Рішення № 6041394, 06.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.09 р. Справа № 14/244

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

ЄДРПОУ НОМЕР_1, м.Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

ЄДРПОУ НОМЕР_2, м.Донецьк

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”,

ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

про визнання права

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-підприємець

від відповідача 2: ОСОБА_3-підприємець

від третьої особи: Кочеткова В.В.- пров. юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Донецьк, про визнання за позивачем та відповідачем в рівних частках права власності на будівлю спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею, розташованих по вул.Щетиніна, 23 загальною площею 211,7 кв.м.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 06.07.2009р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання права спільної сумісної власності позивача та відповідача на будівлю спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею по вул.Щетиніна, 23 у м.Донецьку загальною площею 211,7 кв.м.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення виконкому Донецької міської ради №684/5 від 22.12.2004р, договір оренди земельної ділянки від 09.02.2009р.

Відповідач в судовому засіданні 06.07.2009р. позовні вимоги не визнав.

Ухвалою від 26.06.2009р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк.

Третя особа в судовому засіданні повідомила суд про невідповідність наданих позивачем документів вимогам Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

16.06.2001р. між ОСОБА_5 та позивачем був підписаний договір купівлі-продажу будівлі склоприймальні Г-1, загальною площею 242, 4 кв.м., яка знаходиться у будинку №23 по вул..Щетиніна у м.Донецьку.

Згідно з умовами вказаного договору позивач придбав у ОСОБА_5 будівлю склоприймальні Г-1, загальною площею 242,4 кв.м., яка знаходиться у будинку №23 по вул..Щетиніна у м.Донецьку, а саме: А-1 будівля універмагу, моноліт, з/б, загальною площею 4393,5 кв.м., Б-1 овочевий павільйон, В-1 - молочний павільйон, Г-1-будівля склоприймальні, І замощення.

18.08.2001р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір дарування, згідно з яким позивач подарував відповідачу 1/2 частину будівлі склоприймальні Г-1 у будинку №23 по вул.Щетиніна у м.Донецьку. Загальна площа 1/2 частки будівлі склоприймальні складає 121,20 кв.м.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №684/5 від 22.12.2004р. фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано в оренду строком на 5 років земельну ділянку (кадастровий номер 1410138300:00:002:0038) площею 0,0504 га із земель житлової громадської забудови для реконструкції будівлі склотари під спортивно-оздоровчий комплекс з перукарнею по вул.Щетиніна у Пролетарському районі м.Донецька.

Виходячи зі змісту позовної заяви, для власних виробничих потреб позивачем та відповідачем було проведено реконструкцію будівлі склоприймальні та самовільно переобладнано її під спортивно-оздоровчий комплекс з перукарнею, внаслідок чого загальна площа об'єкту складає 211,7 кв.м.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи договором оренди земельної ділянки від 09.02.2005р. позивач та відповідач є користувачами земельної ділянки площею 504 кв.м. по вул.Щетиніна у Пролетарському районі м.Донецька.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним та відповідачем у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 09.02.2005р. Ці обставини з боку відповідача не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Одночасно, судом також прийнято до уваги встановлене п.1 договору оренди від 09.02.2005р. цільове призначення наданої позивачу та відповідачу в оренду земельної ділянки - для реконструкції будівлі склотари під спортивно-оздоровчий комплекс з перукарнею по вул.Щетиніна у Пролетарському районі м.Донецька.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком спеціалісту №78 з дослідження конструкцій будівлі спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею, розташованих по вул.Щетиніна, 23, складеним Донецьким обласним бюро експертиз, встановлено, що проведені позивачем та відповідачем будівельні роботи з реконструкції та перепланування будівлі склоприймальні по вул.Щетиніна, 23 у м.Донецьку не торкнулося несущих стін будівлі. При цьому, як вказує експерт, порушень, що стосуються вимог протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічних вимог на виявлено, будівля придатна для подальшої експлуатації.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що Донецькому обласному бюро експертиз надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем та відповідачем будівельних норм і правил при переобладнанні спірних обєктів.

На підставі викладеного, враховуючи, що спірний обєкт збудований на земельній ділянці, користувачами якої є позивач та відповідач, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи документи щодо оцінки технічного стану спірної конструкції, суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при проведенні переобладнання спірного майна.

Відповідно до ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Таким чином, з урахуванням викладеного, за висновками суду, позивач та відповідач є співвласниками будівлі спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею літ.Г-1, розташованих по вул.Щетиніна, 23 у м.Донецьку загальною площею 211,7 кв.м.

При цьому, заперечення відповідача, надані в судовому засіданні 06.07.2009р., судом до уваги не прийняті як такі, що не доведені відповідними засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги надані до справи документи, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірних обєктів прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно на будівлю спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею літ.Г-1, розташованих по вул.Щетиніна, 23 у м.Донецьку загальною площею 211,7 кв.м. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій обох сторін, судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право спільної сумісної власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк на будівлю спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею літ.Г-1, розташованих по вул.Щетиніна, 23 у м.Донецьку загальною площею 211,7 кв.м.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156 грн. 25 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя