Ухвала суду № 6044954, 11.08.2009, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

УХВАЛА

11 серпня 2009 року смт. Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., перевіривши на відповідність вимогам Цивільного Процесуального Кодексу України (N 1618-IV) (далі ЦПК України) позовну заяву представника ОСОБА_1, - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про встановлення земельного сервітуту, третя особа: Любецька селищна рада Ріпкинського району Чернігівської області,

встановив:

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з означеним позовом до відповідача, за для встановлення земельного сервітуту позивачу на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху вдовж земельної ділянки відповідача до земельної ділянки позивача площею 0,0439 Га, що розташована в смт. Любеч, кадастровий номер ділянки 7424456000:03:012:0046.

Цивільний Процесуальний Кодекс України (N 1618-IV) ст. 119 передбачає наступні вимоги до позовної заяви: зазначення найменування суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача і відповідача, ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Подані матеріали не містять документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. При цьому клопотання про відстрочення їх сплати або розстрочення. Представник, хоча і зазначає що діє в інтересах позивача, підписав його від власного імені, що ч. 2 ст. 237 ЦК України є неприпустимим. У позові не зазначені види сервітуту, який належить встановити (постійний чи строковий, оплатний чи безоплатний) і докази того що наявний шлях, що надавав право проїзду на транспортному засобі, пролягав по земельній ділянці відповідача, також не зазначені докази належності сусідньої земельної ділянки, як обслуговуючої, відповідачу як власнику або користувачу, орендарю. Викладене перешкоджає відкриттю провадження у справі за наявною позовною заявою. Ініціатору потрібно усунути виявлені недоліки, для чого йому потрібно надати строк.

На підставі викладеного, керуючись 121, 209 - 210 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву представника ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту - залишити без руху, про що його повідомити.

Надати йому строк до 17 серпня 2009 року для усунення перелічених вище недоліків позовної заяви та долучення до позову документів про сплату позивачем в якості судового збору - 08 грн. 50 коп. у доход Ріпкинської селищної ради на розрахунковий рахунок - 31112095700421, код ЄДРПОУ 21409644, МФО 853592 банк отримувача ГУДК України в Чернігівській області та 07 грн. 50 коп. у доход бюджету Ріпкинського району на розрахунковий рахунок - 31215259700421, код ЄДРПОУ 21409644, МФО 853592, банк отримувача ГУДК України в Чернігівській області.

Роз’яснити ініціатору, що у випадку, коли він відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги ухвали, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили безпосередньо після її постановлення й оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя В. І. Шляхов