Рішення № 6035495, 24.03.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2009 Справа № 9/21-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис", м. Севастополь

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. БрилівкаЦюрупинського району Херсонської області

про стягнення 10447,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Тюшляєв А.В. представник, довіреність №1/2 від 06.01.2009 р.;

від відповідача - ОСОБА_1 паспорт МО НОМЕР_3 вид. Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській обл.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 10447,15 грн. боргу за договором поставки №96 від 27.11.2006р., з яких 8721,20 грн. сума основного боргу, 514,55 грн. індекс інфляції, 156,26 грн. 3% річних та 1055,14 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач (постачальник) обґрунтовує невиконанням відповідачем (покупець) грошових зобов'язань за договором поставки з посиланнями на положення ст.ст. 526, 530 ЦК України.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 8721,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № П-00007020 від 11.07.2008р.

Поставлений товар відповідач (покупець) отримав, претензій щодо якості товару не мав, але оплату в сумі 8721,20 грн. не здійснив, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних, 3% річних та пені.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав суду усне пояснення про наявність заборгованості перед позивачем, але обгрунтованого письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

27 листопада 2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки продукції №96. Асортимент, кількість, ціна і строк поставки товару визначаються в заявках (специфікації) покупця, які оформлюються сторонами у двох екземплярах, підписуються сторонами та є невід'ємними частинами договору, незалежно від їх кількості, відповідно до умов п.1.2. договору.

11 червня 2008р. покупцю було відпущено продукцію на загальну суму 8721,20 грн., яка була отримана покупцем без претензій щодо якості товару.

Відповідно до умов п. 8.1. договору поставки №96 від 27.11.2006р., оплата за отриману партію продукції здійснюється відповідачем упродовж 7 (семи) календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Таким чином до 18.06.2008р. відповідач повинен був повністю розрахуватися за поставлений йому товар.

Однак, ні до 18.06.2008р., ні на день звернення позивача з позовом до суду відповідач за поставлений йому позивачем товар не розрахувався, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 8721,20 грн., що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.01.2009 року.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі .

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 8721,20 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 8721,20 грн. основного боргу є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 10.2. договору, за несвоєчасну сплату одержаного товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не сплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в розмірі 514,55 грн., 3% річних в розмірі 156,26 грн. та пені в розмірі 1055,14 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати штрафних санкцій суду не надано.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем письмового відзиву на позов не надано, та не доведено належними документальними доказами факт сплати боргу перед позивачем, за таких обставин усні доводи відповідача підлягають відхиленню, оскільки вони не доведені у встановленому законом порядку.

Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 104,47 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 549, 692, Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродсервис" (99040, м. Севастополь, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 31075804, р/р 26003035758000 в АКИБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 8721,20 грн. суму основного боргу, 514,55 грн. інфляційних, 156,26 грн. 3% річних, 1055,14 грн. пені, 104,47 грн. витрат зі сплати держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

27 березня 2009 року.