками предмета лізингу за договорами інших грошових еквівалентів долара чи євро, грошовий еквівалент виконання лізингоодержувачем грошового зобов'язання в іноземній валюті буде обрано Лізингодавцем зіставно із виниклими змінами (п. 10.18 договору).

При цьому, порядку (способу перерахунку) індексації і зміни розміру лізингових платежів у випадках, передбачених п. п. 10.13, 10.15, 10.18 договору, не визначено.

Лізингодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку неможливості придбання предмету лізингу або відмови продавця здійснити продаж/поставку предмета лізингу протягом одного року. У такому разі лізингоодержувачу повертаються сплачені ним кошти, а адміністративний платіж (10%) - не повертається (п. 3.2.7 договору).

Як вбачається з ст. 12 договору, відповідальність Лізингодавця за невиконання або неналежне виконання договору повністю виключена і останній не несе відповідальності за невиконання договору. В той же час, позивач несе відповідальність фактично за будь-яке порушення договору (зокрема, пункти 3.3.15, 5.2, 12.4, 12.5, 12.10 - 12.13. договору), а також несе відповідальність й за розірвання договору за його ініціативою, що є обмеженням принципу свободи договору, справедливості і добросовісності.

Встановлення жорстких обов'язків і відповідальності споживача, тоді як надання послуги по договору обумовлене лише власним розсудом виконавця (відповідача), є несправедливими умовами договору (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону).

Аналогічні висновки містяться в Ухвалі ВССУ по справі № 6-13507св15 від 07.10.15 р., Постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 р.

Згідно пунктів 5, 6 статті 18 Закону Украни "Про захист прав споживачів, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним; у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому. Згідно п. 8 ст. 18 Закону нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що умови договору не відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки встановлюють жорсткі обов'язки і відповідальність для споживача і створюють істотний дисбаланс між правами і обов'язками на шкоду споживачу.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» - відхилити.

Рішення Рахівського районного суду від 19 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді