Номер провадження: 22-ц/785/74/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Плавич Н. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Плавич Н.Д.
суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі Томашевської К.В.,
у відкритому судовому засіданні у присутності відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.04.2015 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3,
про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
17 лютого 2015р. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (Банк, Кредитор) звернулося до відповідачів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про стягнення солідарно заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені, судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог Банк посилався на те, що на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 11258665000 від 27.11.2007р., який був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» і позичальником ОСОБА_2, Банк надав вказаному відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 41000 доларів США на строк до 27.11.2028р., проценти за користування кредитом визначені в розмірі 11,70% річних.
З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Банком і відповідачем ОСОБА_3 (поручитель) був укладений договір поруки № 160882 від 27.11.2007 року.
Станом на 19.01.2015р. заборгованість позичальника становить 38797,95 доларів США, по курсу НБУ це становить 621676,36 грн., з яких:
3612073 долара США 573468,24грн. тіло кредиту;
2677,22 долара США 42504,70грн. заборгованість по процентам;
3540,27грн. пеня за прострочення сплати процентів;
2163,15 грн. пеня за прострочення сплати кредиту;
Посилаючись на вказані обставини позивач просив про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суми судового збору 3654 грн.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.04.2015р. позов Банку задоволено в повному обсязі (а.с.89-90).
Ухвалою місцевого суду від 28.05.2015р. відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 14.04.2015р.(а.с.108).
Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 28.05.2015р. про відмову у задоволені заяви відповідачів про перегляд заочного рішення (а.с.113-117).
Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 31.07.2015р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу місцевого суду від 28.05.2015р. про відмову у перегляді заочного рішення(а.с.131-132).
Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на заочне рішення місцевого суду від 14.04.2015р., просить скасувати заочне рішення про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором, постановити нове рішення про відмову в позові Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в повному обсязі солідарно(а.с.119-121).
Відповідач, позичальник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 підтримала.
Сама відповідач ОСОБА_2, її представник законність рішення суду не оскаржують.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, перевіряються лише доводи апеляційної скарги відповідача, поручителя ОСОБА_3
Представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник Банку не зявився, про день і час розгляду справи повідомлявся.
В апеляційному суді справа призначалася до розгляду неодноразово. За клопотанням представників сторін і відповідача ОСОБА_2 апеляційним судом були витребувані додаткові докази, які були представлені Банком супровідним листом і приєднані до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, доводи скарги, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами ст.ст. 1046,1048,1049,1050,1054,525,526,530 ЦК України, положеннями Договору про надання споживчого кредиту від 27.11.2007р., який укладений між Банком та позичальником ОСОБА_2, Договору поруки від 27.11.2007р., який укладений між Банком і поручителем ОСОБА_3
Матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11258665000.
Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» внесені зміни до Статуту АКІБ «УкрСиббанк» щодо зміни назви Банку ПАТ «УкрСиббанк».
За умовами кредитного договору Банк передав позичальнику ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті в сумі 41000,00 доларів США на строк до 27.11.2028р., проценти за користування кредитом визначені в розмірі 11,70% річних.
Видачі суми кредиту передували: заява - анкета позичальника ОСОБА_2 на отримання кредиту. В матеріалах справи є також копія квитанції від 27.11.2007р. про отримання ОСОБА_2 суми кредиту 41000,00 доларів США з визначенням еквіваленту вказаної суми в національній валюті. Є також копія заяви поручителя ОСОБА_3 від 27.11.2007р. з його підписом про те, що він не заперечує щодо отримання позичальником, яка є його дружиною, суми кредиту 41000,00 грн. Копії вказаних документів були представлені Банком в супровідному листі на вимогу суду і приєднані до матеріалів справи.
За умовами кредитного договору Позичальник зобовязується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу становить 440,00 доларів США, день сплати вказаного платежу 27 число кожного календарного місяця строку кредитування. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов Договору.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором позики встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.8.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісій, позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
З січня 2014р. позичальник, відповідач ОСОБА_2 не здійснює платежі для погашення суми заборгованості за кредитним договором у встановлені Договором строки та розмірі.
Станом на 19.01.2015р. заборгованість відповідача, позичальника, становить 38797,95 доларів США, еквівалент 621676,36 грн., в тому числі:
3612073 долара США 573468,24 грн. тіло кредиту;
2677,22 долара США 42504,70 грн. заборгованість по процентам;
3540,27 грн. пеня за прострочення сплати процентів;
2163,15 грн. пеня за прострочення сплати кредиту.
Відповідно до вимог ч.1ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком.
З метою забезпечення виконання всіх умов кредитного договору від 27.11.2007р. між Банком та відповідачем ОСОБА_3 (поручитель) був укладений договір поруки №160882.
Відповідно до умов договору поруки поручитель ОСОБА_3 зобовязався відповідати в повному обсязі за виконання позичальником усіх зобовязань за умовами кредитного договору. У відповідності з вимогами п. 1.4 договору поруки позичальник і поручитель мають солідарну відповідальність.
Частиною 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На час розгляді позовних вимог Банку про стягнення солідарно суми заборгованості з відповідачів, боржника і поручителя, договір поруки є чинний, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув суму боргу за кредитним договором, включаючи суму основного боргу, проценти, неустойку з відповідачів в солідарному порядку.
У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України суд стягнув з відповідачів суму судових витрат, що підтвердив позивач, 3654,00 грн. в рівних частках.
В апеляційній скарзі апелянт, відповідач ОСОБА_3 посилається на порушення процесуальних прав його, як поручителя і позичальника ОСОБА_2, оскільки справа в суді першої інстанції була розглянута без участі відповідачів.
Статтею 309 ЦПК України передбачені підстави для скасування рішення суду першої інстанції, вказана норма процесуального закону не дає підстав для скасування рішення, яке було постановлено у відсутності відповідачів. Крім того, справа була розглянута в порядку заочного провадження. У разі розгляду справи в порядку заочного провадження права відповідачів захищаються положеннями, які містяться в Главі 8 Заочний розгляд справи ЦПК України, чим скористалися відповідачі. Апеляційна скарга ОСОБА_3 прийнята у провадження апеляційного суду і її доводи перевіряються.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що до грудня 2013р. його дружина, відповідач ОСОБА_2 регулярно вносила платежі по кредитному договору, але в подальшому виникли труднощі внаслідок того, що він потрапив в ДТП і проходив інтенсивний курс лікування, на що втрачалися гроші, є інвалідом 2 групи. Звертається увага апелянта на те, що до компетенції суду не віднесені питання щодо реструктуризації боргів за кредитними договорами.
Посилається на те, що станом на початок 2014р. збільшився курс долару, що призвело до порушення ним і позичальником умов кредитного договору і договору поруки, Банк здійснив банківську операцію в іноземній валюті, що заборонено законом.
Вказані доводи не дають підстав для задоволення апеляційної скарги поручителя ОСОБА_3
Позичальник і поручитель ОСОБА_3 були ознайомлені з умовами кредитного договору і договору поруки, законність договорів не оскаржують. В матеріалах справи є копія заяви поручителя ОСОБА_3 про те, що він надає згоду на отримання суми кредиту своєю дружиною, позичальником ОСОБА_2 Крім того, поручитель ОСОБА_3 підписував кредитний договір разом із позичальником, що дає підставу для висновку, що умови кредитного договору, договору поруки йому знайомі і він з ними погоджувався.
Копії Ліцензій, які надав Банк на вимогу суду, дають підставу для висновку, що Банк мав право здійснювати операції з валютою.
Основним доводом апеляційної скарги поручителя є довід про те, що позивачем пропущено строк для звернення до нього з вимогою про стягнення солідарно суми заборгованості з кредитним договором. Колегія звертає увагу на те, що вказаний довід зявився в матеріалах справи після ухвалення судового рішення. До сулу першої інстанції позичальник і поручитель не зявлялися, заяв щодо пропуску Банком строку не подавали.
Перевіряючи вказаний довід колегія враховує наступне.
Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.
Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.
В договорі поруки від 27.11.2007р., який підписав відповідач, як поручитель, зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за основним договором.(п.3.1).
Листування між сторонами за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у розділі 6 цього договору. Підтвердження факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення(п.5.7). В матеріалах справи є дві вимоги, що направлялися на адресу позичальника та поручителя про сплату суми заборгованості (а.с.41-42,43-44). Лист вимога на адресу поручителя ОСОБА_3 був направлений 10.10.2014р., що підтверджується даними реєстру відправлень кореспонденції, квитанцією про оплату кореспонденції, копією поштових листів(а.с.45-49). Банк, враховуючи, що позичальник і поручитель не виконують умов договорів, визначив нові строки дострокового повернення суми кредиту.
У листі від 10.11.2014р. № 18872, що був направлений ОСОБА_3, зазначено, що Банк звертається до нього з вимогою про погашення простроченого зобовязання протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання цього повідомлення. Банк визначив нові строки дострокового повернення кредиту. Поручитель ОСОБА_3 умови Банку не виконав. Позов Банку до поручителя ОСОБА_3 був предявлений в строк до шести місяців, а саме 17.02.2015р.
Дав оцінку доказам, що зібрані по справі, колегія дійшла висновку, що Банк не пропустив строк звернення до поручителя з вимогою про повернення суми заборгованості за кредитним договором і договором поруки.
Поручитель ОСОБА_3 відповідає солідарно з позичальником, тому рішення суду першої інстанції щодо солідарної відповідальності ОСОБА_4 є законним і обгрунтованим, апеляційна скарга ОСОБА_3 відхиляється, рішення в цій частині залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.1,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.04.2015р. в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, судових витрат залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
ОСОБА_5
ОСОБА_6
Судове рішення № 60790782, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 16.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/2316/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: