Постанова № 6027753, 18.09.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-8392/08/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: не зявилися;

від відповідача: Борівець І.Б. - представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №482301/3/20412 від 30.11.2006 р. за платежем податок на прибуток підприємств на суму штрафних (фінансових) санкцій 2537853,58 грн.,

встановив:

Закрите акціонерне товариство “Завод комунального транспорту”, м. Львів, звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №482301/3/20412 від 30.11.2006 р. за платежем податок на прибуток підприємств на суму штрафних (фінансових) санкцій 2537853,58 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 05.05.2009 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2006 р. у справі №6/77-5/100 було відкрито провадження у справі про банкрутство позивача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не підлягає нарахуванню неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань. Однак такі санкції позивачу було нараховано. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що за результатами перевірки було складено акт від 25.05.2006 р., на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2006 р. №232301/0/9731 на суму 31176089,40 грн. Однак в результаті апеляційного узгодження ДПА у Львівській області 16.11.2006 р. прийняла рішення №21338/7/25-0115 за результатами розгляду скарги позивача, внаслідок чого було зобовязано донарахувати штрафну санкцію по податку на прибуток в сумі 1557150,08 грн. відповідно до пп.. 17.1.6. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; а також штрафну санкцію по податку на прибуток в сумі 980703,50 грн. відповідно до пп.. 17.1.3. вказаного закону. Ствердив, що на нарахування зазначених санкцій мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється, посилається на лист ДПА України №10902/7/23-1117 від 02.06.2005 р. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

Позивач є правонаступником ЗАТ “Львівський автомобільний завод”, що підтверджується Протоколом №5 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Львівський автомобільний завод» від 21.12.2005 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2006 р. у справі №6/77-5/100 було відкрито провадження у справі про банкрутство позивача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Актом від 25.05.2006 р. №28/23-0/32483661 “Про результати виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства “Львівський автомобільний завод”, код за ЄДРПОУ 32483661 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2005 року”. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2006 р. №232301/0/9731 на суму 31176089,40 грн. податку на прибуток. Доказів судового оскарження зазначеного рішення суду не надано. Позивач не заперечував наявність порушень податкового законодавства, підставність висновків відповідача, вміщені в акті перевірки, посилаючись лише на незаконність нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зазначене податкове повідомлення-рішення не скасовувалось, недійсним чи нечинним не визнавалось, доказів зворотного суду не надано.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в порядку апеляційного узгодження, за наслідками якого ДПА у Львівській області 05.09.2006 р. прийняла рішення №13817/10/25-005/814 за результатами розгляду скарги позивача, внаслідок чого було зобовязано донарахувати штрафну санкцію по податку на прибуток в сумі 1557150,08 грн. відповідно до пп. 17.1.6. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; а також штрафну санкцію по податку на прибуток в сумі 980703,50 грн. відповідно до пп. 17.1.3. вказаного закону.

На виконання зазначеного рішення, відповідачем було винесено оспорюване податкове повідомлення рішення №482301/3/20412 від 30.11.2006 р. за платежем податок на прибуток підприємств на суму штрафних (фінансових) санкцій 2537853,58 грн.

Згідно із абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Відповідно до ч. 4 ст. 12 вказаного закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За невиконання, неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до ст. 16 та застосування штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано санкції відповідно до пп. 17.1.6. вказаного закону - у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули; а також відповідно до пп. 17.1.3. вказаного закону - у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Термін настання зазначених зобовязань не виникав до введення мораторію, а відтак не підпадає під визначення мораторію. Зважаючи на викладене, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачені ст. 16 та пп. 17.1.7 ст. 17 цього закону, не застосовуються. Інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах. Зазначене підтверджується також положеннями листа ДПА України від 02.06.2005 р. №10902/7/23-1117, яке носить характер податкового розяснення.

Належних доказів наявності передбачених законом підстав для визнання незаконним оспорюваного податкового повідомлення-рішення суду не надано, не доведено поширення на зазначені в оспорюваному рішенні зобовязання мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" о ргани державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. У позові відмовити повністю.

2. 2. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2009 року.