Ухвала суду № 60867492, 05.09.2016, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2753/14-ц

Провадження № 4-с/715/10/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.,

секретаря судового засідання Затолошної Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції ОСОБА_2, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця, скасувати постанову про проведення утримання з доходів боржника та зобовязати начальника Глибоцького ДВС звільнити державного виконавця із посади, посилаючись на те, що йому не було відомо, що на виконанні відділу ДВС є виконавчий лист про стягнення із нього боргу, так як державним виконавцем не надіслано йому постанову про відкриття виконавчого, жодного виклику державного виконавця. При цьому посилався на те, що він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду, а тому просив скаргу задовольнити.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник не зявилися, однак, звернулися до суду із заявою про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили скаргу задовольнити.

Державний виконавець Михайлюк Л.Л. в судове засідання не зявилася, однак, звернувся до суду із заявою та просила справу розглянути у її відсутність, у задоволенні скарги відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 11 148,09 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Встановлено, що 23 лютого 2015 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області на виконання рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2015 року, видано виконавчий лист. На підставі цього виконавчого листа старшим державним виконавцем Глибоцького відділу ДВС ОСОБА_2 30 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47411628.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ст. 31, 35 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Також п.п.3.19, 3.20 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, передбачено, що надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону. За письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, смс-повідомленням. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Судом встановлено, що боржнику, у відповідності до вищенаведених вимог Закону не було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, а тому дії державного виконавця в цій частині є незаконними.

Разом із тим, судом встановлено, що боржник ознайомився із матеріалами виконавчого провадження 10 серпня 2016 року, однак, будь яких дій на виконання рішення суду ним вчинено не було.

Так, згідно ч. ч. 6, 7 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Матеріали справи не містять відомостей щодо звернення боржника до ВДВС Глибоцького РУЮ із заявою про відкладення виконавчих дій в порядку ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що хоча і постанова про відкриття виконавчого провадження не була надіслана, проте, з часу ознайомлення боржником з виконавчими документами, останній не звернувся до ВДВС Глибоцького РУЮ із заявою про відкладення виконавчих дій та заявою про обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження у порядку ст. ст. 35, 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому боржник та його представник не скористалися правами, передбаченими ст. ст. 35, 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Ураховуючи положення ст. 25 та 31 Закону, на державного виконавця не покладено обов'язку перевірки факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Зі змісту наведених положень вбачається, що законодавець пов'язує початок періоду для самостійного виконання рішення суду не з датою отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а з датою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу положень ст. 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що законодавець виходив з того, що боржник, з урахуванням положень ст. 14 ЦПК України, має об'єктивно усвідомлювати, що рішення суду, яке ним не виконується добровільно, може виконуватися у примусовому порядку у строки встановлені державним виконавцем, які обраховуються не з дня, коли боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження, а у строки з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що державним виконавцем проведено ряд дій для зясування майнового стану боржника. Так, встановлено, що боржник на обліку у органах Пенсійного фонду України не перебуває, підприємницька діяльність припинена, будь яких транспортних засобів за останнім не зареєстровано, коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах не має.

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок в смт. Глибока по вул.. Січових Стрільців № 10. Однак, в силу вимог ч. 7 ст. 52 Закону «Про виконавче провадження» звернення стягнення на це майно не може бути проведено, оскільки сума боргу не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом із тим, встановлено, що він працює з 10 березня 2015 року за контрактом з Збройними вилами України та отримує заробітну плату.

Нормою ч. 1 ст. 68 вказаного Законупередбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

02 серпня 2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про проведення утримання із доходів боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстав для скасування постанови про проведення утримання із доходів боржника немає, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 25, 27, 31, 68 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.338-388 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний Чернівецької області суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: