Рішення № 6066324, 14.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р.Справа № 12/12-1371 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом акціонерного товариства "Укрінбанк", вул. Інститутська, 12,а, м. Київ,01601, в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", вул. В. Великого, 18, м. Львів,79053

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1,46000

про стягнення 4647грн.97коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно

За участю представників від:

позивача: Хоростковська Я.І. - юрисконсульт (довіреність№204 від 01.07.09р.);

відповідача: не зявився.

Суть справи :

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Акціонерне товариство "Укрінбанк", м. Київ, в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль, 4647грн.97коп., з них: 4112грн.16коп. боргу по кредиту згідно кредитного договору №68/07 від 01.06.2007р. та 535грн.81коп. пені, шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави майна №76/07 від 01.06.2007р. телевізор PHILIPS 42PF9831D/10 (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог №486 від 27.08.2009р.).

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов не надав. Його повноважний представник в судове засідання не зявився. Процесуальні документи, які надсилалися судом за адресою зазначеною в позовній заяві позивачем, зазначеною відповідачем в кредитному договорі №68/07 від 01.06.2007р., договорі застави майна №76/07 від 01.06.2007р., Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи від 12.11.1998р., довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №805563 від 20.08.2009р. та адресній довідці від 14.09.2009р., а саме: АДРЕСА_1 - повернуті 18-им відділенням поштового звязку м. Тернопіль на адресу господарського суду із зазначенням причини невручення адресату: “Повертається за терміном зберігання". Крім того, позивачем надано копію заяви про зменшення позовних вимог від 27.08.2009р., на якій відповідач зазначив, що копію заяви даної заяви отримав і про судове засідання призначене на 07.09.2009р. повідомлений 01.09.2009р.

За таких обставин, враховуючи п. 26.4.71 Розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого господарського суду України", суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи у відповідності до ст. 64 ГПК України.

Справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.ст. 345,346 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання укладеного між сторонами 01.06.2007р. кредитного договору №68/07 (далі - договір), Банк (позивач по справі) надав Позичальнику (відповідачу по справі) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит у сумі 12940грн.00коп., що підтверджується розпорядженням на видачу кредиту від 01.06.2007р., платіжним дорученням № від 01.06.2007р., зі сплатою процентів в розмірі 21% річних, та кінцевим терміном погашення кредиту 31 травня 2008 року, на умовах, визначених договором, а саме: відповідно до п. 3.5.1. Договору згідно з графіком зменшення ліміту заборгованості (Додаток №1), який є невід'ємною частиною кредитного договору, зокрема, до 30.04.2008р. кожного місяця рівномірними частинами по 1180грн.00коп. і 1140грн.00коп. до 31.05.2008р., тобто до 31.05.2008р. останній зобовязався сплатити 12940грн.00коп.

Відповідно до п. 3.4.1. Договору Позичальник зобов'язувався сплачувати Банку проценти в розмірі 21% річних, що нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі календарної кількості днів в році, котрі підлягають сплаті на дату платежу по процентах за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в пункті 5.1.3. даного договору.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 6.1. та 6.2. договору визначено, що якщо виникла і триває подія невиконання позичальником зобов'язань щодо сплати кредиту, нарахованих процентів та інших сум передбачених умовами договору, Банк письмово повідомляє про це Позичальника, а останній в свою чергу, повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом десяти робочих днів з дати отримання повідомлення, а у випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставне майно.

13.08.2008р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №01-23/863 в якій зазначалось, що станом на 13.08.2008р. борг становить 5929грн.92коп. і для виконання зобов'язання боржнику надано 30 банківських днів.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання згідно договору щодо погашення кредиту в сумах та в строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, а саме: відповідач станом на 24.08.2009р. заборгував по поверненню кредиту 4112грн.16коп.

Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 4112грн.16коп.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в звязку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п. 7.4 договору) у вигляді сплати пені (згідно з розрахунком позивача за період з 26.05.2008р. по 30.11.2008р.) за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 535грн.81коп.

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до п. 3.7.1 кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язання відповідача за договором є застава плазмового телевізора PHILIPS 42PF9831d, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Федьковича, 16, заставною вартістю 19999грн.00коп.

В якості забезпечення виконання відповідачем зобовязань по кредитному договору по поверненню суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій та сплат передбачених кредитною угодою, а також можливих штрафних санкцій та інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги між сторонами було укладено договір застави майна №76/07 від 01.06.2007р., згідно якого Заставодавець передав в забезпечення виконання умов Кредитної угоди та цього договору належне йому на праві власності обладнання (надалі - майно), згідно з описом, що міститься в Додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною складовою частиною, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Федьковича, 16, а саме: телевізор PHILIPS 42PF9831D/10, ринкова та заставна вартість якого складає 19999грн.00коп.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК України).

В силу ст. ст. 19, 20 Закону України “Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно п. 3.1.4. договору застави, Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, якщо на момент настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання воно не буде виконано (частково або в повному обсязі). У випадку невиконання чи неналежного виконання Заставодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором №68/07 від 01.06.2007р. та договором застави майна, Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна у повному обсязі, включаючи суму заборгованості за кредитом, проценти, пеню, інші платежі, витрати пов'язані з примусового стягнення боргу (п. 3.1.5. та п. 6.1. Договору застави майна №76/07 від 01.06.2007р.).

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач, станом на день розгляду спору не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення суми кредиту та пені, суд вважає, що позовні вимоги акціонерного товариства "Укрінбанк", вул. Інститутська, 12,а, м. Київ,01601, в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", вул. В. Великого, 18, м. Львів щодо стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль, 4647грн.97коп., з них: 4112грн.16коп. боргу по кредиту згідно кредитного договору №68/07 від 01.06.2007р. та 535грн.81коп. пені, шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави майна №76/07 від 01.06.2007р. телевізор PHILIPS 42PF9831D/10, такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства "Укрінбанк", вул. Інститутська, 12,а, м. Київ,01601, в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", вул. В. Великого, 18, м. Львів, код 20817074, 4647грн.97коп., з них: 4112грн.16коп. боргу по кредиту згідно кредитного договору №68/07 від 01.06.2007р. та 535грн.81коп. пені, шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави майна №76/07 від 01.06.2007р. телевізор PHILIPS 42PF9831D/10.

3.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства "Укрінбанк", вул. Інститутська, 12,а, м. Київ,01601, в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", вул. В. Великого, 18, м. Львів, код 20817074 - 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 315грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”_____2009р. через місцевий господарський суд.

Суддя