Рішення № 60772146, 29.08.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/2399/16

Справа № 522/17682/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі Шевчик В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи органа опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод шляхом встановлення графіку зустрічей з дітьми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.08.2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи органа опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та, уточнивши позовні вимоги письмовою заявою від 29.08.2016 року, просив: усунути перешкоди в спілкуванні з його дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом встановлення графіку зустрічей, відповідно до якого ОСОБА_1 має право спілкуватися із обома доньками одночасно або окремо з одною із них кожного вівторка та четверга з 17 год. 30 хв. до 20 год. 30 хв., а також у неділю та святкові дні з 10. 00 год. до 18.00 год. без присутності їх матері ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог відзначив, що 18.07.2007 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 18.07.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси (серії І-ЖД №047243). Під час шлюбу 29.01.2013 року у сторін народились діти доньки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (свідоцтва про народження серії 1-ЖД №341109 та серії 1-ЖД №341108, видані 20.02.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби ОМУЮ). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2015 року (справа №522/133/15-ц) шлюб між сторонами розірвано, цим же рішенням було визначено місце проживання неповнолітніх дітей сторін із відповідачкою їх матірю. Оскільки після розірвання шлюбу відповідачка перешкоджає позивачу зустрічатись з доньками та брати участь у їх вихованні, фізично не допускає його до дітей, встановлюючи самостійно дати та тривалість зустрічей, не враховуючи при цьому думку позивача та його розклад, мирним шляхом вирішити питання не є можливим, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом та просив його задовольнити.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, підтримав та просив задовольнити. Просив зобовязати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми та встановити відповідний графік зустрічей. Пояснив, що згідно заявленого ним графік так і спілкування з доньками після розірванню шлюбу, оскільки він сам працює з 08.00 год. до 17.00 год.. Також пояснив, що з 24.09.2015 року приблизно рік він не бачив дітей, відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми, змінила телефонний номер та не відповідає на дзвінки. В січні 2016р. він приходив до дітей з метою вручити їм подарунки, та передати повістку відповідачки, але остання вчинила сварку, потім викликали поліцію, звязку з чим йому не вдалося зустрітися з дітьми. Пояснив, що відповідачка має запальний характер, тому краще буде, якщо зустрічі будуть відбуватись за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні. При цьому, не заперечувала той факт, що з боку відповідачки існують перешкоди для участі батька у вихованні та у спілкуванні з доньками, мотивуючи тим, що діти стають нервовими та роздратованими після спілкування з ним, та після останньої сварки в січні 2016р, де позивач наніс відповідачки тілесні ушкодження та вона змушена була заявити в поліцію, а діти почали боятися виходити до ліфту. Зазначила, що з боку батька не було здійснено жодних дій на підтвердження його бажання спілкуватись та займатись вихованням доньок, зі сторони батька не надається жодна допомога по вихованню дітей та подання даного позову зумовлено тим, що ОСОБА_2 звернулась раніше з позовом про надання дозволу на виїзд з дітьми за межі України. Також пояснила, що діти відвідують дитсадок до 18.30 год., а потім мати їх відвозить на секції та кружки (вивчають англійську мову, танці). Відзначила, що існує неповнота доказів (оскільки відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи), посилаючись при цьому на висновок психолога, наданий раніше, та рекомендації. Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Представник органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності від 13.06.2016 року) у судовому засіданні поданий висновок №01-11/241, Ч-2469 від 04.08.2016 року підтримала. Додатково пояснила, що питання визначення способів участі у вихованні дітей розглядалось у присутності обох батьків, та відповідний висновок був прийнятий з урахуванням інтересів дітей, на підставі акту обстеження та співбесіди з батьками. Зазначила, що кожен із батьків має право спілкуватись з дітьми, а тому вважає за можливе задовольнити позов частково з урахуванням поданого висновку.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З пояснень сторін та матеріалів справи судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18.07.2007 року у Першому Приморському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №422.

Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ЖД №341108, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 20.02.2013 року, а/з №1629), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ЖД №341109, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 20.02.2013 року, а/з №1630).

Спільне життя сторін не склалося, тому вони припинили шлюбно-сімейні відносини. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2015 року (справа №522/133/15-ц) було розірвано шлюб між сторонами та визначено місце проживання неповнолітніх дітей сторін із відповідачкою їх матірю.

На теперішній час між сторонами виник спір з приводу спілкування батька з малолітніми доньками. Добровільно сторони не дійшли згоди щодо встановлення порядку зустрічі батька з дітьми.

Позивач вказує, що з часу окремого проживання неодноразово звертався до відповідачки з проханням встановити порядок його участі у вихованні та спілкуванні з доньками, проте відповідачка не враховує його думку, самостійно визначає час, дати та тривалість його зустрічей, а інколи зовсім відмовляє у спілкуванні, зокрема з 24.09.2015 року він не бачився з доньками.

З метою врегулювання порядку зустрічей батька з доньками позивач звертався до органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Передбачений законодавством висновок органу опіки та піклування тривалий час не було надано суду у звязку з невчасним розглядом.

04 серпня 2016 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, надала висновок №01-11/241, Ч-2469 (а.с.136-137), згідно якого зобовязано ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 з його малолітніми доньками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітніх доньок наступним шляхом: встановлення систематичних зустрічей батька з дітьми кожного вівторка з 18.00 год. до 20.00 год., та кожну неділю з 11.00 год. до 18.00 год., а також у святкові дні та дні народження за попередньою домовленістю батьків, у присутності матері, ОСОБА_2.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості;

Відповідно до частини 3 статті 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятковими випадками, коли це суперечить інтересам дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 зазначеної Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 9 Конвенції зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).

Відповідно дост. 141 Сімейного Кодексу Українимати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За ч.2ст.150 СК Українибатьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно дост.153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 157 СК Українивстановлено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

При цьому, відповідно дост. 159 СК Україниякщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст.7,141,159 СК Українивипливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Як вбачається із рішення Європейського суду з прав дитини від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідност.19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обовязковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розвязання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дитина має природну потребу спілкуватися з батьком. Відсутність батьківської лінії виховання, справляє на дітей негативний напрямок, тому для формування моделі поведінки необхідне спілкування з обома батьками. При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідачки щодо протиправної поведінки батька по відношенню до його доньок, чим викликано у дітей порушення психологічного стану, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин та порушення психологічного стану дітей, перебування їх на обліку у відповідного лікаря, суду не надано.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16„Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" роз'яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існують напружені відносини та самостійно визначити спосіб спілкування батька з доньками не можуть. При цьому, при вирішенні вказаних вимог, суд враховує бажання батька бачити своїх доньок якомога більше, приймати безпосередню та активну участь у їх вихованні, спілкуватися із ними, а також тривалість позбавлення його такого права.

За таких обставин, враховуючи встановлені у справі обставини, положення ст. ст.141,150,157,159 СК Українита висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, з метою дотримання розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дітей, зокрема, і те, що кожен з батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні доньок не епізодично, а постійно, і характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дітьми повинен існувати систематичний контакт, беручи до уваги відсутність будь-яких випадків, коли законом обмеженеправо позивача на спілкування з дітьми;враховуючи, що після розлучення батьки доньок проживають окремо, враховуючи інтереси дітей, суд вважає можливим задовольнити позов частково.

У той же час, надання побачень на визначену кількість днів, як просить у своєму позові позивач, суд не передбачає можливим.

Суд приймає до уваги надані представником відповідачки пояснення і копії довідок відділу освіти №62122, №62121 від 22.02.2016 року, з яких вбачається, що доньки відвідують дошкільний навчальний заклад «Ясла-садок» №137, відвідують секції у школі мистецтв (копія абонементу на строк з 16.02.2016 року по 16.03.2016 року), та є учнями англійської школи Helen Doron (довідка від 08.12.2015 року).

Отже, з урахуванням віку дітей, їх стану здоровя та обумовлених цим особливостей режиму дня, який має забезпечити здоровий розвиток дітей, відвідування останніми дитячого садку та секцій для їх розвитку, суд вважає можливим визначити інший час побачень та визначити порядок спілкування батька з доньками шляхом зустрічей з обома доньками одночасно або окремо з однією із них кожного вівторка з 18.00 до 20.00, та кожної неділі з 11.00 до 18.00 год.; та у святкові дні - за попередньою домовленістю з матірю дітей.

При цьому, враховуючи конфлікті відношення між батьками, можливий негативний вплив їх спілкування на дітей, суд вважає необхідним дозволити зустрічі батька з доньками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, без присутності матері - ОСОБА_2.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У випадку зміни обставин сторони не позбавлені можливості вирішити питання щодо встановлення іншого порядку та способу участі батька у вихованні дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України; ст. 3, 6, 19, 104, 105, 110, 112, 113, 141, 150, 159, 160, 161 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи органа опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод шляхом встановлення графіку зустрічей з дітьми - задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з його дітьми донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом встановлення наступного способу участі у вихованні та спілкуванні з доньками:

встановити порядок спілкування та побачень ОСОБА_1 з доньками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з обома доньками одночасно або окремо з однією із них без присутності їх матері ОСОБА_2 кожного вівторка з 18.00 до 20.00, та кожної неділі з 11.00 до 18.00 год.;

та у святкові дні - за попередньою домовленістю з матірю дітей, до стабільного покращення стану здоровя дитини, що буде сприяти як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

В інших позовних вимогах відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст.294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

29.08.2016