Вирок № 6057323, 22.04.2009, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 1-1

Категорія 5

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2009 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю прокурора Дуднік М.М.

ахисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда другої групи з дитинства, не одруженого, не працюючого, раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, у нетверезому стані, 9 листопада 2007 року, приблизно о 18 год. 00 хвилин, перебуваючи на власному подвір’ї в с. Матейки Маневицького району, на грунті особистих неприязних відносин до свого батька ОСОБА_2, який зробив йому зауваження на неправильну його поведінку, умисно, з метою заподіяти йому тілесні ушкодження, взяв з приміщення літньої кухні ножа господарського призначення, наздогнав потерпілого ОСОБА_2, який заходив у будинок, штовхнув його двома руками в ділянку грудної клітки і після того, як останній впав, наніс йому чотири удари вказаним ножем по нозі в ділянку лівої гомілки, заподіявши згідно висновку судово-медичної експертизи № 137 від 26 листопада 2007 року тілесні ушкодження у вигляді чотирьох колото-різаних ран лівої гомілки з пошкодженням м’язів гомілки і явищем артеріальної кровотечі, що призвели до розвитку геморагічного шоку важкого ступеня, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Підсудний ОСОБА_3 винуватість свою в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, показав, що 9 листопада 2007 року знаходився вдома в с. Матейки Маневицького району. В обідню пору до його батьків прийшов односельчанин ОСОБА_4, який допоміг їм підключити електроплиту до мережі. В рахунок за виконану роботу він пішов до ОСОБА_4 допомогти йому виконати деякі роботи по господарству. Після виконаної роботи ОСОБА_4 пригостив його самогоном. Після цього, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, приблизно о 18 год. він прийшов до свого будинку, де побачив батька ОСОБА_2 Батько зробив йому зауваження, через те, що він знаходиться у нетверезому стані. Дані зауваження його розізлили і з метою зробити боляче своєму батьку ОСОБА_2, пішов до літньої кухні, де взяв ножа господарського призначення і вирішив трохи залякати батька. Коли вийшов на вулицю, то побачив, що батько стоїть на порозі будинку і спостерігає за його діями, це ще більше роздратувало його. Помітивши, що батько заходить в будинок, він підбіг до нього та штовхнув в ділянку грудньої клітки, внаслідок чого ОСОБА_2 впав. Після чого почав наносити удари ножем в ділянку лівої ноги трохи нижче колінного суглобу. Так він наніс йому чотири удари, після чого забіг до будинку та ліг спати. Мети вбити свого батька він не мав. Щиро кається у вчиненому і просить суворо не карати.

Показання підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України судом із згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 своєї винуватості в інкримінованому злочині, його вина в пред’явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2, який підтвердив, що дійсно його син ОСОБА_3 9 листопада 2007 року, приблизно о 18 год прийшов додому в нетверезому стані, на що йому було зроблено зауваження. Після цього ОСОБА_3 розсердився та пішов на вулицю. Вийшовши слідом за ним помітив, що син пішов до літньої кухні де щось шукав. Через декілька хвилин він вийшов з кухні та наздогнав його на порозі будинку, штовхнув руками в грудну клітку. Коли він, ОСОБА_2, впав через паркан, то син почав наносити удари ножем господарського призначення, якого взяв на кухні, по нозі. Після нанесених побоїв втік з місця вчинення злочину. На даний час підсудний допомагає йому по господарству, спиртних напоїв не вживає, а тому претензій до нього він не має і просить суворо не карати – не позбавляти його волі.

Вина підсудного підтверджується, дослідженими судом: висновком судово - медичної експертизи № 137 від 26 листопада 2007 року (а. с. 52-53), яким підтверджено факт заподіяння підсудним потерпілому тілесних ушкоджень тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення у вигляді чотирьох колото-різаних ран лівої гомілки з пошкодженням м’язів гомілки і явищем артеріальної кровотечі, що призвели до розвитку геморагічного шоку важкого ступеня.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_3 винуватість свою в інкримінованому злочині визнав повністю, аналізуючи докази здобуті в судовому засіданні в їх сукупності суд вважає, що він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки спричинив потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 по ступені тяжкості вчинив тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: його позитивну характеристику з місця проживання, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, його стан здоров”я, а саме, що він є інвалід дитинства другої групи, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

До обставин справи, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин справи, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить те, що він вчинив злочин перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.

Суд також враховує конкретні обставини справи, зокрема, що злочин було вчинено сином щодо батька, який претензій до підсудного не має, йому все прощає і не наполягає на суворій мірі покарання.

Виходячи із наведеного суд вважає, що виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним так і іншими особами можливе без ізоляції його від суспільства шляхом обрання покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті, по якій він притягуються до кримінальної відповідальності з звільненням його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

У зв”язку з цим міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу належить залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах Маневицької центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3 на користь лікарні 1035 гривень 19 коп. підлягає до повного задоволення, оскільки його діями були спричинені тілесні ушкодження потерпілому, на лікування якого лікарня витратила вищевказану суму.

Факт заподіяння лікарні таких витрат на лікування потерпілого підтверджується, дослідженим судом, розрахунком від 18 січня 2008 року № 62 (а. с. 108), яким доведено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Маневицької ЦРЛ з 9 по 21 листопада 2007 року, на яке лікарня затратила 1035, 19 гривень.

З підсудного підлягають стягненню судові витрати: на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області за проведення експертизи холодної зброї та дактилоскопічної експертизи (а. с. 62 – 63, 71 – 72) 608 гривень 46 копійки та в дохід фінансово – економічного відділу УМВС України у Волинській області за проведення наркологічної і судово – психіатричної експертиз 358 гривень 50 копійок (а. с. 77 – 79, 85 – 87).

Речові докази: один ніж кухонного призначення та два куски тканини, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Маневицького РВ УМВС, як знаряддя злочину і такі, що не представляють матеріальної цінності підлягають знищенню.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши покарання – 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 без згоди органу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати на постійне місце проживання за межі України, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і періодично з’являтися до неї для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Маневицької центральної районної лікарні (р/р 35419003001073 в ГУДКУ Волинської області МФО 803014 ЗКПО 01983186) 1035 (одну тисячу тридцять п’ять) гривень 19 копійок за лікування потерпілого ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області р/р 35228002000932 в УДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908 призначення платежу: “За проведення експертизи” за проведення експертизи холодної зброї та дактилоскопічної експертиз 608 (шістсот вісім) гривень 46 копійок та на користь фінансово-економічного відділу УМВС України у Волинській області р/р 35229006000012 в УДК у Волинській області МФО 803014 код 08592112, призначення платежу: “Відшкодування за оплату експертам”, за проведення наркологічної та судово-психіатричної експертиз 358 (триста п’ятдесят вісім) гривень 50 копійок.

Речові докази: один ніж кухонного призначення та два куски тканини – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: