Рішення № 6067906, 24.09.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р.Справа № 10/1149 за позовом закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Лісові Гринівці Хмельницького району

про стягнення 25943,85 грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

Позивача Цапенко С.С- за довіреністю від 22.04.2009р.

Гончар К.І. - за довіреністю від 25.05.09р.

Відповідача не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача 26530,41 грн., з яких 12573,85 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 5253,60 грн., збитків, 95,79 грн. 3% річних,369,11 грн. інфляційних витрат, 766,26 грн. пені, 7474,80 грн. штрафних санкцій згідно договору фінансового лізингу від 25.12.2007р.. В обґрунтування позовних вимог посилаючись на ст.ст. 610,611,612,623,624,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216,224,225,229,230,231 Господарського кодексу України.

Позивачем в судовому засіданні 27.08.09р. подано заяву про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 25943,85 грн., з яких 12573,85 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 7549,38 грн. збитків, 95,79 грн.-3% річних, 369,11 грн. інфляційних витрат, 766,26 грн. пені, 4589,46 грн. штрафних санкцій згідно договору фінансового лізингу від 25.12.2007р. Дана заява прийнята судом.

Крім того, надано додаткові пояснення в обґрунтування позовних вимог. Посилаючись на ст. 224, ч.1 ст. 292 Господарського кодексу України, п.п. 1.18.2. ст. 1 Закону України від 28.12.94р. "Про оподаткування прибутку підприємств", ч.2 ст.1 Закону "Про фінансовий лізинг", п.п.9.1.,9.2. додатку № 2 Договору фінансового лізингу №LА07000499, вказує на те, що внаслідок порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем позивачу заподіяні збитки, у зв'язку із втратою ринкової вартості майна, яке є предметом Договору фінансового лізингу і належить йому на праві власності.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив, проте подав клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку із хворобою.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні проти даного клопотання категорично заперечують, мотивуючи тим, що відповідач намагається затягнути судовий розгляд справи та уникає вирішення справи по суті (неподання відзиву на позов, пояснень, не направлення представників відповідача, неодноразове відкладення справи). Звертають увагу, що розгляд справи неодноразово відкладався, при цьому відповідач будь-яких пояснень та доказів, які б спростовували позовні вимоги не надав. Звертають увагу, що відповідач вправі вести свої справи в суді не тільки особисто, а і через представника. Наполягають на вирішення справи по суті.

Суд враховуючи позицію позивача та неодноразове відкладення розгляду справи, клопотання відповідача залишає без задоволення та вважає за можливе, відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами. При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 28 ГПК України, відповідач може вести свої справи в господарському суді особисто або через представників.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" м. Київ (Лізингодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 с.Лісові Гринівці Хмельницького району (Лізингоодержувач) 25.12.2007р. було укладено договір фінансового лізингу № LA 07000499, відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язується надати, а Лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно Додатку №1 на умовах цього договору, а саме транспортний засіб Jac HFC 1020K Bort, вартістю 47600 грн. (п.п.1.1 Договору).

Всі платежі мають бути нараховані та сплачені в українській гривні із врахуванням умов, вказаних у договорі та додатку №2 до договору (п.3.1 Договору). Сторони погодили наступні лізингові платежі: одноразові платежі - перший платіж - 7140грн., щомісячні платежі - 1694,21грн., з яких відшкодування вартості предмету лізингу - 674,32 грн., банківські відсотки та комісія - 1019,88 грн. (п. 3.4 договору).

У Додатку №2 до Договору №LA 07000499 від 25.12.2007р. сторони узгодили загальні умови договору фінансового лізингу. У п.п.1.1., 1.2 Додатку №2 визначено, що Лізингодавець зобов'язується, після підписання Договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування Лізингоодержувачу предмет лізингу - транспортний засіб, який самостійно обирається Лізингоодержувачем, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти його та використовувати у відповідності до умов договору.

Транспортний засіб передається лізингодавцю на умовах лізингу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Лізингоодержувачем повідомлення про готовність до передачі транспортного засобу від Лізингодавця. Транспортний засіб вважається переданим у лізинг на умовах договору фінансового лізингу з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі транспортного засобу ( п.п.2.1,2.2. Додатку №2).

Згідно акту приймання-передачі від 02.01.2008р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач прийняв у фінансовий лізинг транспортний засіб "Jac HFC 1020K Bort" вартістю 47600 грн.

Відповідно до п.п.8.2, 8.3, 8.9 Додатку №2 до договору фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати позивачу щомісячні лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу протягом 5 днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточних рахунок позивача, зазначений в договорі та виставленому рахунку-фактурі. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно договору. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. У разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує пеню, виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла на відповідну дату від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобовязань.

У відповідності до п.7.3 Додатку №2 до договору фінансового лізингу лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю витрати на ремонтні роботи, пов'язані з порушенням правил експлуатації транспортного засобу або недбалим ставленням до транспортного засобу, або його забороненим використанням, включаючи роботи , що необхідно виконати внаслідок нерегулярного обслуговування транспортного засобу, або недотриманням норм експлуатації. встановлених технічною документацією або інші витрати , які не стосуються регулярного технічного обслуговування транспортного засобу.

У Додатку №4 до договору фінансового лізингу сторони погодили щомісячні лізингові платежі, які складаються із суми боргу по вартості предмета лізингу, сплата тіла, сплата комісії та місячних платежів.

Пунктами 10.1,10.2,10.4,10.8 Додатку №2 передбачено, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію договору у випадку, якщо лізингоодержувач порушує будь-яке з зобов'язань, покладене на нього у відповідності до положень договору та, якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 днів після направлення відповідної претензії Лізингодавцем у письмовому вигляді, не сплатив перший лізинговий платіж протягом 30 днів з дня виставлення рахунку на сплату першого лізингового платежу. Лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення транспортного засобу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або повністю та прострочення сплати складає більше 30 днів. При поверненні транспортного засобу Лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою Лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, зазначених в Акті повернення транспортного засобу, за винятком нормального зносу. Дострокове розірвання договору фінансового лізингу можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат Лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини Лізингоодержувача, а також можливість застосування санкцій, а саме сплати 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів Лізингодавцю за договором фінансового лізингу.

Позивачем Відповідачу направлялись рахунки-фактури на оплату платежів, а саме: від 28.11.2008р. №СФ-0009121, №СФ-0009120, від 29.12.2008р. №СФ-0009897, №СФ-0009898, від 30.01.2009р. №СФ-0000215, №СФ-0000216, від 27.02.2009р. №СФ-0001025, №СФ-0001026, від 31.03.2009р. №СФ-0002334, №СФ-0002335, які відповідачем сплачувались частково.

31.03.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено письмове повідомлення за вих. №03/09-066 про розірвання договору фінансового лізингу №LA0700025 від 25.12.2007р. починаючи з 25.03.2009р. у звязку із невиконанням відповідачем зобовязань по сплаті лізингових платежів.

25.03.2009р. сторони підписали акт б/н про повернення предмету лізингу - транспортного засобу "Jac HFC 1020K Bort" згідно договору фінансового лізингу № LA 0700025 від 25.12.2007р.

У звязку із невиконанням відповідачем зобовязань по сплаті лізингових платежів по договору фінансового лізингу, позивач звернувся із позовом, враховуючи уточнення позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача 25943,85 грн. заборгованості, в тому числі 12573,85 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 7549,38 грн. збитків, 95,79 грн. 3% річних, 369,11 грн. інфляційних витрат, 766,26 грн. пені, 4589,46 грн. штрафних санкцій.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на невизначений строк не менше одного року.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № LA 0700025 від 25.12.2007р., відповідно до якого позивач передав у фінансовий лізинг, а відповідач прийняв транспортний засіб "Jac HFC 1020K Bort".

У звязку із невиконанням відповідачем зобовязань по сплаті лізингових платежів, вказаний вище договір фінансового лізингу був розірваний з 25.03.2009р., а предмет лізингу транспортний засіб згідно акту від 25.03.2009р. повернуто лізингодавцю.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на Лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі;

Відповідач не виконав зобовязань по сплаті лізингових платежів згідно затвердженого графіку на загальну суму 12573,85 грн., що підтверджено розрахунками заборгованості, рахунками-фактурами. Доказів погашення заборгованості суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Згідно ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував відповідачу 369,11 грн. втрат від індексу інфляції та 95,79 грн. три проценти річних.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.8.9 додатку №2 до договору фінансового лізингу №LA 0700025 від 25.12.2007р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в розмірі 766,26 грн. за несвоєчасне за період з 08.12.2008р. по 15.05.2009р. згідно поданого розрахунку.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене, умови договору (п.10.8 додатку №2 до договору фінансового лізингу №LA 0700025 від 25.12.2007р.), поданий розрахунок, в зв'язку із невиконанням зобов'язань, позивач правомірно застосував до відповідача штрафні санкції в сумі 4589,46 грн.

Щодо стягнення з відповідача 7549, 38 грн. збитків, які були понесені позивачем внаслідок порушення відповідачем зобовязань, судом до уваги приймається наступне.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З врахуванням наведеного та матеріалів справи, позивач обґрунтовано просить стягнути 7549,38 грн. збитків.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 25943,85 грн., з яких 12573,85 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 7549,38 грн. збитків, 95,79 грн. 3% річних, 369,11 грн. інфляційних витрат, 766,26 грн. пені, 4589,46 грн. штрафних санкцій як такі, що відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами. Доказів, які б спростовували вищенаведене суду не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 , 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Лісові Гринівці Хмельницького району про стягнення 25943,85 грн. задоволити.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” м. Київ, вул. Івана Дубового,14 (код 30726921) 12573,85 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят три гривни 85 коп.) заборгованості по лізингових платежах, 95,79 грн. (девяносто пять гривень 79 коп.) 3% річних, 369,11 грн. (триста шістдесят дев'ять гривень 11 коп.) інфляційних витрат, 766,26 грн. (сімсот шістдесят шість гривень 26 коп.) пені, 4589,46 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 46 коп.) штрафних санкцій, 7549,38 грн. (сім тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 38 коп.) збитків, 259,44 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять гривень 44 коп.) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Віддруковано 3 примірники: 1 в справі, 2 позивачу, 3- відповідачу