Рішення № 6039770, 22.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/8422.04.09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрімер-Трейд-Компані»

До відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 20 660,96 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Позивача: Сивець Я.В., дов.від 12.01.2009 року № 12/01/09-01

Відповідача 1: не зявилися

Відповідача 2: не зявилися

Суть спору: стягнення з відповідача 1 грошових коштів у розмірі 500 грн. за невиконання умов договору поруки від 21.10.2008 року № 21/10/08-03, з відповідача 2 заборгованості в сумі 20160, 96 грн., з яких 19 687, 39 грн. - сума основного боргу, 433, 12грн. індекс інфляції, 40,45грн. -3 % річних.

Ухвалою від 11.03.2009 року порушено провадження у справі № 45/84 та призначено її до розгляду на 02.04.2009 року на 16:00.

Ухвалою від 02.04.2009 року розгляд справи відкладався на 22.04.2009 року, у звязку з неявкою відповідачів по справі.

Відповідач 1 у судове засідання 22.04.2009 року не зявився, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Кореспонденція суду повертається з юридичної адреси відповідача, вказаної у позовній заяві: м. Київ, вул. Геофізиків, 12.

Позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, з якої вбачається, що адреса відповідача 1 відповідає адресі, вказаній у позовній заяві: м. Київ, провулок Геофізиків, 12.

Відповідач 2 у судове засідання теж не зявився, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач проживає за адресою, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1.

Таким чином, відповідачі вважаються такими, що повідомлені належним чином про розгляд справи за юридичними адресами.

У судовому засіданні, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення позивача по справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 на підставі видаткових накладних від 29.01.2007 року № КИ-РНФ-06248, від 17.05.2007 року № КИ-РНФ-08331, від 20.02.2007 року № КИ-РНФ-06763, від 15.02.2007 року № КИ-РНФ-06696, від 06.02.2007 року № КИ-РНФ-06492, від 05.02.2007 року № КИ-РНФ-06441, від 01.02.2007 року № Ки-РНФ-06377 від 01.02.2007 року, від 30.01.2007 року № КИ-РНФ-06270, від 30.01.2007 року № КИ-РНФ-06265, належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи поставив, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-відповідач 2) прийняла вказаний товар на загальну суму 35059, 57грн.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В видаткових накладних на підставі яких передавався товар визначено предмет (товар), найменування, кількість товару та його ціну.

Враховуючи те, що одна сторона на підставі видаткових накладних поставила, а друга сторона прийняла вказаний товар на загальну суму 35059,57грн., сторонами досягнуто згоди щодо товару, його кількості та ціни.

Отже, між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 та відповідачем 2 по справі виникли правовідносини купівлі-продажу, оскільки у субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 виникли зобовязання передати відповідачу-2 визначений товар на суму 35059, 57грн, а у відповідача - 2 прийняти та сплатити грошові кошти за нього.

Відповідач 2 частково сплатив заборгованість за поставлений товар в сумі 15371, 91 грн. Отже заборгованість відповідача 2 перед субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 становила 19687,39 грн.

17.03.2008 року між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 17/03/08-01 (далі-Договір), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає право вимоги), а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові на тих підставах, що між сторонами в юридичній природі правовідносин було здійснено поставки товарів, робіт, надання послуг та таке інше, що свідчить про наявну та не сплачену на день відступлення права вимоги дебіторської заборгованості або невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед первісним кредитором на підставах, в строки, на суму, по боржнику - Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач (новий кредитор) набув право вимоги по сумі основного боргу (в тому числі і прострочені), сумі пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, збитків понесених у зв'язку із інфляцією, трьох відсотків річних, а також витрат понесених новим кредитором, у зв'язку із стягненням боргу, спонукання до належного виконання зобов'язань та таке інше в тому числі витрати понесені на оплату юриста ( п.1.2. Договору).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним договором позивач набув права вимоги до відповідача 2 про стягнення заборгованості за поставлений останньому товар на суму 19687,39 грн.

20.03.2008 року відповідач 2 надав письмову розписку, в якій зобовязався сплатити заборгованість в сумі 19687,89грн. на протязі чотирьох календарних місяців.

Станом на 31.03.2008 року між позивачем та відповідачем 2 складений акт звірки взаєморозрахунків з підписами останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача 2 становить 19687,89грн.

21.11.2008 року позивач рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист надіслав на адресу відповідача 2 лист-вимогу про сплату заборгованості в сумі 19687,89грн. за поставлений товар на підставі видаткових накладних. Однак вказана вимога позивача залишилася без відповіді.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, виходячи з вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач зобовязаний сплатити за поставлений товар до 28.11.2008 року.

У вказаний строк (до 28.11.2008 року) відповідач 2 заборгованість за поставлений товар в сумі 19687,89грн. не сплатив.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 основного боргу в сумі 19687,89грн. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 трьох відсотків річних за період з 30.11.2008 року по 25.12.2008 року в сумі 40,45 грн. підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню частково, за розрахунком суду, через помилкове зазначення позивачем індексу інфляції у грудні 2008 року:

Рівень інфляції у грудні 2008 року за даними Державного комітету статистики України становив 102,1% ( опубл. в газеті "Урядовий курєр" № 187 від 08.10.2008)

(19687, 39 грн. х 102,1/100)- 19687, 39 = 413, 44грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 збитків від інфляції в сумі 433,12 грн., то вимоги позивача про їх стягнення, підлягають задоволенню частково в сумі 413, 44 грн.

21.10.2008 року між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (поручитель) укладено договір поруки № 21/10/08-03 (далі Договір), за умовами якого відповідач 1 зобовязався у повному обсязі відповідати перед позивачем за виконання зобовязань боржника (відповідача-2), що виникли на підставі усної домовленості субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та відповідача 2 з поставки текстильних виробів на загальну суму 35059,00грн, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Предметом вказаного договору є відносини по витребуванню відповідачем 1 дебіторської заборгованості позивача із боржника, супроводження безпеки укладення угод по поставці товарно-матеріальних цінностей, забезпечення зі сторони відповідача 1 економіко-правової безпеки ведення господарської діяльності кредитора.

Відповідно до п. 3.1. вказаного Договору відповідач 1 відповідає перед кредитором за виконання боржником зобовязань за основним договором у сумі, що не перевищує 500,00грн.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Враховуючи умови договору поруки та невиконання відповідачем 1 умов Договору, вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення 500,00грн., як з поручителя відповідача- 2 обгрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03190, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31513808, р/р 26003301014027 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, МФО 380195) 19687(девятнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 39 коп. основного боргу, 40 (сорок)грн. 45 коп.- 3% річних, 413 (чотириста тринадцять)грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 201 (двісті одна) грн. 41 коп. витрат по оплаті державного мита, 115 (сто пятнадцять) грн. 14 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стрімер-Трейд-Компані” (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12, ідентифікаційний код 34349683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31513808, р/р 26003301014027 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, МФО 380195) 500( пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 5 (пять) грн. 00 коп. державного мита та 2 (дві) грн. 86 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

5.В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Балац С.В.

Дата підписання рішення: 25.05.09р.