Вирок № 6062411, 22.04.2009, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 1-173/2009

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого – судді - Розинка В.М.

при секретарі - Примак Т.В.

з участю прокурора - Редюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, незаміжньої, має на утриманні матір пенсіонерку ІНФОРМАЦІЯ_4, дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7 –

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

У період з 28.12.2008 р. по 31.01.2009 р. підсудна ОСОБА_1, працюючи розповсюджувачем лотерейних білетів Чернігівського представництва ТОВ «МСЛ», розташованому по вул. Доценка, 19 у м. Чернігові, будучи матеріально-відповідальною особою за збереження ввірених їй матеріальних цінностей, маючи на меті привласнення грошових коштів, здійснила їх привласнення й розтрату на загальну суму 2133 грн.

Підсудна, будучи допитаною у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнала повністю і пояснила, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які давала у ході досудового слідства. У скоєному розкаялась, позов визнала повністю, частину якого на суму 402 грн. 39 коп. відшкодувала.

Враховуючи свідчення підсудної і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що її дії правильно кваліфіковані за ст. 191 ч. 1 КК України, як привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене їй та перебувало в її віданні, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу винної – її вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким, знаходження на утриманні трьох утриманців, обставини, які пом’якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування частини завданого збитку, за відсутністю обставин, що його обтяжують, тому доходить висновку про можливість виправлення підсудної без відбуття покарань, пов’язаних з обмеженням чи позбавленням волі, що свідчить про перспективу виправлення підсудної без відбуття покарання, тобто про прийняття рішення про звільнення від відбуття покарання. З урахуванням вищезазначених обставин справи, даних про особу винної, суд не знаходить підстав для застосування додаткового покарання.

Позов обґрунтований на законі, доведений у судовому засіданні і, підлягає задоволенню у повному розмірі, з урахуванням відшкодованої частини.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 191 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засуджену повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «М.С.Л.» (м. Київ, вул. Шовковична, 50а, код 30109292) 1730 грн. 61 коп. у відшкодування шкоди.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Головуючий В.М. Розинко