Ухвала суду № 60760592, 31.08.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6252/15-ц 31.08.2016 31.08.2016 31.08.2016

Справа № 490/6252/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Батченко О.В.

Провадження № 22ц/784/1368/16 Доповідач - Маляренко І.Б.

Категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого: Маляренко І.Б.

Суддів: Прокопчук Л.М ., ОСОБА_1

За участю секретаря: Богуславської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою через

представника ОСОБА_3,

на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності, усунення перешкод в праві користування шляхом виселення та вселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, і остаточно уточнивши заявлені вимоги, просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку домоволодіння № 10 по вул. Гастелло в м. Миколаєві у складі приміщень № 1, 1-1, 1-2, 1-3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2010 року, а також усунути перешкоди в користуванні спірним житлом шляхом виселення відповідачки із зазначених приміщень і вселення до них.

У жовтні 2015 року відповідачка ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про закриття провадження в частині позовних вимог про вселення ОСОБА_4 до спірного будинку і виселення її, ОСОБА_6 з будинку, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 вже зверталась до суду із вимогами про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням у буд. № 10 по вул. Гастелло у м. Миколаєві шляхом вселення до будинку, а її - виселення її будинку.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.09.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23.12.2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено.

Крім того, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2014 року, яке не оскаржувалось, відмовлено у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 квітня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, змісту рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.09.2013 року, звернувшись до суду, ОСОБА_4 дійсно просила виселити ОСОБА_2 з будинку № 10 по вул. Гастелло у м. Миколаєві без надання іншого жилого приміщення.

Даним рішенням, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23.12.2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено з тих підстав, що оскільки позивачка не зазначила в позовній заяві, які належні їй на праві власності приміщення у будинку № 10 по вул. Гастелло у м. Миколаєві самоуправно зайняла відповідачка.

Із змісту рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 зверталась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком № 10 по вул. Гастелло у м. Миколаєві шляхом вселення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено судом з тих підстав, що вона у встановленому законом порядку не оформила право власності на ? частку спірного будинку, а отже і не набула права власності на них.

Із матеріалів справи, яка переглядається у даному судовому засіданні, вбачається, що уточнивши заявлені вимоги, позивачка остаточно просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку домоволодіння № 10 по вул. Гастелло в м. Миколаєві у складі приміщень № 1, 1-1, 1-2, 1-3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2010 року, а також усунути перешкоди в користуванні спірним житлом шляхом виселення відповідача із зазначених приміщень, тобто, з приміщень № 1, 1-1, 1-2, 1-3, і вселення до них.

Виходячи із загальних засад цивільного процесуального права, позови вважаються тотожними тоді, коли у них збігаються: сторони, предмет позову(позовні вимоги), і підстави.

Якщо, хоча б один елемент з перелічених вище так званих елементів не збігається, то позови в такому випадку не вважаються тотожними, а отже є різними.

Оскільки у цивільній справі, яка розглядається, ОСОБА_4 просила вселити її, а ОСОБА_2 виселити із конкретних приміщень буд. № 10 по вул. Гастелло у м. Миколаєві, про що не заявляла раніше, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність заяви ОСОБА_2 про закриття провадження в частині позовних вимог про вселення і виселення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану через

представника ОСОБА_3, - відхилити,

ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності, усунення перешкод в праві користування шляхом виселення та вселення - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: