Рішення № 60866754, 29.08.2016, Вишгородський районний суд Київської області

29.08.2016 Справа № 363/185/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Баличевої М.Б.,

секретаря Кашоїди М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області, треті особи - Вишгородське районне управління юстиції та Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, припинення права власності на земельну ділянку та про вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Уточнивши позовну заяву позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області, треті особи - Вишгородське районне управління юстиції та Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, припинення права власності на земельну ділянку та про вчинення певних дій. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням 22 сесії ІV скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 21.10.2005 року ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1637 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На підставі зазначеного рішення Вишгородський районний відділ земельних ресурсів видав ОСОБА_7 Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 від 20.11.2008 року, яким було посвідчено право власності на зазначену земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла. Відповідно до складеного нею 02.04.2003 року заповіту зазначену земельну ділянку було заповідано донці померлої ОСОБА_4 та її онуку ОСОБА_3 в рівних частинах. Донька померлої ОСОБА_2 отримала обов'язкову частку, як непрацездатна дитина померлої. Відповідач ОСОБА_3 є власником 3/8 частки зазначеної земельної ділянки, відповідачка ОСОБА_4 є власницею 3/8 частки зазначеної земельної ділянки, а відповідачка ОСОБА_2 є власницею ? частки зазначеної земельної ділянки. Позивач вважає, що вищезазначений Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий померлій ОСОБА_7 не у відповідності до вимог чинного законодавства України, з порушенням його прав та інтересів, оскільки у власності померлої ОСОБА_7 перебував житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, побудований у 1964 році, загальною площею 65,9 кв.м. з надвірними будівлями. Рішенням Хотянівської сільської ради зазначену земельну ділянку було передано померлій ОСОБА_7 для обслуговування саме цього будинку в якості прибудинкової території. Позивач зазначив, що померла ОСОБА_7 відчужила зазначений будинок до моменту набуття нею права власності на земельну ділянку, призначену для його обслуговування. Також зазначає, що згідно з договором дарування № 4863 від 12.08.2004 року ОСОБА_7 подарувала відповідачу ОСОБА_3 13/25 частку зазначеного будинку, а згідно з договором дарування від 28.12.2007 року ОСОБА_7 подарувала позивачу 12/25 частку зазначеного будинку. Однак, Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_7 отримала лише 20.11.2008 року. Таким чином, позивач вважає, що на момент відчуження зазначеного будинку у ОСОБА_7 не виникло право власності на земельну ділянку, призначену для його обслуговування. Позивач вважає, що ОСОБА_7 не мала права на отримання права власності на зазначену земельну ділянку, оскільки право на отримання права власності на зазначену земельну ділянку у частках, пропорційним часткам права власності на житловий будинок перейшло до обдарованих нею нових власників житлового будинку та прибудинкових споруд відповідача ОСОБА_3 Позивач вказав, що дізнався про отримання ОСОБА_7 Державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку лише 18.03.2014 року, коли його дружина ОСОБА_4 підписала заяву про прийняття спадщини померлої. Можливості дізнатися про цей факт раніше та інший спосіб він не мав, а тому строк позовної давності слід рахувати від цієї дати. Оскільки, в даній ситуації порушено його законні права та інтереси, які полягають в отриманні права власності на земельну ділянку в розмірі, пропорційній до його частки власності на житловий будинок та прибудинкової споруди, розташовані на ній він змушений звернутись до суду.

Позивач підтримав уточнену позовну заяву, просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_9 уточнену позовну заяву підтримав з викладених підстав та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги не визнала, в ході розгляду справи надала заперечення проти позову в яких зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом без будь - яких поважних причин, позивач з власної волі не бажав оформляти свої права на частину земельної ділянки, яка перейшла у власність до ОСОБА_7 і протягом восьми років поспіль жодного разу не звертався за захистом своїх прав, спірна земельна ділянка за згодою всіх нинішніх спадкоємців була оформлена саме на ОСОБА_7, оскільки це було набагато легше і дешевше, ніж розробляти три проекти відведення та тричі сплачувати гроші за приватизацію чи за отримання в оренду. Також Рішення Хотянівської сільської ради № 179 стосовно надання ОСОБА_7 земельної ділянки кадастровий номер якої НОМЕР_1, площею 0,1637 га було прийняте 21.10.2005 року і з цього часу інформація про її намір приватизувати ділянку була загальнодоступною для всіх осіб, які мали право про це знати. Позивач під час придбання 12/25 частини будинку не тільки мав право, але й був зобов'язаний з'ясувати правовий режим земельної ділянки, на якій розташована його частина будинку. Крім того, позивач не визначив в позові конкретно які саме його права порушені, тобто на яку саме земельну ділянку він претендує - площа такої ділянки та її межі не виділені, вона не має кадастрового номеру, а тому вважає позов необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_10 уточнену позовну заяву не визнала у повному обсязі та просила застосувати строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 також уточнені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову підтримуючи заперечення відповідача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 уточнений позов визнала у повному обсязі та пояснила, що вона знала про те, що її матір подарувала частину житлового будинку, що Державний акт вона побачила лише у 2014 році. Її не влаштовує такий розподіл спадкового майна.

Представник відповідача Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника (а.с. 44,120).

Представник третьої особи Вишгородського районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника (а.с. 45, 131).

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено договір дарування, яким дарувальник ОСОБА_7 передає у власність обдарованому ОСОБА_1 12/25 частини житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_11 (а.с. 10, 11).

Відповідно до п.6 договору дарування, дарувальник стверджує, що земельна ділянка на якій розташований зазначений в договорі житловий будинок, не приватизована і державного акту на право приватної власності на землю не отримала.

20.11.2008 року ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1637 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3, видане Виконавчим комітетом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, за актовим записом № 18 (а.с. 69).

Відповідно до складеного заповіту від 02.04.2003 року ОСОБА_7 заповідала все своє майно, де б воно не було, із чого воно не складалося, що буде належати на день її смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частинах (а.с. 17).

21.04.2015 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/8 (три восьмих) частки земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 12).

21.04.2015 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/8 (три восьмих) частки земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 13).

21.04.2015 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 (одну четверту) частки земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер НОМЕР_1 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 16).

Крім того, дослідивши матеріали спадкової справи за № 131/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 заведеної 18.03.2014 року Вишгородською районною державною нотаріальною конторою Київської області судом встановлено наступне.

Після смерті ОСОБА_7 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявами від 18 березня 2014 року про прийняття спадщини за заповітом звернулися дочки померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 68-69).

Відповідно до довідки Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 18.03.2014 року за № 135 вбачається, що померла ОСОБА_7, була зареєстрована з 31.10.1957 року та проживала в АДРЕСА_1. На день її смерті спільно з нею в указаному житловому будинку були зареєстровані і проживали на день видачі довідки її зять - ОСОБА_1 Заповіт від імені померлої, Хотянівською сільською радою Вишгородського району Київської області посвідчувався 02.04.2003 року, за реєстровим номером 25 (а.с. 70).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 видно, що матірю останньої зазначена померла ОСОБА_7 та відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_12 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 70).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 видно, що матірю останньої зазначена померла ОСОБА_7 та відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_13 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 71).

Також, після смерті ОСОБА_7 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою від 25 березня 2014 року про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_3 (а.с. 74).

Крім того, після смерті ОСОБА_7 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою від 25 березня 2014 року звернулась донька померлої ОСОБА_2, відповідно до якої, повідомила, що ій відомий зміст заповіту, посвідченого секретарем Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_14 02.04.2003 року, який був зареєстрований в реєстрі за № 25, за яким померла ОСОБА_7 заповідала все своє майно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 75).

14.07.2009 року померла ОСОБА_7 заповіла земельну ділянку, належну їй на підставі державного акту НОМЕР_4, виданого Вишгородською райдержадміністрацією, зареєстрованого 05.10.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за НОМЕР_5, площею 0,8791 га, кадастровий номер НОМЕР_6, надану для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на землях Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області своїй донці - ОСОБА_4 3/5 частки та своїй донці - ОСОБА_2 2/5 частки. Цей заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостаком О.А. 14.07.2009 року (а.с. 75).

Крім того, після смерті ОСОБА_7 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою від 21 квітня 2015 року звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до якої, повідомили, що прийняли спадщину та просили видати їм свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме: земельної ділянки розміром 0,1637 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0,0542 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78).

Після смерті ОСОБА_7 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою від 21 квітня 2015 року звернулась ОСОБА_2 відповідно до якої відповідно до ст. 1241 ЦК України просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку спадкового майна, а саме: земельної ділянки розміром 0,1637 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0,0542 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78).

Після смерті ОСОБА_7 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою від 21 квітня 2015 року звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідно до якої, повідомили, що прийняли спадщину та просили видати їм свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме: земельної ділянки розміром 0,8791 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада (а.с. 79).

20.11.2008 року ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0542 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_8 (а.с. 80).

05.10.2006 року ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,8791 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_6 (а.с. 82).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ст.120 ЗК України в редакції на час укладання угоди про дарування 12/25 житлового будинку між ОСОБА_7 та позивачем у 2007 році передбачено, що при переході права власності на будівлю або споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно - правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Таким чином, суд вважає, що позивач під час придбання 12/25 частини будинку не мав права отримати земельну ділянку у власність без укладення відповідного договору. Договір оренди земельної ділянки між позивачем та власником не укладався.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ч. 2 ст.158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про припинення право власності на земельну ділянку і скасування рішень про державну реєстрацію не обгрунтовані, оскільки перелік підстав припинення права власності відповідно до ст. 140 ЗК України є вичерпним, позивачем не доведено в позові на яких саме підставах він має право припинити право власності відповідачів на отримане ними право власності на частини земельної ділянки в порядку спадкування.

Щодо заявленого відповідачем ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_10 клопотання про застосування строку позовної давності, суд вважає його обгрунтованим, оскільки позивач з моменту укладення договору дарування від 28.12.2007 року знав або повинен був знати, що земельною ділянкою, на якій разташована частина житлового будинку, ОСОБА_7 на праві власності не володіла.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Так, в процесі розгляду справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом після закінчення строку позовної давності, що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач мав право лише на частину земельної ділянки, на якій розміщена його частина будинку, та частину ділянки, яка необхідна для її обслуговування, на момент розгляду справи така земельна ділянка не виділена і не має кадастрового номера, визначити в чому саме полягає порушення прав позивача не вбачається за можливе, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5-11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, 120, 152, 155, 158 ЗК України, 182, 257, 267, 317, 377, ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, припинення права власності на земельну ділянку та про вчинення певних дій - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Головуючий: М.Б.Баличева