Рішення № 6082740, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/29107.07.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Багатогалузевого науково-технічного центру «Облременерго 1»

доЗакритого акціонерного товариства «Компанія «Райз»

простягнення 62 443, 73 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Зубко А.М. директор; Івченко Є.І. представник за довіреністю від 05.02.2008 року;

Від відповідача:Расторгуєв О.В. представник за довіреністю від 11.11.2008 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Багатогалузевий науково-технічний центр «Облременерго 1»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Райз»про стягнення заборгованості у розмірі 60 091, 52 грн., пені у сумі 1348, 44 грн., 3% річних у розмірі 162, 49 грн. та збитків від інфляції у сумі 841, 28 грн. за договором № 1009/101 від 10.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.06.2009 року.

Позивач у судове засідання 16.06.2009 року зявився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобовязань та не сплачує вартість виконаних робіт.

Відповідач у судове засідання 16.06.2009 року зявився, надав документи на вимогу ухвали суду, зокрема відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що сторонами не був підписаний акт здачі-приймання робіт. Крім того, зазначив, що наданий позивачем акт здачі-приймання виконаних робіт № 101 від 04.03.2009 року не може бути належним доказом виконання робіт згідно договору № 1009/101 від 10.09.2008 року, оскільки з даного акту неможливо визначити на виконання якого саме договору підряду він був складений.

У судовому засіданні 16.06.2009 року оголошено перерву до 07.07.2009 року для оголошення повного тексту рішення.

У судовому засіданні 07.07.2009 року представник відповідача заявив усне клопотання про витребування додаткових доказів від позивача.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача, оскільки у попередньому судовому засіданні суд закінчив слухання справи по суті та оголосив перерву для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Багатогалузевим науково-технічним центром «Облременерго 1»(надалі - підрядник) та Закритим акціонерним товариством «Компанія «Райз»(надалі - замовник) був укладений договір підряду на виконання робіт № 1009/101 (далі-Договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобовязання провести роботи по ремонту мостового грейферного крану в/п 3,2 т, видати ремонтно-технічну документацію, згідно калькуляції, провести позачергове технічне обслуговування, зареєструвати грейферний кран в Держнагляді за охороною праці.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна договору дорівнює загальній вартості робіт, що доручаються підряднику, і становить 193120, 80 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору сторони дійшли згоди про надання підрядником знижки, з її врахуванням сума, належна до сплати замовником підряднику за всі роботи до договору складає 180000, 00 грн.

22.09.2008 року відповідач перерахував позивачу аванс у сумі 115872, 00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.06.2009 року, підписаним сторонами та скріпленим печатками.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що підрядник починає виконувати роботи не пізніше пяти днів, після підписання договору і перерахування авансу на рахунок підрядника.

Відповідно до п. 4.2 Договору підрядник зобовязаний виконати всі обумовлені договором роботи та здати їх у закінченому вигляді протягом 34 днів після початку виконання робіт у повній відповідності до вимог будівельних стандартів та з урахуванням побажань замовника. Факт здачі виконаних робіт за договором фіксується сторонами в акті здачі-прийманні робіт.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що строки виконання робіт можуть переглядатися за взаємною згодою сторін шляхом затвердження сторонами письмової додаткової угоди.

26.11.2008 року сторони уклали акт про відстрочення виконання робіт до надання замовником пакету документів, а саме: письмової заяви та паспорту в/п крана; дозволу на експлуатацію в/п крана одержаного відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03; наказу на призначення працівника, який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією в/п крану; наказу на призначення працівника, за утриманням в справному стані в/п кранів; наказу на призначення працівника, за безпечне проведення робіт в/п кранів.

На виконання умов договору позивач виконав роботи на суму 179964, 00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 101 за березень 2009 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Відповідно до 5.2 Договору остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом пяти днів після підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту виконаних робіт за договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 угоди сторонами було встановлено перерахування авансу у розмірі 110000,00 грн. Однак, як раніше було зазначено, відповідач даного зобовязання не виконав, натомість позивач на виконання умов угоди роботи провів належним чином та у повному обсязі, а відповідач виконанні роботи прийняв та частково оплатив. Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили дії спрямовані на виконання умов передбачених угодою, не зважаючи на ухилення відповідачем від проведення попередньої оплати.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання зявився та заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що сторонами акт здачі-приймання робіт не підписувався, а акт приймання виконаних підрядних робіт № 101 за березень 2009 року на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не може бути належним доказом виконання робіт згідно договору № 1009/101 від 10.09.2008 року, оскільки з даного акту неможливо визначити на виконання якого саме договору підряду він був складений.

Дані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.06.2009 року, відповідач підтверджує, що акт виконаних робіт на суму 179964, 00 грн. був укладений згідно договору № 1009/101 та визнає наявність заборгованості у розмірі 60091, 52 грн. Крім того, згідно акту звірки вбачається, що відповідачем було частково сплачено за виконанні роботи згідно вищезазначеного договору у сумі 4000, 00 грн. після підписання акту виконаних робіт, що свідчить про схвалення виконаних робіт.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати та авансу становить 60091, 52 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи в розмірі 60 091, 52 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 348, 44 грн. за період з 11.03.2009 року по 13.04.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 9.2.3 Договору встановлено, що за порушення грошових зобовязань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) сплачує неустойку у розмірі відсоткової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені становить:

60091, 52 грн. (заборгованість) * 12% * 34 (з 11.03.2009 року по 13.04.2009 року) / 365 = 671, 71 грн.

Таким чином, за перерахунком суду розмір пені становить 671, 71 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 841, 28 грн. та 3% річних у розмірі 162, 49 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

60091, 52 грн. (заборгованість) * 3% * 34 (з 11.03.2009 року по 13.04.2009 року) / 365 = 167, 93 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач не заявляв вищезазначене клопотання, то суд задовольняє вимоги про стягнення 3% річних у сумі заявленій позивачем до стягнення, а саме 162, 49 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

60091, 52 грн. (заборгованість) * 101, 4% - 60091, 52 грн. = 841, 28 грн.

Отже, збитки від інфляції становлять 841, 28 грн. та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 617, 69 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 309, 13 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Компанія «Райз»(03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152; код ЄДРПОУ 13980201) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багатогалузевого науково-технічного центру «Облременерго 1» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна 6-60; код ЄДРПОУ 31179329) заборгованість у розмірі 60 091 (шістдесят тисяч девяносто одна) грн. 52 коп., пені у сумі 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 162 (сто шістдесят дві) грн.. 49 коп., збитки від інфляції у сумі 841 (вісімсот сорок одна) грн. 28 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 69 коп., та 309 (триста девять) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.