Постанова № 606295, 24.04.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" квітня 2007 р. Справа №16/154-НА

за позовом Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

“Слов’янське”, с.Вишнівчик Чемеровецького району

до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі смт. Чемерівці

про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Чемеровецькому районі №

0001802301/1 від 24.10.2006 р., № 0002202301/2 від 20.12.2006 р.

Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача - Панченко Н.О. –за довір.№50 від 26.03.2007 р.

Від відповідача –Монастирський Е.П. –за доруч. №2946/10-10 від 26.03.2007 р.

Ухвалою суду від 16.02.2007 р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 02.03.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання по справі на 27.03.2007 р. Ухвалою суду від 27.03.2007 р. судовий розгляд справи призначено на 24.04.2007 р. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, ухвала суду від 27.03.2007 р. сторонам надіслана рекомендованою кореспонденцією.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення, що прийняті ДПІ у Чемеровецькому районі № 0001802301/1 від 24.10.2006 р., № 0002202301/02 від 20.12.2006 р.

Позивачем зазначається, що він погоджується з тим, що помилково відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при придбанні легкового автомобіля ВАЗ-2107 в 2005 р. по накладній від 12.10.2005 р. на суму ПДВ 4 964 грн., а також 3 866 грн. віднесених до податкового кредиту відповідно до накладних: № 0001242 від 12.09.2005 р., № 537 12.09.2005 р.

В акті перевірки № 1632333246873 від 13.09.2006 р. у висновках вказано, що підприємство зайво віднесло до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 8 831 грн. Таблиця 1 це підтверджує. Позивач погоджується з цим, але ДПІ визначило суму, яка невірно віднесена до податкового кредиту, як суму податкового зобов'язання, хоча чітке визначення податкового зобов'язання міститься у Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим зобов'язанням визначається - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначенні цим Законом або іншими законами України. У таблиці № 7 Акту перевірки від 13.09.2006 р. № 1632333246873 позивачу не визначено податкових зобов'язань, а виходячи з визначення п. 1.2 ст.1 Закону сума, яка не вірно віднесена до податкового кредиту не є податковим зобов'язанням. Тому ДПІ не мало права нараховувати штрафні санкції.

Виходячи з вищенаведеного ДПІ не мала підстав для винесення податкового повідомлення - рішення, оскільки в результаті перевірки податкових зобов'язань у платника не було виявлено.

Відповідач у запереченнях проти адміністративного позову та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечують, та вказують, що в позовній заяві позивач погоджується із порушеннями:

- п.1.3 ст.1 та абз.1 п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон), (неправомірне віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 3 866 грн. по рядку 10.1 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р.) - абз.2 плі.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону (неправомірне віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 4 965 грн. у жовтні 2005 р. по придбаному легковому автомобілю). Тобто, визнає факт, що особа набуває статусу платника ПДВ на дату її реєстрації платником ПДВ, тобто на дату видачі відповідного Свідоцтва , а до цієї дати особа не є платником ПДВ, зареєстрованим у встановленому законом порядку, і відповідно, не має права на податковий кредит за сумами ПДВ, сплаченими (нарахованими) такою особою у зв’язку з придбанням товарів у період до податкової реєстрації платником ПДВ. Аналогічно виходить, що позивачем і визнається сума 10 822 грн. і нарахована відповідно штрафна санкція.

Позивач, виходячи із змісту позовних вимог, не згідний лише по формальних підставах, а саме із визначенням податкового зобов'язання в податковому повідомленні-рішенні по невірно віднесеній сумі до податкового кредиту, за умови, що чітке визначення “податкове зобов'язання” міститься в Законі України “Про відновлення погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а він не має податкових зобов'язань.

Виходячи з того, що суми, які неправомірно включені платником в податковий кредит зменшили суми податкових зобов'язань в наступних податкових періодах, а відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. Даним пунктом також визначено, що при позитивному значені суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди.

Відповідно до п.1.6 Закону Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Згідно із п.1.7 Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Отже, виходячи із визначень чинного законодавства, податковий кредит є однією із форм податкових пільг, що означає зменшення податку (податкового зобов'язання), що підлягає сплаті. Так, як при виникненні в податковому періоді суми податку з від’ємним значенням, що в свою чергу безпосередньо впливає на суму податку з позитивним значенням за рахунок її зниження, випливає, що податок, який підлягає сплаті (податкове зобов’язання) може бути з позитивним значенням (сплата в бюджет) та від’ємним значенням (зменшення позитивного значення зобов'язання або бюджетне відшкодування платнику).

Тобто, суми 8 831 грн. і 10 822 грн. є сумами податкового зобов'язання і підлягають сплаті в бюджет.

Під час документальної перевірки виявлено неправомірне віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 8 831 грн., що зумовило заниження суми податкових зобов'язань, до підприємства застосовано штрафну санкцію у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів (вересень, жовтень 2005 р.) в порядку п.п.17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Крім того, в ході адміністративного оскарження (при розгляді повторної скарги) з’ясовано, що платником за листопад 2005 р. задекларовано суму податку до сплати в бюджет в сумі 3 4216 грн., в рахунок якої було зараховано накопичену за попередні звітні періоди суму від’ємного значення (зазначену вище і з якою платник погоджується). В результаті платником завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26 декларації) за листопад 2005 р. на суму 3 2541 грн., та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2005 р., з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього періоду, в сумі 19 653 грн.

Виходячи із викладеного ДПІ у Чемеровецькому районі просить відмовити в задоволені позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:

Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов’янське”, с.Вишнівчик Чемеровецького району взято на обліку як платник податків Кам’янець-Подільською ОДПІ (Чемеровецьке відділення), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №45 від 10.08.2005 р. Крім того підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №31735197 від 10.10.2005 р., що видане Чемеровецьким відділенням Кам’янець-Подільської ОДПІ.

13.09.2006 р. ДПІ у Чемеровецькому районі проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.07.2005 р. по 31.03.2006 р. Перевірка проведена на підставі направлень на проведення перевірки.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 16323 33246873 від 13.09.2006 р. В акті перевірки відповідачем зазначено, що підприємством допущені порушення п.1.3 ст.1 та абз.1 п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, абз.2 п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме позивачем зайво віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 8 831 грн., в тому числі у вересні 2005 р. –3 866 грн., у жовтні 2005 р. –4 965 грн. В акті зазначено, що позивач подав реєстраційну заяву платника ПДВ за №3 від 07.10.2005 р., з зазначено платником датою виникнення податкових зобов’язань 20.09.2005 р., що є датою виникнення податкового зобов’язання, а також надає право на отримання податкового кредиту.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001802301/0 від 28.09.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 13 247 грн., де 8 831 грн. –основний платіж, 4 416 грн. – штрафна санкція. Позивач не погодившись із прийняттям зазначеного податкового повідомлення-рішення оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до ДПІ у Чемеровецькому районі. За наслідками розгляду скарги відповідачем, скаргу підприємства залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001802301/1 від 24.10.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 13 247 грн., де 8 831 грн. –основний платіж, 4 416 грн. – штрафна санкція.

Внаслідок повторного оскарження рішення, податковим органом (ДПА Хмельницької області) було збільшено суму податкового зобов’язання підприємства по сплаті ПДВ та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0002202301/2 від 20.12.2006 р., яким підприємству визначено також податкове зобов’язання по сплаті ПДВ в розмірі 16 233 грн., де 10 822 грн. - основний платіж, 5 411 грн. –штрафні санкції, винесено податкове повідомлення-рішення № 0001802301/2 від 20.12.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 13 247 грн., де 8 831 грн. –основний платіж, 4 416 грн. –штрафна санкція.

Позивачем за вересень, жовтень, листопад 2005 р. до ДПІ подавались податкові декларації з податку на додану вартість із визначенням зобов’язань платника по сплаті цього податку.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в судовому порядку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

П.1.3. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.1.6., п.1.7 ст.1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

П.п.7.4.2. п.7.4. ст.7 цього ж закону встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п.”б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При розгляді справи позивачем не доведено неправомірність дій відповідача при прийняті спірних податкових повідомлень-рішень, протиправність прийняття таких рішень чи невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Крім того судом враховується, що позивачем визнаються факти порушень при віднесені до податкового кредиту суми 8 831 грн., сплаченої при придбанні товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Чемеровецькому районі № 0001802301/1 від 24.10.2006 р., № 0002202301/2 від 20.12.2006 р. не підтверджені належними доказами, суперечать вимогам чинного законодавства, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати здійсненні позивачем, йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

В позові Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’янське”, с.Вишнівчик Чемеровецького району до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі, смт. Чемерівці про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Чемеровецькому районі № 0001802301/1 від 24.10.2006 р., № 0002202301/2 від 20.12.2006 р. відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Магера

Постанова оформлена і підписана 28.04.2007 р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.