Рішення № 60808502, 01.09.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5354/14-ц

н/п 2/640/2469/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -судді Якуші Н.В.,

при секретарі Пічугіній А.Г.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом комунального підприємства«Харківські теплові мережі»доОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»(надалі КП «ХТМ») звернулось з позовом до суду довідповідачів з вимогою про стягнення заборгованість за отримані ними послуги з теплопостачаннязагальному розмірі 47937 грн. 08 коп.

Вобґрунтування своїх позовних вимогзазначали, щощо відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води, яку їм постачає позивач. Вказував, що за період з 01.07.2004 р. по 31.07.2013 р. відповідачі не в повному обсязісплачували вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 47973,08 грн., які позивач просив стягнути на свою користь.

В судовому засіданніпредставник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 26.01.2016 року №38-318/94, позовні вимоги підтримав в межах дії строку позовної давності, що дорівнює сумі 25193,54 грн., просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, про місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про застосування до спірних правовідносин строк позовної давності, просив суд прийняти рішення на підставі чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,приходить донаступного.

Відповідно доч.1ст. 11ЦПК Українисудрозглядає цивільні справине інакше як за зверненням фізичнихчи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі.

Згідност. 60 ЦПК Україникожна стороназобовязана довеститі обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами, а також їхні права та обовязки, регулюються Законом України «Про житлово - комунальніпослуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно довимог ст.ст. 13-16 Закону України «Про житлово - комунальніпослуги»- послугапо централізованому опаленню надається своєчасно, безперебійно,за виключенням часу перерви на міжопалювальний період для системопалення,рішенняпро початок та закінчення якого приймається виконавчимиорганами відповідних місцевих рад або місцевими державнимиадміністраціями виходячи зкліматичних умов згідно з правилами таіншими нормативними документами,належної якості та підлягає оплаті.

Пунктом 1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальніпослуги» передбачено право споживача вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону обовязок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобовязані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачі є споживачами послуг з центрального опалення та підігріву води для потреб гарячого водопостачання, які надає КП «ХТМ».

Доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості або обов'язку її погашення, відповідачами до суду не надано.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування визначеної у позові заборгованості на рахунок відповідачів.

Разом з тим, посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності за вимоги, які виникли у період з 01.07.2004 року по 31.08.2010 рік, суд визнає обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Як вбачається із частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 1 статті 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Як зазначено в ч.1 та ч.2 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, позовна давність переривається у разі пред'явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачами, КП «ХТМ» у 16.09.2013 року звертався до Київського районного суду м. Харкова із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання.

Таким чином, позивач скористався своїм правом за допомогою наказного провадження стягнути з відповідачів виниклу заборгованість, проте ухвалою суду від 15 листопада 2013 року судовий наказ від 07 жовтня 2013 року був скасований за заявою боржників та було розяснено право заявнику КП «Харківські теплові мережі» заявити свої вимоги у позовному провадженні (а.с.5).

Оскільки відповідно до вимог ч.3ст.118 ЦПК Українипозивач з об'єктивних причин не мав можливості реалізувати своє право на звернення до суду з позовною заявою, суд вважає необхідним відраховувати строк позовної давності з моменту звернення позивача до суду з заявою про видачу судового наказу.

Тобто, у суду є підстави вважати, що було здійснено переривання позовної давності. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається із частини 4 вищевказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 статті 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідачазаявив клопотання про застосування позовної давності у частині стягнення заборгованості за межами строку позовної давності (а.с.49-51).

Представник позивача, в обґрунтування клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності,належних та припустимих доказів на підтвердження вказаної обставини не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог позивача за період з 01.09.2010 рік по 31.07.2013 рік, а вимоги позивача, що виходять за межі зазначеного терміну, а саме за період з 01.07.2004 рік по 31.08.2010 рік є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову у межах строків позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за період з 01.09.2010 року по 31.07.2013 року в сумі 25193 грн. 54 коп.

Таким чином, позовні вимоги позивача засновані на законі і підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українисплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в пропорційній частині від задоволених вимог (52,5% від суми позову).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,11,57-61,88,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовнівимогикомунального підприємства«Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН не встановлений, місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 25193 грн.54 коп.

Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН не встановлений, місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по оплаті судового збору у розмірі 83 грн. 95 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено в єдиному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.