Постанова № 60805030, 02.09.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7890/16-а

Провадження № 2-а/263/204/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кір'якової Н.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання незаконними дії та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти відповідні рішення,-

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо відмови у забезпеченні належним пенсійним забезпеченням. Просила визнати рішення Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області № 707 від 10.06.2016 року про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугою років незаконним, та зобов'язання прийняти рішення про призначення пенсії за вислугою років згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працює на посаді прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні прокуратури Донецької області з 05.12.1995 року до теперішнього часу. Стаж роботи в органах прокуратури складає 20 років 04 місяця 24 дні. В період з 01.09.1991 року по 01.08.1996 року навчалась на денному відділенні економіко-правового факультету Донецького державного університету за спеціальністю «Правознавство». 25.05.2016 року звернулась з письмовою заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугою років на підставі абз. 6 ч. 1, ч. 8, 13, 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII. На час звернення до УПФУ мала загальний стаж роботи 22 роки 6 місяців, у тому числі на посадах прокурорів 20 років 04 місяці 24 дні, який є достатнім для призначення пенсії у відповідності до вимог ч. 1 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру». Рішенням Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області № 707 від 10.06.2016 року у призначенні пенсії було відмовлено. Серед підстав для відмови у призначенні пенсії за вислугою років стало те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII визначено у перехідних положеннях, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не підлягають призначенню. Вважає вказане рішення протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не прибув, просив розглядати справу у його відсутність у порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що загальний стаж роботи позивача складає 27 років 07 місяців 18 днів, з яких на посадах прокурорів - 20 років 05 місяців 22 дня. Відповідно до п. 5 розділу 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії або щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу». Оскільки до 01.06.2015 року не було прийнято спеціального закону щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії або довічне грошове утримання призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», то саме з 01.06.2015 року було скасовано норми щодо пенсійного забезпечення вказаної категорії громадян. Крім цього зазначає, що відповідно ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом призначені пенсії або щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Таким чином управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». У задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Згідно ч. 6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що обидві сторони не з'явилися у судове засідання, від позивача є клопотання про розгляд справи у його відсутності, представник відповідача надав заперечення проти позову, в яких висловив свою думку стосовно позовних вимог, суд розглянув справу у відсутності сторін в письмовому провадження , на підставі наявних по справі доказів.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні прокуратури Донецької області з 05.12.1995 року до теперішнього часу, що підтверджується копією трудової книжки.

Загальний стаж роботи позивача складає 27 років 07 місяців 18 днів, з яких на посадах прокурорів - 20 років 05 місяців 22 дня, що зазначено в письмових запереченнях відповідача та сторонами не заперечується.

Такий стаж роботи згідно з вимогами абзацу 6 частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. дає право на призначення пенсії за вислугу років.

25.05.2016 року позивач звернувся із письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про призначення пенсії за вислугою років на підставі абз. 6 ч. 1, ч. 8, 13, 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Рішенням Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області № 707 від 10.06.2016 року у призначенні пенсії було відмовлено, з посиланням на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ, згідно з якими у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

В даному випадку суд звертає увагу на те, що на час прийняття вищезазначеного Закону № 213-УІІІ від 02.03.2015, а також з 1 червня 2015 року до 15 липня 2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (ст. 50-1 Закону).

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, яким визначено та на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (стаття 86).

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який вступив в дію з 15 липня 2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного і того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання вирішуються шляхом вибору того нормативного акту, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

Враховуючи те, що Закон України «Про прокуратуру» № 1697- VII вступив в силу пізніше ніж Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а також те, що цей закон є спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури, підстави для застосування відповідачем положень пункту 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» відсутні.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Будь які зміни до статті 86 вказаного Закону № 1697-VІI щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Положення цієї статті є чинними і дають право працівникам прокуратури України за наявності на день звернення з 01.10.2015 по 30.09.2016 вислуги років не менше 22 роки та 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років та 6 місяців, звертатися до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

Крім цього, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформував правову позицію, згідно з якою Конституція України відкремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеним в постановах від 10.12.2013 року (справа № 21-348а1) та від 17.12.2013 року (справа № 21-445а13).

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, про те, що частина редакції частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особам, на яких поширюється дія цього закону у період роботи на посадах які дають право на призначення пенсії, зокрема за Законом України «Про прокуратуру» пенсія не виплачується, оскільки ці положення стосуються самої виплати пенсії, а не її призначення. Зазначена норма не передбачає заборони призначення пенсії на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області безпідставно не застосувало до відносин між сторонами положення статті 86 нового Закону України «Про прокуратуру», що набрав чинності 15.07.2015р., і на який не може поширюватись дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 128, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.01.2014р., суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання незаконними дії та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти відповідні рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. ч. 5 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697- VІI.

Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя № 707 від 10.06.2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 25.05.2016 року пенсії за вислугою років згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697- VІI.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Н.П. Кір`якова