Ухвала суду № 60868277, 30.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 2012/2-656/11

Провадження №22-ц/790/4516/16 Головуючий 1 інст. - Трухановим В.В.

Категорія: інші Доповідач - Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 13 травня 2016 року за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Жуотневий районний відділ у місті Харкові Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області про виселення, заінтересова особа Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -

встановила:

29 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою в порядку ст.373 ЦПК України.

Заявник просила відстрочити виконання рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 квітня 2014 року про її виселення з квартири АДРЕСА_1.

Посилалась на те, що в провадженні Жовтневого ВДВС ХМУЮ на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №3-656/2011, виданий 29 лютого 2016 року Жовтневим районним судом міста Харкова про її виселення.

17 грудня 2013 року СУ ГУМВС України в Харківській області були внесені відомості до ЄРДР за №1201320140001345 за ч.3 ст.190 КК України та на даний час вона має статус потерпілої в кримінальному провадженні.

Ухвалами Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року та від 29 лютого 2016 року в рамках кримінального провадження накладено арешт на квартиру за вказаною вище адресою із забороною вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень, що є підставою для надання відстрочки виконання рішення суду про її виселення.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 13 травня 2016 року заяву задоволено - відстрочено виконання рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 квітня 2014 року по цивільній справі №2-656/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про її виселення з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, до вирішення питання про зняття арешту з цієї квартири, накладеного ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм права матеріального, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не надали, що дає можливість розглянути справу за їх відсутності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 квітня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 - усунуто перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, та виселено ОСОБА_2 з цієї квартири. Рішення набрало законної сили та на даний час є чинним.

Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ від 06 квітня 2016 року було відкрито виконавче провадження №50726897 про примусове виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Харкова №2-656/2011, виданого 29 лютого 2016 року, про виселення ОСОБА_2 з зазначеної вище квартири.

Встановлено також, що на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження №12012220060000084 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 15, ч.2 ст. 190, ч.1-4 ст. 190 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області від 26 січня 2016 року у кримінальному провадженні №12012220060000084 від 24 листопада 2012 року про арешт майна та накладено арешт на квартири, в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 216-218).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року було роз'яснено ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року та вказано, що необхідно вважати накладеним арешт на зазначені у клопотанні слідчого від 26 січня 2016 року квартири та будівлі із забороною вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення про виселення ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що арешт квартири де мешкає заявник із забороною вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень, накладений ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року, робить неможливим виконання рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 квітня 2014 року в частині виселення ОСОБА_2 під час проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №50726897, що є достатніми й винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення про виселення ОСОБА_2 до вирішення питання про зняття арешту.

Однак такий висновок зроблено судом у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм права процесуального.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно до ч.7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» особи, що беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма належними їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчиненню виконавчих дій.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже за змістом закону лише у виняткових випадках, з врахуванням інтересів як боржника, так і стягувача, право відстрочки виконання рішення суду на підставі ст.373 ЦПК України може бути надане при доведеності обставин, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Обставини на які послався суд, як на підставу для відстрочки виконання судового рішення не можуть розцінюватись як виняткові випадки, що унеможливлюють виконання судового рішення, або ускладнюють його виконання в розумінні ст.373 ЦПК України.

Посилання заявника на те, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 року в межах кримінального провадження, накладений арешт із забороною вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень, не є підставою для відстрочки виконання судового рішення у цивільній справі відповідно до норм ЦПК. Слід зазначити і те, що з наданих заявником документів не можна визначити про заборону яких саме виконавчий дій йдеться. Якщо ж судовими рішеннями, постановленими у кримінальному провадженні, заборонено вчиняти дії і щодо виселення ОСОБА_2 зі спірного житла, то вирішення цього питання в цивільному провадженні є зайвим.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постановлена у справі ухвала підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України з постановленням ухвали про відмову у відстрочці виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 312, ст. ст. 313,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 13 травня 2016 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді