Ухвала суду № 60791162, 30.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/1765/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11/788/19/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шунька Г. О.,

суддів - Рунова В. Ю., Макаровець А. М.,

прокурора - Кравцової Л.М.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника митниці ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6, на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року, якою кримінальна справа щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, росіянина, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 28 ч. 3-201 ч. 2; 28 ч. 3 -212 ч. 3; 28 ч. 3-358 ч. 2; 28 ч. 3 -358 ч. 3; 205 ч. 1 КК України,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 28 ч. 3 - 201 ч.2; 28 ч. 3 212 ч. 3; 28 ч. 3 358 ч. 2; 28 ч. 3 -358 ч. 3; 205 ч. 1; 366 ч. 1 КК України,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_11, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_12, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 28 ч. 3 201 ч. 2; 28 ч. 3 212 ч. 3; 28 ч. 3 358 ч. 2; 28 ч. 3 358 ч. 3 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_14, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 364 ч. 3; 366 ч. 2; 27 ч. 5 201 ч. 2; та 27 ч. 5 212 ч. 2 КК України,

направлена прокурору Сумської області для проведення додаткового розслідування.

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_7, та особа, матеріали справи у відношенні якої виділені в окреме провадження, обвинувачується у створенні та керуванні на протязі часу, з червня 2009 року до жовтня 2010 року, організованою злочинною групою, до складу якої входили та були її активними учасниками ОСОБА_3 і ОСОБА_4, по незаконному переміщенні через митний кордон України вантажів з приховуванням від митного контролю, з виконанням наступних обовязків:

зокрема, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження:

організовувала доставку товарів з території ОСОБА_9 на територію України на вантажних транспортних засобах, що належали очолюваній ним фірмі "ROB-MAR" так і іншим польським фірмами перевізниками;

виготовляла підроблені міжнародні товарно-транспортні документи, (а саме, книжок міжнародних декларацій перевізника (CARNET-TIR), міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) та рахунків-фактур (Invoice), до яких вносилися завідомо недостовірні відомості щодо переміщення зазначених у цих документах вантажів, які отримувалися у митних складах-магазинах на території ОСОБА_9, нібито від фірм-відправників "GLOBEX CONSULTING LLC" (Портланд, Орегон, США), "BELIVER TRADING LIMITED" (Панама) та "NEWTEX LLC" (Портланд, Орегон, США) на адресу фірм - отримувачів товарів, що розташовані на території Російської Федерації ООО "SNABIMPORT" (Москва, Росія) та ООО "DESPERO" (Московська область, Химки);

залучила до скоєння, окремих поодиноких злочинів, пов'язаних із протиправною діяльністю організованої злочинної групи, шістьох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та громадянина ОСОБА_9, Мачоху Маряна Владіслава, які також працювали водіями та доставляли вантажі побутової електроніки, комп'ютерної оргтехніки та інші товарно-матеріальні цінності на територію України за підробленими документами, з приховуванням від митного контролю;

обвинувачений ОСОБА_7, у складі організованої злочинної групи:

особисто підшуковував - замовників переміщень через митний кордон вантажів побутової електроніки, комп'ютерної оргтехніки та інших товарно-матеріальних цінностей;

отримував кошти від здійснення злочинної діяльності, які розподіляв між членами організованої групи;

організовував на території України зустріч польських автомобілів з контрабандним вантажем та забезпечував маскування слідів злочинних дій;

у червні 2009 року залучив до діяльності організованої злочинної групи мешканця ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_4, які відповідали за організацію зустрічі вантажівок з контрабандними товарами, перевантаження та подальше транспортування товарів до їх отримувачів на території України, а також за фіктивне оформлення документів про нібито вивезення на територію Російської Федерації вантажів, які повинні були переміщуватися через територію України на польських вантажних автомобілях в режимі "транзит";

на початку осені 2009 року підшукав підставну особу - мешканця ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_10, який, не будучи повідомленим про створення та протиправну діяльність організованої злочинної групи, створив підприємство ТОВ "Десна Карго" (код ЄДРПОУ 36689875), яке зареєстрував за адресою: м.Київ, вул.Ярославів Вал,13/2, фактично не маючи наміру при цьому здійснювати підприємницьку діяльність та за вказівкою ОСОБА_7, директором цього товариства призначив ОСОБА_3;

обвинувачений ОСОБА_3, у складі організованої злочинної групи, відповідав:

за організацію мобільного зв'язку "Київстар", які були оформлені на підставних осіб, з метою конспірації та приховування протиправної діяльності групи для зв'язку між собою, а також для узгодження злочинних дій з іншими членами організованої злочинної групи;

зустрічав вантажні транспортні засоби під керуванням польських водіїв з контрабандним товаром та здійснював тимчасове поселення польських водіїв у м. Києві;

підшуковував місця перевантаження контрабандних вантажів, залучав вантажників, підшуковував українських перевізників та транспортні засоби для подальшого їх транспортування замовникам;

очолив у вересні 2009 року підприємство ТОВ "Десна Карго", з метою оформлення від імені зазначеного підприємства підроблених товарно-супровідних документів для прикриття транспортування контрабандних вантажів від місць розвантаження до замовників;

супроводжував польських водіїв від місць розвантаження автомобілів з контрабандним вантажем до м. Глухова Сумської області, і передавав іншому учаснику організованої злочинної групи ОСОБА_4;

особисто перевозив польських водіїв через державний кордон України на територію Російської Федерації через міжнародний автомобільний пункт пропуску "Бачівськ" та у зворотному напрямку до України, з метою отримання польськими водіями відміток у закордонному паспорті про виїзд до Російської Федерації та зворотний в'їзд на територію України, а також з метою внесення відомостей про переміщення польських водіїв через державний кордон України з Російською Федерацією до електронної бази даних "Гарт" Державної прикордонної служби України. перевозив передані йому польськими водіями підроблені документи на транзитні вантажі та передавав їх ОСОБА_4 особисто, вів розрахунок коштів, отриманих від злочинної діяльності, між усіма учасниками скоєння злочину;

обвинувачений ОСОБА_4, у складі організованої злочинної групи:

перевозив через державний кордон України на власному автомобілі польських водіїв, які доставлялися ОСОБА_3 до м. Глухова;

організовував перетин державного кордону України польськими водіями на територію Російської Федерації та їх повернення до України з метою отримання відповідних відміток у закордонному паспорті та внесення відомостей до електронної бази даних "Гарт" Державної прикордонної служби України;

вживав заходи для фіктивного митного оформлення на митному посту "Бачівськ" Глухівської митниці Сумської області документів на вантажі, що начебто переміщувалися через митний кордон України з ОСОБА_9 до Росії за підробленими товарно-супровідними документами, з приховуванням від митного контролю з подальшим внесенням до вказаних офіційних документів завідомо недостовірних відомостей про вивезення товарів за межі митної території України;

обвинувачений ОСОБА_8:

перебуваючи на посаді старшого інспектора митного поста «Бачівськ» Глухівської митниці, являючись працівником правоохоронного органу та службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах третьої особи - ОСОБА_4, і діючи при цьому за попередньою змовою з іншою, невстановленою у ході досудового слідства службовою особою Глухівської митниці, підроблював офіційні документи та виконав інші дії, повязані із внесенням до офіційних документів та до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України завідомо недостовірних даних, які надали можливість безперешкодно реалізовувати злочинні наміри.

Органами досудового слідства предявлено обвинувачення: ОСОБА_7, за ст. ст. 28 ч. 3 ст. 201 ч. 2; ст.. 28 ч. 3 ст. 212 ч. 3; ст.. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 2; ст.. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3 та ст. 205 ч. 1 КК України; ОСОБА_3 за ст.ст. 28 ч. 3 ст. 201 ч.2; ст. 28 ч. 3 ст. 212 ч. 3; ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 2; ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3; ст. 205 ч. 1 та ст. 366 ч. 1 КК України; ОСОБА_4 за ст.ст. 28 ч. 3 ст. 201 ч. 2; ст. 28 ч. 3 ст. 212 ч. 3; ст.. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 2; за ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3 КК України; ОСОБА_8 за ст.ст. 364 ч. 3; ст.. 366 ч. 2; ст.. 27 ч. 5 ст. 201 ч. 2 та ст.. 27 ч. 5 ст. 212 ч. 2 КК України.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року кримінальну справу щодо обвинувачених ОСОБА_7,ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 направлено прокурору Сумської області для проведення додаткового розслідування.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції, в своєму судовому рішенні вказав, що органи досудового слідства, допустили порушення вимоги ст.ст. 22, 64, 79, 132, 370 КПК України (ред. 1960 р.), оскільки, предявили неконкретне обвинувачення, чим порушено права підсудних на захист, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке неможливо усунути під час судового розгляду.

Зокрема, суд першої інстанції, вважає, що діяння підсудного ОСОБА_7, як організатора злочинної групи, і ОСОБА_4, як активного учасника цієї групи, повинно бути додатково кваліфіковано за ст.. 364 і 366 КК України, відповідно до вимог ст.. 30 КК України, оскільки, у вчиненні цих злочинів предявлено ОСОБА_8

Органами досудового слідства, поверхово розслідувані обставини, які на думку суду першої інстанції мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, фактично не встановлено і не вказано, коли і яким чином підсудний ОСОБА_7 організував та очолив організовану злочинну групу, коли саме в її склад ввійшли підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, коли підсудні розробили та схвалили єдиний план злочинної діяльності і визначили роль кожного із учасників, коли вони розподілили між собою ролі в злочинній діяльності та встановили загальні правила поведінки і коли саме дане злочинне обєднання набуло всіх ознак організованої групи, що є невиконанням вимог ст.. 28 і 64 КК України.

Суд першої інстанції посилається і на те, що органи досудового слідства не визначили в ролі яких субєктів злочину виступають ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в предявленому їм обвинуваченні за ст. 28 ч. 3 ст. 212 ч.3 КК України. Не зясовано та не вказано у обвинувальному висновку, хто є власником товару, який переміщувався через митний кордон України, та хто саме повинен був сплачувати податки та загальнообовязкові платежі - водій при проходженні митного контролю на митниці ввезення, чи власник вантажу при його доставці за місцем призначення тощо. На думку суду першої інстанції, обвинувачення у цій частині є не конкретним і порушують права підсудних на захист.

Суд, як на підстави повернення на додаткове розслідування посилається і на те, що інкримінуючи підсудним використання підроблених інвойсів (договорів) та міжнародних товарно-транспортних накладних, слідчим, не зазначено у чому полягала підробка (повне виготовлення сфальсифікованої форми-кліше чи внесення змін у справжній штам), тобто не в повному обсязі розкрита об'єктивна сторона складу злочину.

Суд, як на підстави повернення на додаткове розслідування вказує і на втрату речових доказів органом досудового розслідування, що на думку суду, є безумовним порушенням вимог ст.ст. 79, 313 КПК України, позбавляє суд можливості перевірити обставини вказані у обвинувальному висновку, вирішити питання про долю цих речових доказів, порушує права підсудних на захист та є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6, просить постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року скасувати у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Не погоджується прокурор із висновками суду першої інстанції про не конкретність предявленого обвинувачення підсудним, в частині створення і діяльності злочинної організованої групи, оскільки законом не передбачено зазначення таких ознак, як дата утворення організованої групи, дата входження членів до її складу, дата набуття ознак організованості. Обвинувачення в цій частині предявлено настільки конкретно, наскільки це є можливим, виходячи з аналізу і співставлення матеріалів кримінальної справи, а тому суд вимагаючи зазначення таких відомостей фактично вийшов за межі закону, чим допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Не погоджується прокурор і з підставою направлення справи на додаткове розслідування, у звязку з не конкретністю предявленого обвинувачення за ст.212 КК України, поставивши під сумнів належність обвинувачених до субєктів злочину. Прокурор вважає, що ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є особами, які ввозили контрабандним шляхом за схемою перерваного транзиту товари на територію України, саме вони випустили ці товари у вільний обіг продавши їх на території України, а отже є особами, які зобовязані в даному випадку сплачувати податки і збори і є субєктами злочину, передбаченого ст.212 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_8 органом досудового слідства ставиться за вину пособництво в ухиленні від сплати податків і в силу ст.27 КК України він підлягає кримінальній відповідальності за ст.212 КК України, як пособник, не у складі організованої злочинної групи.

Прокурор стверджує, що суд взагалі не зазначив в чому полягала неповнота або неправильність досудового слідства в частині відсутності речового доказу.

Прокурор звертає увагу і на те, що направляючи кримінальну справу на додаткове розслідування, в порушення вимог ст.281 КПК України 1960 р., судом, взагалі не зазначено, які слідчі дії і на встановлення яких обставин необхідно провести під час додаткового розслідування, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

В запереченні на апеляцію прокурора, ОСОБА_7, і ОСОБА_3, просять апеляцію прокурора залишити без задоволення, погоджуючись з судовим рішенням першої інстанції.

Заслухавши суддю про обставини справи та зміст поданої апеляції, думку прокурора на підтримку поданої апеляції, думку обвинувачених, які заперечували з приводу задоволення апеляції прокурора та просили постанову суду залишити без зміни, представника митниці на підтримку поданої прокурором апеляції, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подана апеляція підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до положень частини 1 ст.281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005р. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені, або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органом досудового розслідування при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально - процесуального законодавства та кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Згідно вимог частини 1 ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобовязані вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи.

Із змісту оскарженого судового рішення видно, що суд першої інстанції, навівши на його погляд, неповноту та неправильність досудового слідства, як підстави повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, не зазначив що перешкоджає суду першої інстанції, усунути цю неповноту та неправильність при розгляді справи по суті. Відсутні і вказівки суду першої інстанції органам досудового слідства, які слідчі дії і на встановлення яких обставин необхідно провести додаткове розслідування, що є невиконання вимог ст..281 КПК України (1960 року). Отже судове рішення є невмотивованим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що суд першої інстанції, порушив вимоги ч. 7 ст. 374 КПК України (1960 року ) яка передбачає, що вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обовязковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Зокрема, Глухівський міськрайонний суд Сумської області, судовим рішенням від 27 травня 2015 року кримінальну справу щодо обвинувачених ОСОБА_7,ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, направляв прокурору Сумської області для проведення додаткового розслідування.

Підстави повернення справи на додаткове розслідування зазначав, що дії ОСОБА_7, і ОСОБА_4 не були додатково кваліфіковані за ст.ст.364 і 366 КК України; в обвинувальному висновку не було вказано коли, і яким чином ОСОБА_7 створив та очолив організовану групу; коли в її склад ввійшли інші учасники; коли вони розробили та схвалили єдиний план злочинної діяльності; визначили роль кожного із них, розподілили ролі між собою, встановили загальні правила поведінки та коли саме це злочинне обєднання набуло всіх ознак організованої групи; також не було зясовано хто є власником товару; хто саме повинен був сплачувати податки та загальнообовязкові платежі; чи є ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 субєктами злочину, передбаченого ст.212 КК України. Крім того, в судовому засіданні не було можливості оглянути речові докази, які були вилучені в приміщенні ТОВ «Інгрес» та ДП «Інгрес-Сістемс» по вул. Радищева, 4 в м. Києві у звязку з тим, що їх місцезнаходження невідоме.

Судовим рішенням колегії суддів Апеляційного суду Сумської області, від 6 серпня 2015 року постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 травня 2015 року щодо направлення прокурору Сумської області кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 для організації додаткового розслідування було скасовано, у звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду. У мотивувальній частині ухвали апеляційного суду були наведені підстави скасування і наведені обставини, які належали зясувати при повторному розгляді справи по суті, шляхом більш ретельного допиту підсудних, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій.

При повторному розгляді кримінальної справи по суті суд першої інстанції, не звернув увагу на доводи судового рішення апеляційної інстанції і його вказівки, оскільки в оскарженому прокурором судовому рішенні від 15.04.2016 року аналогічні підстави повернення справи на додаткове розслідування.

Зокрема, суд першої інстанції, в судовому рішенні від 15 квітня 2016 року, як на підстави проведення додаткового розслідування знову посилається на неконкретне обвинувачення; необхідність додаткової кваліфікації за ст.. 364 і 366 КК України діянь підсудного ОСОБА_7, як організатора злочинної групи, і ОСОБА_4, як активного учасника цієї групи; не встановлено і не вказано, коли і яким чином підсудний ОСОБА_7 організував та очолив організовану злочинну групу, коли саме в її склад ввійшли підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, коли підсудні розробили та схвалили єдиний план злочинної діяльності і визначили роль кожного із учасників, коли вони розподілили між собою ролі в злочинній діяльності та встановили загальні правила поведінки і коли саме дане злочинне обєднання набуло всіх ознак організованої групи; посилається і на те, що ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не є субєктами вчинення злочинів передбачених ст. 28 ч. 3 ст. 212 ч.3 КК України; не зясовано, хто є власником товару, який переміщувався через митний кордон України, та хто саме повинен був сплачувати податки та загальнообовязкові платежі; втрату речових доказів органом досудового розслідування.

На думку колегії суддів, наведені в судовому рішенні доводи про неповноту і однобічність досудового розслідування, є безпідставними і потреби у повторному їх спростуванні не має потреби, оскільки, їх спростування розлого викладені в ухвалі апеляційного суду Сумської області від 6 серпня 2015 року. Не є підставами повернення кримінальної справи на додаткове розслідування і складання адміністративних протоколів відносно польських водіїв за порушення зобовязань транзиту та не вивезення товару за межі митної території України в порядку ст.. 349 МК України, оскільки відносно цих водіїв матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження. Питання перевірки існування фірм відправників, здійснення операцій з продажу товару, можливо здійснити шляхом судових доручень в порядку ст.. 315-1 КПК України, чи направлення відвідних запитів. За необхідності, суд може відкласти розгляд кримінальної справи для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК України 1960 року), у випадку їх необхідності для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи. Надуманими підставними для направлення кримінальної справи прокурору для додаткового розслідування є і доводи суду першої інстанції в частині посилання на те, що у обвинувальному акті не зазначено у чому полягала підробка (повне виготовлення сфальсифікованої форми-кліше чи внесення змін у справжній штам).

Відповідно до ч. 7 ст. 374 КПК України, вказівки суду апеляційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції. Якщо суд першої інстанції при повторному розгляді справи не дослідив обставин, які зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції, судове слідство вважається однобічними і неповними, з огляду на вимоги п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК України (1960 року) і що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для скасування судового рішення першої інстанції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 КПК України з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд до суду який постановив судове рішення, але в іншому складі суддів.

Отже, висновки суду першої інстанції про неможливість подальшого розгляду кримінальної справи і постановлення по ній вироку в порядку передбаченому главою 28 КПК України, в тому числі як обвинувального чи виправдувального ст.. 327 КПК України (1960 року) та необхідності повернення справи прокурору на додаткове розслідування, на думку колегії суддів, не можна вважати законними, обґрунтованим та умотивованими.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, а справу повернути на новий судовий розгляд, задовольнивши таким чином частково апеляцію прокурора.

При новому розгляді справи, суду першої інстанції необхідно повно і об`єктивно дослідити всі обставини даної кримінальної справи, в тому числі підстави повернення справи на додаткове розслідування, які викладені в судових рішеннях першої інстанції від 27 травня 2015 року і 15 квітня 2016 року, і з урахуванням вказівок суду апеляційної інстанції, в залежності від встановленого, у розумні строки, прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення у відношенні підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 366, 367, 370, 374 ч.2 ст.379 КПК України (1960 року) п.п.11,15 розділу X1 « Перехідних положень КПК України (2012 року), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року, якою кримінальна справа щодо ОСОБА_7 за ст. ст. 28 ч. 3-201 ч. 2, 28 ч. 3 -212 ч. 3, 28 ч. 3-358 ч. 2, 28 ч. 3 -358 ч. 3, 205 ч. 1 КК України,ОСОБА_3 за ст.ст. 28 ч. 3 - 201 ч.2, 28 ч. 3 212 ч. 3, 28 ч. 3 358 ч. 2, 28 ч. 3 -358 ч. 3 , 205 ч. 1 , 366 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 за ст.ст. 28 ч. 3 201 ч. 2, 28 ч. 3 212 ч. 3, 28 ч. 3 358 ч. 2 , 28 ч. 3 358 ч. 3 КК України, ОСОБА_8 за ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 2, 27 ч. 5 201 ч. 2 та 27 ч. 5 212 ч. 2 КК України направлена прокурору Сумської області для проведення додаткового розслідування - скасувати і направити кримінальну справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала суду касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_11. ОСОБА_12.