Рішення № 6046456, 13.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/28613.07.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвуглетрейд”

до Державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств " Укрвуглеторфреструктуризація"

про стягнення 3 109 856,86 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Коваль М.М.представник

від відповідача Гопкало С. представник

Рішення прийняте 13.07.2009 p., оскільки в судових засіданнях 02.06.2009 р. та 23.06.2009р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 13 липня 2009 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донвуглетрейд” (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств " Укрвуглеторфреструктуризація" (відповідач) 3050600, 00 грн. основного боргу, 42708, 40 грн. збитків від інфляції та 16548, 46 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 20.05.2009р. порушено провадження у справі № 44/286 та призначено до розгляду на 02.06.2009р.

Ухвалою від 02.06.2009р. розгляд справи відкладено на 23.06.2009р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою від 23.06.2009р. розгляд справи вдруге відкладено на 13.07.2009р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги тільки в частині стягнення основного боргу, а в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних просить позивачеві відмовити.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 4к/08 (надалі договір) відповідно до якого позивач зобовязався поставити та передати відповідачу у власність труби сталеві по проекту «Будівництво водовідливу з заглибними насосами шахти «Родіна», а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар.

Додатком №2 до договору встановлювався графік поставки, відповідно до якого позивач зобовязувався поставити труби сталеві в період з 19 серпня 2008р. по 19 листопада 2008р.

18 листопада 2008р. між позивачем та відповідачем була підписана Додаткова угода №1, згідно якої графік поставки був змінений передбачено, що поставка повинна відбутись в період з серпня 2008р. по вересень 2009р.

Згідно п. 2.1. договору ціна товару, що поставляється складає 3 050600, 00грн.

Відповідно до п. 9.2. договору оплата поставки здійснюється покупцем на протязі місяця наступного за звітним, по мірі надходження бюджетних коштів, спрямованих на реструктуризацію вугільної промисловості України.

На виконання умов договору 08 січня 2009р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 3050 600,00грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

№ 24 від 08.01.2009р. на загальну суму 663803, 00грн.;

№ 25 від 08.01.2009р. на загальну суму 2386797, 00грн.

та приймально-здавальним актом від 08.01.2009р.

Отже, відповідно до п.9.2. договору оплата мала бути здійснена протягом лютого 2009р.

Станом на 05.05.2009р. оплата за поставлений товар від відповідачем здійснена не була.

Відповідачеві 02.03.2009р. було надіслано претензію №4, відповіді на яку одержано не було.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 3050 600,00грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить не стягувати штрафні санкції передбачені ст. 625 ЦК України, посилаючись на ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Проаналізувавши зміст цієї статті суд дійшов висновку, що її положення не стосуються даного договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 16548, 46грн. та інфляційних втрат в сумі 42707,40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що вимоги відповідача судом визнано необґрунтованими, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 25 500,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства “З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств " Укрвуглеторфреструктуризація" (03142, м.Київ, пр. Академіка Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвуглетрейд” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, б. 93, к. 4, код ЄДРПОУ 32187189) 3050600 (три мільйони пятдесят тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 42707 (сорок дві тисячі сімсот сім) грн. 40коп. інфляційних втрат, 16 548 (шістнадцять тисяч пятсот сорок вісім)грн. 46 коп. - 3% річних, 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00коп. державного мита і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 03.08.2009р.