Рішення № 6069051, 09.10.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2 -352/09р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2009р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого Стоілової Т.В.

при секретарі Коваленко О.Г.

за участю адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства „Вугільна Компанія „Краснолиманська” про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2009 року позивачка ОСОБА_3О, звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є вдовою ОСОБА_4, з яким зареєструвала шлюб 21.06.2003р. і знаходилась в шлюбі до моменту його смерті.

ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська» з 05.04.2004р. до 19.07.2004р., працюючи гірничим робочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті тимчасово. 19.07.2004р. в результаті нещасного випадку на підприємстві ОСОБА_4 загинув під час виконання трудових обов’язків.

Відповідно до акту №58 від 29.07.2004 року про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, смерть її чоловіка настала у результаті впливу вибуху метено-повітряної суміші. Це був масовий випадок. Разом загинуло 36 шахтарів. Позивачка отримала одноразову допомогу в розмірі 5-ти річного заробітку чоловіка, виплату якої провадив Фонд м.Красноармійська.

Вона вважає, що загибеллю чоловіка їй спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що смерть його була для неї несподіваною, йому було 26 років, а їй лише 23, загиблий був опорою їй у житті. На теперішній час вона залишилась одна, їй доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя і вона потребує матеріальної допомоги.

Після смерті чоловіка у неї погіршився стан здоров’я, через перенесений стрес вона знаходилась на лікуванні з 10.08.2004р. по 19.08.2004р. в гінекологічному відділенні Димитрівської ЦМЛ.

Її моральні страждання також посилюються через те, що після загибелі чоловіка адміністрація підприємства, на якому він працював і загинув під час виконання трудових обов’язків, не виконує у відношенні її родини ті обов’язки, які брала на себе, а тому вона залишилася зі своїми проблемами на одинці, що додає їй ще більших моральних страждань, а тому вважає, що саме відповідач повинен був потурбуватися про родину загиблого шахтаря і просить у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 60000грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали свої позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика, тому підприємство не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку з працівником ні перед ким.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.23 ч.1 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У судовому засіданні встановлено, що 19.07.2004 року (а.с.6), у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська», під час виконання трудових обов’язків загинув ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська» з 05.04.2004р. до 19.07.2004р., працюючи гірничим робочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті тимчасово(л.с.7-9).

Загиблий ОСОБА_4 знаходився у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_3 з 21.06.2003р.(а.с.5).

Відповідно до акту №58 від 29.07.2004 року про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, смерть ОСОБА_4 настала у результаті впливу вибуху метено-повітряної суміші. Це був масовий випадок. Разом загинуло 36 шахтарів.(л.с.11-12).

Відповідно до постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м.Красноармійська Донецької області від 28.07.2004р. позивачці ОСОБА_3 було призначено та виплачено одноразову допомогу в розмірі 5-ти річного заробітку чоловіка, виплату якої провадив Фонд м.Красноармійська в розмірі 155496,00грн.(л.с.18).

Відповідно до протоколу засідання Урядової комісії із розслідування аварії с груповим нещасним випадком, що сталася 19.07.2004 року на ДП «ВК «Краснолиманська», по прийому родини загиблого ОСОБА_4 від 23.07.2004 року (а.с.13-16), підприємство – відповідач зобов’язано здійснити виплату розрахункової суми дружині загиблого ОСОБА_3 в розмірі 2307,75грн., здійснити виплату батькам загиблого ОСОБА_5. в розмірі 3-х місячного заробітку в сумі 7774,80грн., вирішити питання про обстеження житлових умов сім’ї загиблого, зробити ремонт за рахунок із матеріалів замовника; до річниці установити пам’ятник на могилі загиблого.

Але у протоколі засідання Урядової комісії відсутні відомості по розв’язанню соціальних проблем родини загиблого.

Оскільки позивачки не отримала уваги та дієвої допомоги, то у неї після смерті чоловіка погіршився стан здоров’я, вона через перенесений стрес знаходилась на лікуванні з 10.08.2004р. по 19.08.2004р. в гінекологічному відділенні Димитрівської ЦМЛ(а.с.19).

Суд не може погодитись з висновком відповідача, що відповідальність за шкоду заподіяну працівникові повинно сплачуватись страховиком, оскільки відповідно до ч.2 ст.1168 та ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, особою, що її завдала за наявності її вини, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 29.07.2004р.(л.с.11-12) та іншими матеріалами справи.

Зазначеною нормою матеріального права передбачене право члена сім’ї потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Позивачка не знаходилася трудових або у будь-яких договірних відносинах з відповідачем, тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкода, яка заподіяна смертю чоловіка, регулюються ч.2 ст.1168 ЦК України.

Таким чином, посилання відповідача на те, що страховик повинен відшкодувати шкоду згідно із законодавством про страхування від нещасних випадків у даному спорі є таким, що не відповідає нормам цивільного законодавства.

Суд вважає, що діями відповідача позивачці спричинені моральні страждання, пов’язанні із безповоротною втратою близької людини, відчуттям самотності, які є прямим наслідком нещасного випадку, в результаті якого загинув ОСОБА_4 працюючи у шкідливих і небезпечних умовах на вугільному підприємстві.

Страждання позивачки викликають певні зміни у її житті у зв’язку з втратою годувальника, що спонукає позивачку, яка ніде не працює, вирішувати матеріальні проблеми. Смерть чоловіка негативно вплинула на психічний стан позивачки, що примушує її докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивачки, яка втратила чоловіка і відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, на користь позивачки стягує відшкодування моральної шкоди у сумі 22000грн.

Крім того, у відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, пов’язані з розглядом цивільної справи, а саме державне мито в розмірі 220грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 23, 1168 ЦК України, ЗУ „Про охорону праці”, т. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218, 294 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Вугільна Компанія „Краснолиманська” р/р 260033301241 в філії Красноармійського відділення № НОМЕР_1 „Державний Ощадний банк України„ МФО 394233 код ЄДРПОУ 31599557, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 22 000(двадцять дві тисячі) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства „Вугільна Компанія „Краснолиманська” відмовити

Стягнути з Державного підприємства „Вугільна Компанія „Краснолиманська” р/р 260033301241 в філії Красноармійського відділення № НОМЕР_1 „Державний Ощадний банк України „ МФО 394233 код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави державне мито в розмірі 220 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: