Рішення № 6067304, 18.08.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2009 р. Справа № 3/183/09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»,

04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д

адреса для листування: Миколаївське регіональне відділення ВАТ «Банк інвестицій та заощаджень», 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 13/1

до:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про розірвання кредитного договору № 6-03 від 12.09.07 р. та стягнення заборгованості в сумі 3066,80 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Козлов В.В., за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (уточнення позовних вимог від 18.08.09 р.) розірвати кредитний договір № 6-03 від 12.09.2007 р.; стягнути з відповідача 3066,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 2453,72 грн.; пеня за прострочення повернення кредиту 360,15 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 252,93 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 6-03 від 12.09.07 р., норм Цивільного й Господарського законодавства України, та мотивовані тим, що відповідач договірні зобовязання не виконував, чим порушив п. 9.5 кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ВАТ «Банк інвестицій та заощаджень»є правонаступником ТОВ «Банк інвестицій та заощаджень». Таким чином, судом на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України по даній справі здійснено процесуальне правонаступництво позивача.

Відповідач вимоги ухвали суду від 27.07.09 р. не виконав, відзив по суті позову не надав, свого представника в судове засідання без поважних причин не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить судова ухвала з відміткою канцелярії на звороті та поштове повідомлення № 1014477 про вручення ухвали відповідачу.

Отже, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу на наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2007р. між сторонами було укладено кредитний договір №6-03, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 69800,00 грн. для поновлення оборотних коштів, що підтверджується меморіальним ордером № 25 від 13.09.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно п. 7.1 договору було повернуто банку кредитних коштів на загальну суму 15123,29 грн., залишок станом на 16.07.09 р. складає в розмірі 52676,71 грн.

За змістом розділу 5 договору сторони дійшли згоди, що проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку, протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше останнього місяця за який вони нараховані. Проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені пізніше дня повернення кредиту.

Відповідач же зобовязався своєчасно та в повному обсязі виплачувати позивачу проценти за користування кредитом, виконати інші умови кредитного договору та повернути позивачу кредит у терміни, встановлені цим договором, а саме до 12 вересня 2012 року.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими повідомленнями (вимогами) щодо погашення існуючої заборгованості по кредиту, по простроченим відсоткам. Крім того, як доказ звернення до підприємця з вимогою достроково розірвати кредитний договір банк надав суду письмову пропозицію, яка була направлена боржнику за вих. № 103-0/13-75 від 05.03.2009 р. та отримана останнім 07.03.2009 р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.629, ч. 2 ст. 651 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пунктів 9.1, ч.1, 2 п. 9.5, ч. 1 п. 9.6 договору за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Пеня нараховується, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається будь-яка з наступних обставин: повне або часткове неповернення кредиту у відповідності з пунктом 1.3 цього договору; повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом хоча б за один місяць, як прострочення складає 20 і більше календарних днів. Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним виконання усіх інших зобовязань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у будь-якому з наступних випадків: у разі суттєвого порушення позичальником цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32, ст.33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати заявлені вимоги позивача та надати документальні докази, які свідчать про належне виконання своїх договірних зобовязань.

За розрахунком позивача прострочена заборгованість підприємця за процентами цілком правомірно складає в розмірі 2453,72 грн., пеня за прострочення повернення кредиту 360,15 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 252,93 грн.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 25, 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Розірвати кредитний договір № 6-03 від 12.09.2007 р. укладений між ТОВ «Банк інвестицій та заощаджень»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень», (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) - 3066,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 2453,72 грн.; пеня за прострочення повернення кредиту 360,15 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 252,93 грн.; 187,00 грн. держмита та 315,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя