Рішення № 6057782, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 38/78

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Браташенко Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Євротех” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк

про стягнення 50 000грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_3- предст. за дов. №б/н від 01.01.2009р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Євротех” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення заборгованості за одержану продукцію в сумі 50000,00грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на видаткову накладну № 00000431 від 12.06.2008р.

26.03.2009р. відповідач на адресу господарського суду надіслав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на більш пізній строк та зобовязати позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з усіма додатками. Крім цього, просить суд витребувати у позивача оригінали договору, оригінали актів прийому передачі, оригінали актів виповнених робот, оригінали накладних, видаткових - прибуткових накладних та інші документи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та справу не слухати без участі відповідача.

Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучено до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 30.03.2009р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у порядку ст.22 ГПК України, в якій зменшує суму до 40 000,00 грн. у звязку з перерахуванням відповідачем після подання позову 10 000,00 грн., але доказів у підтвердження заяви не надав.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою сторін та необхідністю представлення витребуваних судом документів.

06.04.2009р. на адресу господарського суду від Управління державної реєстрації Донецької міської ради надійшов витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого ОСОБА_2 зареєстрована та знаходиться у стані фізичної особи-підприємця та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Витяг судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач у засідання суду 12.05.2009р. не зявився, але надіслав на адресу господарського суду лист № 13/с від 28.04.2009р., разом з яким надав докази надсилання позивачу позовних матеріалів та рахунок фактуру № Е-0002066 від 06.06.2008р. про оплату надісланої шинопродукції.

Крім того, 06.05.2009р. позивач на адресу господарського суду надіслав заяву № б13/с від 28.04.2009р., в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог, а саме : стягнути з відповідача 40000,00грн. боргу у звязку з тим, що відповідачем було перераховано 10 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.02.2009р. та 06.03.2009р., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи

Відповідач у судове засідання 12.05.2009р. зявився та надав суду відзив на позовну заяву від 12.05.2009р., в якому повідомив суду, що позовні вимоги визнає в сумі 40000,00грн.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Євротех” м. Дніпропетровськ (далі позивач) 12.06.2008р. поставив Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 м. Донецьк (далі відповідач) шини (далі - товар) на загальну суму 138 399грн.94коп. на підставі видаткової накладної №Е-00000431, а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом відповідача та печаткою на вищевказаній накладній, яка міститься в матеріалах справи.

У послідуючий час, у порядку розрахунку за отриманий товар, відповідач частково розрахувався з позивачем 08.08.2009р. на суму 28 399,44грн., 14.08.2009р. на суму 20000грн., 15.08.2009р. на суму 20000грн., та 29 серпня 2008р. на суму 20000грн., що підтверджено банківськими виписками, які є у матеріалах справи.

Таким чином, із загальної вартості отриманої шинопродукції відповідач розрахувався з позивачем лише на суму у розмірі 88 399,84коп. та несплаченою залишилася сума у розмірі 50 000грн.

У процесі розгляду справи відповідач платіжним дорученням №327 від 17.02.2009р. та №330 від 06.03.2009р. перерахував позивачу 10 000грн.00коп.

Позивач свої вимоги уточнив та звернувся до суду з заявою б/н від 28.04.2009 року, в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача 40000,00грн. боргу у звязку з тим, що відповідачем було перераховано 10000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.02.2009р. та 06.03.2009 року, які містяться у матеріалах справи.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 40 000грн.00коп. та проти якої відповідач не заперечує, про що зазначає у відзиві на позов від 12.05.2009р.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження заявлених позовних вимог посилається на видаткову накладну №Е-00000431 від 12.06.2008р., рахунок-фактуру №Е-0002066 від 06.06.2008р., банківські виписки, заяву від 27.03.2009р., лист від 28.04.2009р., заяву про зменшення розміру позовних вимог від 28.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на клопотання від 26.03.2009р., відзив на позовну заяву від 12.05.2009р. та свідоцтво про державну реєстрацію.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобовязань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідач разом з товаром отримав рахунок-фактуру №Е-002066 від 06.06.2008р., в якому зазначено, що він дійсний до сплати до 13.06.2008р. З банківських виписок вбачається, що відповідач оплачував отриманий товар на підставі саме рахунку-фактури №Е-002066 від 06.06.2008р.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч.1 ст. 692 ЦК України).

Оскільки, відповідач до теперішнього часу у не у повному обсязі розрахувався з позивачем, то вимога позивача щодо стягнення залишку заборгованості у сумі 40 000грн.00коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ Торговий Дім Євротех” м. Дніпропетровськ до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення заборгованості за одержаний товар в сумі 40 000,00грн., задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Євротех” м. Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна,11-А/3, ЄДРПОУ 34365328) заборгованість у розмірі 40 000грн.00коп., держмито у сумі 500грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 12.05.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 до справи

3сторонам у справі