Рішення № 6082661, 23.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/18823.06.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 До Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Брокбізнес»

Простягнення 19406,80 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2 дов.

Від відповідачаБондаренко Р.В. дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»про стягнення з відповідача 15402,22 грн. комісійної винагороди, 4004,58 грн. пені, а всього 19406,80 грн. заборгованості за договором доручення № Ф-002-07 про надання страхових агентських послуг від 03.03.2008р.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 15402,22 грн. комісійної винагороди, 4004,58 грн. пені, 184,83 грн. індексу інфляції, 505,11 грн. 3% річних.

Заява позивача відповідала ст..22 ГПК України, тому була прийнята судом до розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 26.05.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008р. між Київською філією Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір доручення № Ф-002-07 про надання страхових агентських послуг.

Відповідно до п.1.1. договору агент виконує від імені і за рахунок страховика дії, повязані зі страхуванням, лише по тих видів страхування, на які страховик має ліцензію або договори доручення (агентські угоди), укладені з іншими страховими компаніями, і які (види страхування) приведені в розділі 3.1 зазначеного договору, а страховик сплачує агенту комісійну винагороду в порядку і на умовах передбачених п.1.4. та п.п. 3.1. 3.6. зазначеного договору.

На виконання умов Договору № Ф-002-07 від 03 березня 2008 року Позивачем було укладено Договори страхування на загальну суму 94 633, 84 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 1 до Договору доручення про надання страхових агентських послуг № Ф-002-07 від 01.04.2008 року.

Тому відповідно до п. 1.3. вказаного Договору розмір комісійної винагороди, яку Страховик мав сплатити Агенту становить 15 402,22 грн., про що сторони склали та підписали акт.

Згідно п. 3.3. Договору комісійна винагорода сплачується Страховиком Агенту один раз на місяць не пізніше 15 числа наступного за звітним.

Але Страховиком (відповідачем) не сплачена комісійна винагорода Агенту, що підтверджується відповіддю, наданою ВАТ західного регіонального управління банку «Фінанси та кредит»за вих. № 79 від 29.01.2009 р.

Відповідно до 4.8. договору у випадку несвоєчасного перерахування комісійної винагороди, страховик сплачує агенту пеню в розмірі 0,1% від суми за кожен день понад строк.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

У відповідності п.5 ст. 15 Закону України «Про страхування»страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Крім того, ст. 1000 Цивільного кодексу України передбачає - за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до п. 1.3. вказаного Договору розмір комісійної винагороди, яку Страховик мав сплатити Агенту становить 15 402,22 грн., про що сторони склали та підписали відповідний Акт виконаних робіт № 1 до Договору доручення про надання страхових агентських послуг № Ф-002-07 від 01.04.2008 року.

Згідно п. 3.3. Договору комісійна винагорода сплачується Страховиком Агенту один раз на місяць не пізніше 15 числа наступного за звітним.

Страховиком не сплачена комісійна винагорода Агенту, що підтверджується відповіддю, наданою ВАТ західного регіонального управління банку «ФІНАНСИ та КРЕДИТ»за вих. № 79 від 29.01.2009 р.

Згідно ст. 301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог що до виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовується, що заборгованість відповідача по комісійній винагороді станом на час розгляду справи становить 15402,20 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідачем було порушено умови п. 3.3. Договору.

Відповідно до п. 4.8. Договору у випадку несвоєчасного перерахування комісійної винагороди, Страховик сплачує Агенту пеню в розмірі 0,1% від суми за кожен день понад строк.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 4004грн. 58 коп. підлягає задоволенню частково, у сумі 2803грн.16коп., оскільки, у відповідності до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 505,11 грн. та 184,83 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині боргу, пені у сумі 2803грн.16коп., індексу інфляції, річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині пені у сумі 1201грн.42коп. слід відмовити з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, 115-А, код ЄДРПОУ 35332644) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 15402,20 грн. комісійної винагороди, 2803,16 грн. пені, 184 грн. 83 коп. індексу інфляції, 505 грн. 11 коп. 3% річних, 188,95 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті частині вимоги про стягнення пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко