Рішення № 6035513, 16.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.09 Справа № 4/93/09

Зінченко Н.Г.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3, (69006, АДРЕСА_1)

Про стягнення 967,26 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Скиба О.Б.

За участю представників:

Від позивача Давиденко Т.Є. довіреність № 5153/27-19 від 11.09.2008 р.

Від відповідача не зявився

03.02.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя (ПП ОСОБА_3) про стягнення 2 367,26 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2009 р. порушено провадження у справі № 4/93/09, судове засідання призначено на 16.03.2009 р.

Засідання суду відкрито 16.03.2009 р.

В судовому засіданні 16.03.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 16.03.2009 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/93/09 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана особисто ПП ОСОБА_3 11.02.2009 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5202795.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 16.03.2009 р. до початку судового розгляду спору позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 967,26 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р. Заяву про зменшення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2008 р. відповідачем на користь позивача було перераховано 1 400,00 грн. на виконання зобовязань за договором № 101768 від 01.12.2006 р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача з цього приводу, суд вважає, що заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 16.03.2009 р. судом розглянуті позовні вимоги про стягнення 967,26 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.12.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768, за умовами якого позивач зобовязався забезпечити подачу теплової енергії, а відповідач прийняти та сплатити спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. На виконання умов договору за період з жовтня 2007 року по листопад 2008 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 367,26 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідачем оплачена частково в сумі 1 400,00 грн. Решту суми боргу відповідач не оплатив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 101768 від 01.12.2006 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП ОСОБА_3 967,26 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (позивачем) та ПП ОСОБА_3 (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору за період з жовтня 2007 року по листопад 2008 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 367,26 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач на користь позивача згідно Договору № 101768 від 01.12.2006 р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні всього перерахував 1 400,00 грн. грошових коштів.

Решту вартості наданих послуг по постачанню теплової енергії за Договором № 101768 від 01.12.2006 р. в розмірі 967,26 грн. відповідач позивачу не сплатив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому теплову енергію в сумі 967,26 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району у розмірі 967,26 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_3 967,26 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101768 від 01.12.2006 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3, (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р № 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк”, МФО 313849) 967 (девятсот шістдесят сім) грн. 26 коп. вартості поставленої теплової енергії та 220 (двісті дватцять) грн. 00 коп. судових витрат.

Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “23” березня 2009 р.