Рішення № 6041395, 26.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.09 Справа № 5/489-07нр.

Господарський суд Сумської області у складі

Головуючого судді Малафеєвої І.В.

Суддів Костенко Л.А.

Рижкова М.Б.

Розглянувши матеріали справи

за позовомприватного підприємця ОСОБА_2,

м. Буринь

до відповідача Комбінату громадського харчування Буринської районної спілки споживчих товариств, м. Буринь

про стягнення 64106 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 64 106 грн. понесених витрат та збитків, у звязку із проведеним ремонтом та газифікацією майна Комбінату громадського харчування Буринської районної спілки споживчих товариств, а також судові витрати повязані з розглядом справи.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, в останній заяві, поданій у судовому засіданні 12.05.2009р., просить суд стягнути з відповідача 61036,69 грн. заборгованості ( в т.ч. 23194,90 грн. основного боргу, 13154,36 грн. пені, 12548,44 грн. інфляційних збитків, 1980,78 грн. 3% річних, 10158,21 грн. втраченої вигоди), а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

26.06.2008р. позивач остаточно уточнив свої вимоги і просить стягнути з відповідача 61208,28 грн. заборгованості, ( в т.ч. 23194,90 грн. основного боргу, 13306,88 грн. пені, 12548,44 грн. інфляційних збитків, 1999,85 грн. 3% річних, 10158,21 грн. втраченої вигоди), а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких письмових пояснень та додаткових заперечень не подав, у відзиві, поданому 09.04.2009р. проти позову заперечував.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відповідно до договору від 11.04.2004 року, відповідачем позивачу було надано в оренду приміщення кафе "Зустріч", що знаходиться в м. Буринь Сумської області по вул. Леніна, 76.

Пунктом 4.2.1. цього договору передбачено, що орендар з письмового дозволу орендодавця за рахунок власних коштів має право проводити поліпшення орендованих основних засобів, відшкодування вартості будови, дообладнання, модернізації об'єкта оренди проводяться за домовленістю сторін.

25.09.2004 року між сторонами укладено договір відповідно до п.1.1. якого орендодавець дозволяє, а орендар за свої кошти зобовязується відремонтувати систему опалення і газифікувати кафе "Зустріч" з подальшою оплатою орендодавцем всіх проведених робіт, які будуть підтверджені документам про витрати орендаря.

01 червня 2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди основних засобів за умовами якого відповідач - орендодавець передає позивачу - орендарю у строкове платне користування основні засоби будівлю кафе "Зустріч", розташоване за адресою: м. Буринь, вулиця Леніна, 76, тобто теж саме приміщення що й за попередній договором оренди. Строк дії договору сторони встановили до 01.05.2007 р.

Пунктом 4.2.1. договору оперативної оренди від 01.06.2006 р. передбачено, що позивач, орендар має право з дозволу відповідача, орендодавця проводити реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого приміщення за рахунок власних коштів, при цьому вартість виконаних робіт орендарю не відшкодовується.

Відповідно до п.6.4 договору від 01.06.2006 року, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, через 1 місяць після одержання попередження про дострокове розірвання договору.

Позивач своєю заявою від 12.06.2006 року звернувся до відповідача з вимогою щодо розірвання договору оренди кафе "Зустріч".

З матеріалів справи вбачається що такого повернення не відбулося. Навпаки, 01.04.2006р. та 01.06.2006р. були укладені нові договори, якими продовжувалися існуючі орендні правовідносини але змінювалися деякі умови попереднього договору оренди, зокрема, - по орендній платі.

Таким чином, твердження відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставним.

Згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2008р. зазначено, що в матеріалах справи знаходяться дві різні за змістом копії договору від 25.09.2004р. Так, в примірнику договору, наданого Позивачем, в п.3.2 зазначено, що оплата за виконані роботи має здійснюватись в місячний термін після закінчення договору оренди. В іншому примірнику договору, наданому Відповідачем, в п.3.2 зазначено, що така оплата має здійснюватись при припиненні дії договору оренди по накопичувальним документам. Однак суди попередніх інстанцій не встановили на підставі якого договору має здійснюватись розрахунок, тобто не встановили який договір має застосуватись при вирішенні спору, відтак не встановили дату, з якої настає право вимоги. Для з'ясування цієї обставини згідно ст. 213 Цивільного кодексу України має бути витлумачення правочину сторонами. Як видно з договорів , вони написані від руки, тому, як пояснив позивач, зіграв людський фактор мала місце неуважність. В звязку з цим був пропущений п. 3.2 договору в екземплярі наданому відповідачем.

Позивач пояснює, що повний текст договору повинен бути з пропущеним п.3.2 з таким текстом: «орендодавець зобов'язаний після закінчення дії договору оренди по накопичувальним документам в місячний термін сплатити орендарю кошти, які були витрачені ним на роботи по поліпшенню», виходячи з наступного.

Форма договору від 25.09.04р. виглядає як типова, розділ III якої - «обов'язки та права сторін». В цьому розділі повинні вказуватись обов'язки та права орендаря та орендодавця. П.3.1 та 3.2 говорить про обов'язки та права орендаря, а пункт про права і обов'язки орендодавця в екземплярі Відповідача пропущені. В п.3.3 говориться про відповідальність орендодавця.

Зобов'язання орендодавця випливають з прав орендаря, тільки надається пільговий строк в один місяць з моменту вимоги.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач будь-яких доказів всупереч наведеного позивачем не подав, тому суд вважає даний факт встановленим.

Сума основного боргу 23194,90 грн. підтверджується наданими позивачем документами і не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 23194,90 грн. визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України відповідач за невиконання грошових зобов'язань зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми, що правомірно складає 1999,85 грн.

Крім того, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 12548,44 грн.

Вимоги по сплаті пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1944,56 грн., виходячи із того, що згідно п. 6 ст. 232 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Не підлягають також задоволенню вимоги щодо стягнення втраченої вигоди в сумі 10158,21 грн., як недоведені позивачем (не подано належного обґрунтування, не подано доказів вжиття заходів для уникнення цих збитків, тощо).

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується пропорційно сумі задоволених вимог 612,08 грн. витрат по сплаті державного мита та 112,67 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комбінату громадського харчування Буринської районної спілки споживчих товариств (м.Буринь, вул. Піонерська,4, і.к. 01765779) на користь приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) 61208,28 грн. заборгованості (в т.ч. 23194,90 грн. основного боргу, 13306,88 грн. пені, 12548,44 грн. інфляційних збитків, 1999,85 грн. 3% річних, 10158,21 грн. втраченої вигоди), 612,08 державного мита та 112,67 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯІ. В. МАЛАФЕЄВА

СУДДІЛ. А. КОСТЕНКО

М. Б . РИЖКОВ

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2009 р.