Рішення № 6038624, 14.05.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2009 р.Справа № 18/17-337 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Бережанської міської ради, площа Ринок, 1, м. Бережани Тернопільська область

про визнання рішення Бережанської міської ради Тернопільської області № 529 від 27.03.2008 р. щодо розірвання договору оренди земельної ділянки незаконним та його скасування.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3 представника, довіреність№ 764 від 12.03.2009 р.

відповідача: Вітковської О.Я. юрисконсульта юридичного відділу міської ради, доручення№260 від 13.02.2009 р.; Якиміва В.Я. депутата Бережанської міськради, доручення № 410 від 10.03.2009 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Бережанської міської ради про визнання рішення Бережанської міської ради Тернопільської області № 529 від 27.03.2008 р. щодо розірвання договору оренди земельної ділянки незаконним та скасування рішення Бережанської міської ради Тернопільської області № 529 від 27.03.2008 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що взяті на себе, визначені умовами договору оренди землі від 11.12.2006 р., зобовязання виконував належним чином, зокрема в повному обсязі вносив орендну плату за користування земельною ділянкою у відповідності до п. п. 11, 12 договору до місцевого бюджету, що підтверджується квитанціями про оплату та довідкою № 5300/б/15 від 19.06.2008 р. Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, а відтак у відповідача не було підстав для прийняття оспорюваного рішення.

Представники відповідача у судовому засіданні та у запереченнях на позов від 10.03.2009 р. за № 409 позовних вимог не визнають, просять позовну заяву залишити без задоволення, мотивуючи це порушенням позивачем умов договору оренди земельної ділянки від 11.12.2006 р., а саме п. 9 договору, відповідно до якого «орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку до 31.12.2006 року на рахунок місцевого бюджету, надалі орендна плата встановлюється згідно нормативно грошової оцінки земельної ділянки». Отже до 31.12.2006 р. орендна плата вносилась орендарем у розмір земельного податку, а з 01.01.2007 року орендна плата повинна була сплачуватись відповідно до нормативно грошової оцінки, яку зобовязано було виготовити фізичну особу підприємця ОСОБА_1 і подати на затвердження Бережанській міській раді, відповідно до рішення Бережанської міської ради № 139 від 26.09.2006 р., на основі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.12.2006 р.

Відтак, стверджує, що причиною для розірвання даного договору оренди земельної ділянки від 11.12.2006 р. та як наслідок прийняття оспорюваного рішення № 529 від 27.03.2008 р. слугувало те що позивач вчасно не виготовив нормативно грошової оцінки чим порушив умови договору, а саме пункт 9.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та додатково подані учасниками судового процесу докази, які мають значення для обєктивного розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

Пунктом 2 статті 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. ст. 84, 124 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у держаній чи комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчого органу або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Обсяг повноважень сільських, селищних, міських рад щодо розпорядження землями територіальних громад визначено ст. 12 Земельного кодексу України та законом України «Про місцеве самоврядування».

26.09.2006 р. рішенням Бережанської міської ради № 139 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок»приватному підприємцю ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 200 кв.м для будівництва магазину товарів ритуального призначення в м.Бережани по вул.Ватутіна,1«б»із земель житлової та громадської забудови; встановлено наступні обмеження та сервітути щодо відведення земельної ділянки: правові обмеження: зміна цільового використання земельної ділянки; сервітути: використання земельної ділянки для прокладання і ремонту лінійних інженерних споруд; передано в оренду терміном на 5 років вищевказану земельну ділянку площею 200 кв.м для будівництва магазину товарів ритуального призначення в м. Бережани по вул.Ватутіна,1«б»(код по УКЦВЗ 1.11.3 для роздрібної торгівлі і комерційних послуг). До 31.12.2006 року орендну плату встановлено в розмірі земельного податку. Договором оренди обумовлено щоквартальне внесення платежів; зобовязано гр. ОСОБА_1 до 01.12.2006 року виготовити нормативно грошову оцінку земельної ділянки і представити на розгляд сесії міської ради.

На виконання цього рішення 11.12.2006 р. між Бережанською міською радою в особі Бережанського міського голови Токарського С.В. (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі терміном на пять років, який був зареєстрований в Бережанському районному відділі Тернопільської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у державному кадастрі вчинено запис за № 577 від 11.12.2006 р.

27.03.2008 р. рішенням № 529 Бережанської міської ради розірвано з гр. ОСОБА_1 договір оренди землі наданої для будівництва та обслуговування магазину по вул. Ватутіна, 1 «б»в м. Бережани від 11.12.2006 р., зареєстрований за № 577, реєстраційний № 040664500552 у звязку з невиконанням умов п. 9 даного договору; вилучену земельну ділянку перевести до земель житлової та громадської забудови не наданих у власність чи користування; доручити постійній комісії із земельних відносин провести службове розслідування ймовірного факту підробки документів посадовими особами місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки ОСОБА_1

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оренду землі»оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі).

Частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України регламентує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пункт 1 частини 2 і 4 цієї ж статті встановлюють, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

В статті 174 Господарського кодексу визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»зазначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається відповідно до грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі від 11.12.2006 р. розмір орендної плати встановлено у розмірі земельного податку до 31.12.2006 р., яка вноситься на рахунок місцевого бюджету, надалі орендна плата встановлюється згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Переглядається розмір орендної плати, згідно п. 13 договору раз в рік у випадку: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально а також в інших випадках передбачених законом.

Зміна умов договору а також припинення його дії передбачені п. п. 33 36, зокрема п. 35 передбачено припинення дії договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та рішенням суду на вимогу однієї із сторін, п. 36 передбачено розірвання договору в односторонньому порядку в разі невиконання умов п. 9 цього договору.

Стаття 24 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»встановлює, що грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно правових угод, передбачених законодавством України.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (Постанова КМ, КМ України, від 23.03.1995 р. № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів»).

Відповідно до ст. 13 Закону «Про оцінку земель»від 11.12.2003 р. № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

-визначення розміру земельного податку;

-визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (Закон, ВР України, від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель»).

Так, рішенням Бережанської міської ради від 26.09.2006 р. № 139 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок»зобовязано гр. ОСОБА_1 до 01.12.2006 р. виготовити нормативно грошову оцінку земельної ділянки і представити на розгляд сесії міської ради.

В судове засідання позивачем подана технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для комерційного використання, що знаходиться в оренді ОСОБА_1, розташованої за адресою м. Бережани, вул. Ватутіна, 1б Тернопільської області від 14.01.2008 р., відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 10808 грн.

Стаття 23 Закону № 1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

27.03.2008 р. рішенням Бережанської міської ради «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та встановлення орендної плати»№ 535 відмовлено гр. ОСОБА_1, с. Посухів Бережанського району у затвердженні технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для комерційного використання по вул. Ватутіна, 1б, м. Бережани, у звязку з простроченням терміну подачі документації.

Згідно заперечень на позов № 409 від 10.03.2009 р., під простроченням терміну подачі документації відповідач розуміє не виготовлення та не подання для затвердження позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки в строк, встановлений рішенням Бережанської міської ради № 139 від 26.09.2006 р., а саме до 01.12.2006 р.

Як стверджує відповідач та проти чого не заперечує позивач, останнім у визначений термін нормативно грошова оцінка земельної ділянки не була виготовлена і відповідно не представлена на розгляд сесії міської ради. Рішення органу місцевого самоврядування, яким було б визначено інші дати виготовлення та представлення на розгляд сесії міської ради для затвердження нормативно грошової оцінки, відповідачем не подано.

Пунктом 9 договору оренди землі від 11.12.2006 р. встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку до 31.12.2006 р. на рахунок місцевого бюджету, надалі орендна плата встановлюється згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Із змісту п. 1 рішення № 529 від 27.03.2008 р., вбачається що міською радою вирішено розірвати з гр. ОСОБА_1 договір оренди землі наданої для будівництва та обслуговування магазину по вул. Ватутіна,1 «б»в м. Бережани від 11.12.2006 р., зареєстрований за № 577, реєстраційний № 040664500552 безпосередньо у звязку з невиконанням даного пункту договору.

При цьому, умовами договору оренди землі від 11.12.2006 р., який є єдиною підставою для проведення позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки невиконання пункту 3.4. рішення № 139 від 26.09.2006 р. не слугувало підставою для відмови в укладенні, підписанні та реєстрації договору оренди землі від 11.12.2006 р., не встановлено терміну до якого слід виготовити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та представити її для затвердження міської ради.

В звязку з цим суд не вбачає правових підстав для прийняття рішення № 529 від 27.03.2008 р., згідно якого вирішено розірвати з гр. ОСОБА_1 договір оренди землі наданої для будівництва та обслуговування магазину по вул. Ватутіна,1 «б»в м. Бережани від 11.12.2006 р., зареєстрований за № 577, реєстраційний № 040664500552 у звязку з невиконанням пункту 9 даного договору.

Належним чином не обґрунтованими та не підтвердженими є твердження відповідача, щодо ненадходження до місцевого бюджету з 2007 р. по 2008 р. значних коштів в звязку з порушенням позивачем п. 9 договору, оскільки відповідними нормами Закону встановлені ставки земельного податку на рік по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено.

Зокрема, встановлено, що у 2007 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,1 раза (ст. 67 Закон, ВР України, від 19.12.2006, № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»).

До матеріалів справи позивачем долучені довідки Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції № 5300/б/15 від 19.06.2008 р. та № 1034/19-322 від 22.12.2008 р., з яких вбачається, що за період 2006-2007р.р. ОСОБА_1 було сплачено кошти в сумі 1 087 грн. орендної плати з фізичних осіб. Кошти зараховувались на рахунок відкритий для цього податку, одержувач Бережанська міська рада та станом на 22.12.2008 р. борг по орендній платі з фізичних осіб за ОСОБА_1 відсутній.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором ( ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Стаття 32, згаданого вище закону передбачає наслідки припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, зокрема як: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (1079/2001) та іншими законами України.

Так, ст. 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, ними є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також слід зазначити, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється лише в судовому порядку за наявності підстав, передбачених ст. 143 Земельного кодексу України, з дотриманням процедури визначеної законодавством.

Таке ж зазначено і у ст. 35 спеціального Закону «Про оренду землі», а саме спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи та як стверджує представник відповідача Бережанською міською радою на адресу позивача було направлено повідомлення про плату за землю, і як доказ направлення повідомлень в судове засідання відповідачем було представлено виписку, а згодом оригінал журналу реєстрації вихідної пошти за період з 02.01.2007 р. по 13.09.2007 р., в якому під № 1715 та № 240, були зареєстровані згадані повідомлення.

Дослідивши зазначений журнал, суд дійшов висновку, що він не може бути належним доказом відправлення відповідачу саме цих повідомлень, з огляду на те, що він є документом, який відноситься до внутрішнього діловодства відповідача, формується в односторонньому порядку в звязку з чим не виключена можливість вносити до зазначеного журналу будь які записи (відомості). Так, суд вбачає внесення змін у журнал вихідної кореспонденції, які розцінює як дописку запис про направлення повідомлення оплата за землю, що вказує на грубе порушення та зловживання з боку Бережанської міської ради.

Будь яких доказів вручення (підпис особи на повідомленні, розписка, тощо) або направлення (поштова квитанція, повідомлення про вручення поштового відправлення, реєстр вихідної кореспонденції, опис вкладення у цінний лист, інший документ з відбитком штемпелю поштового звязку) позивачу повідомлень № 240 від 01.02.2007 р. та № 1715 від 22.06.2007 р. відповідачем не надано.

З цих підстав суд виходить, відхиляючи неспроможні доводи відповідача стосовно того, що сторони вправі відступити від актів цивільного законодавства у договорі та врегулювати відносини між собою на власний розсуд, без урахування вимог цих актів.

У даному випадку, беручи до уваги до уваги суть відносин між сторонами та зміст зобовязань між ними, диспозитивність норм цивільного законодавства обмежується приписами, викладеними в абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України.

Відповідно до цієї норми, сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон не надає односторонній відмові від договору характеру одностороннього правочину, з яким може бути повязано припинення договору даного виду, оскільки таке заперечувало би зміст оренди, як консенсуального, відплатного, взаємного, строкового та двохстороннього правочину.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу згідно вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 «Про державне мито»покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Бережанської міської ради Тернопільської області № 529 від 27.03.2008 р. "Про розірвання договору оренди земельної ділянки з гр. ОСОБА_1 по вул. Ватутіна, 1б".

3.Стягнути з Бережанської міської ради (площа Ринок, 1, м. Бережани Тернопільська область ідентифікаційний код 04058491) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

-85 (вісімдесят пять) грн. державного мита;

-118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 18 травня 2009 р., через місцевий господарський суд.

СуддяН.В. Охотницька