Рішення № 6046258, 10.07.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.07.2009Справа №2-2/2682-2009 за позовом Установи охорони здоров'я "Міська лікарня №1 м. Ялти" (98607, м. Ялта, вул. Красноармійська, 56)

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (98637, АДРЕСА_1)

про стягнення 35 193,39 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Лобко бухгалтер, Варава ю/к, довіреності у справі.

Від відповідача: Кузєв представник, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач звернувся до ГС АР Крим із позовом до відповідача про стягнення грошової суму у розмірі 13430грн.43коп. за користування нежитловими приміщеннями літ. К1, площею 108,8 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_2, за період з 1 листопада 2007 р. по жовтень 2008 р., а також неустойку у сумі 21762грн.96коп. за час прострочки користування нежитловими приміщеннями літ. К1, площею 108,8 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_2, за період з 20 лютого 2007 р. по 10 жовтня 2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір оренди комунального майна від 25.12.2003р. №2, відповідно до якого відповідач прийняв в термінове платне користування обєкт оренди. Строк дії договору стік 20.02.2007р, але виселення відповідача відбулося лише 10.10.2008р. З 20.02.2007р по 10.10.2008р відповідач користувався приміщеннями, але орендну плату не вносив, в результаті чого за період з 01.11.2007р по 10.10.2008р за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 13430грн.43коп, яка погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.6.2009р надав суду відзив на позов, у якому зазначено, що вини відповідача у простроченні повернення орендованого майна позивачу не має, також відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, стягнувши на користь позивача неоспорювану відповідачем суму у розмірі 13430грн.43коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 09.7.2009р, після перерви судове засідання було продовжене за участю тих же представників сторін.

9 липня 2009 року у судовому засіданні надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 35193грн39коп неустойки за користування нежитловими приміщеннями літ.К1, З площею 108,8кв.м., а також земельною ділянкою площею 108,8кв.м.,розташованими за адресою: АДРЕСА_2, за період з 20.02.2007р по 10.10.2008р.

Також 09.7.2009р у судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що 873грн67коп розмір орендної плати у місяць, та цей розмір відповідач визнає, а також позивач зазначив, що заборгованість по орендній платі з 01.11.2007р до 10.10.2008р склала 12860грн96коп, з чим відповідач також погодився, що відображено у протоколі судового засідання за 09.7.2009р.

У судовому засіданні 09.7.2009р відповідач заявив, що суму у розмірі 7903грн58коп не визнає, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).

Між Ялтинським протитуберкульозним диспансером, у подальшому - Установа охорони здоров'я "Міська лікарня №1 м. Ялти" (орендодавець) і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003 року, предметом якого є нежилі приміщення (літ. К1, Р) площею 108,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Шляхом укладення додаткових угод до вказаного договору термін його дії був продовжений до 20 лютого 2007 року.

Листом від 22.02.2007р. позивач за первісним позовом повідомив фізичну особу підприємця ОСОБА_2 про небажання продовжувати договірні відносини.

Рішенням ГС АРК від 08.11.2007р по справі №2-29/10453-2007 за позовом Установи охорони здоров'я "Міська лікарня №1 м. Ялти" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 були усунуті перешкоди у користуванні Установою охорони здоровя “Міська лікарня №1 м.Ялта” нежитловими приміщеннями літ. К1, Р, площею 108,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виселення з них фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та стягнено з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Установи охорони здоровя “Міська лікарня №1 м.Ялта” заборгованість в сумі 10222,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Постановою САГС від 11.3.2008р рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2007 року у справі №2-29/10453-2007 було залишено без змін, апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишена без задоволення.

Виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було здійснено лише 10.10.2008р, що підтверджується актом державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ.

Судом вході розгляду справи встановлено, що за період з 01.11.2007р до 10.10.2008р відповідачем не здійснена оплата за користування нежитловими приміщеннями розташованими за адресою: АДРЕСА_2, в результаті чого, за вказаний період за відповідачем склалася заборгованість по орендній платі у розмірі 12860грн96коп, з чим відповідач погодився у судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання за 09.7.2009р.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 35193грн39коп неустойки за користування нежитловими приміщеннями літ.К1, З площею 108,8кв.м., а також земельною ділянкою площею 108,8кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_2, за період з 20.02.2007р по 10.10.2008р.

Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стягненню підлягає сума у розмірі 33652грн50коп, тому як неустойка у сумі 7903грн58коп нарахована з урахуванням розміру орендної плати з 20.02.2007р по жовтень 2007р, неустойка у сумі 25721грн92коп нарахована з урахуванням розміру орендної плати з листопада 2007р по 10.10.2008р.

Проте, приймаючи до уваги великий розмір неустойки, незначну первісну (відновну) вартість зданих відповідачу в оренду приміщень (8079,00грн - п.4.1.1 договору), оціночну вартість (19000,00грн - п.4.1.2 договору) суд вважає можливим зменшити розмір неустойки, визначивши до стягнення 28000,00грн, оскільки відповідно до ст..83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У частині стягнення неустойки у сумі 1567грн89коп, нарахованої з урахуванням розміру плати за землю, відмовити, тому як а ні договором, а ні ст.785 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не передбачена відповідальність у вигляді неустойки при наймі майна за несплату земельного податку.

Відповідно до ч.2 ст.785, ч.2 ст.786 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а відповідач повернув позивачу нежитлові приміщення відповідно до акту державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ 10жовтня 2008р.

Вина відповідача у невиконання зобовязань за договором оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003 року підтверджується матеріалами справи, у тому числі рішенням ГС АРК від 08.11.2007р по справі №2-29/10453-2007.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 10.7.2009р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 10.7.2009р.

Керуючись ст. ст.49,77,82,83,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Прийняти уточнення позовних вимог.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,св-во про держ.реєстр. СПД №НОМЕР_2,р/р НОМЕР_3 в АКИБ «Укрсиббанк» МФО НОМЕР_4) на користь Установи охорони здоровя “Міська лікарня №1 м.Ялта”(м.Ялта, вул. Красноармійська,56, ЄДРПО 26539446, р/р 35421002002472 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026) 28000,00грн неустойки, 336грн52коп державного мита та 312грн50коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Повернути Установі охорони здоровя “Міська лікарня №1 м.Ялта”(м.Ялта, вул. Красноармійська,56, ЄДРПО 26539446, р/р 35421002002472 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026) з державного бюджету м.Сімферополя (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) надмірно сплачена відповідно до платіжного доручення №126 від 16.4.2009р державне мито у розмірі 3грн07коп

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.