Рішення № 6020643, 23.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р. Справа № 54/102-09

вх. № 3673/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Курохтін О.В., дов. від 27 квітня 2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Полімер-Лак", с. Киселівка

до СПД ФО Негрій ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 85767,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з СПД ФО Негрій ОСОБА_2 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 02/202, укладеним між сторонами 01.11.2007 року, відповідно до якої позивачем була поставлено відповідачу товар на загальну суму 76508,24 грн. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 85767,90 грн., з яких 24150,90 грн. - основний борг, 50553,06 грн. - пеня, 1381,23 - 3% річних, 9682, 71 грн. - інфляційні втрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині повної оплати за поставлений товар у визначені у договорі строки. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

23 червня 2009 року від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач пояснив, що відповідачем 16.06.2009 р. здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 20713,36 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 65054,54 грн. боргу, з яких 3437,54 грн. - основний борг, 50553,06 грн. - пеня, 9682,71 грн. - інфляційні втрати, 1381,23 грн. - 3-% річних. Позивач також просить стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні зазначену заяву про зменшення позовних вимог не підтримував, та надав нову заяву про зменшення позовних вимог (вх. 16697 від 23.06.2009 р.), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14501,48 грн. боргу, з яких 3437,54 грн. - основний борг, 9682,71 грн. - інфляційні втрати, 1381,23 грн. - 3-% річних, судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних (вх. 16697) вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. В порядку ст. 22 ГПК України, надав до суду заяву (вх. 16694) про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ станом на 18.06.2009 року щодо відповідача та копію платіжного доручення № 33 від 16 червня 2009 року про сплату 20713,36 грн., яка судом задовольняється та надані документи залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 15.05.2009 р., яку було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (61091, АДРЕСА_1), повернулась до суду, з довідкою поштового відділення про повернення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.09р. місцем проживання ФОП ОСОБА_3 є: 61091, АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_3, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір поставки № 02/202, за яким постачальник (позивач) надає дистриб'ютору (відповідачу) право на отримання від нього товару під торговими марками, право на які належить позивачу, по спеціальним цінам, для продажу в закріпленому за відповідачем регіоні на умовах і в порядку, встановленому договором.

Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором, поставивши відповідачу в період з 05.11.2007 року по 29.09.2008 року товар на загальну суму 76508,24 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, які залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.2.1. спірного договору сторони передбачили, що позивач поставляє відповідачу продукцію на умовах поставки з відстроченням оплати на 30 календарних днів від дати відвантаження, зазначеній у видатковій накладній.

Відповідач, всупереч вимогам спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію. Так, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.08 р. по 14.01.2009 р., у відповідності до якого заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ "Полімер-Лак" складає 24190,10 грн.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки № 02/202 становила 24190,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 02/202 від 01.11.2007 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем.

Під час розгляду справи відповідачем була частково погашена заборгованість за спірним договором у сумі 20713,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 16 червня 2009 року.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про повне погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 3437,54 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора, повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних витрат у розмірі 9682,71 грн. та 3% річних у розмірі 1381,23, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 351,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Грозний, паспорт НОМЕР_2виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області; адреса: 61091, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак" (75022, Херсонська область, Білозерський район, с. Киселівка, вул. Залізнична, 12, п/р 26000128030301 в Херсонській філії АБ "Брокбізнесбанк, МФО 352372, код 19237456) - 3437,54 грн. основного боргу, 9682,71 грн. інфляційних втрат, 1381,23 грн. - 3% річних, 351,14 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 26.06.2009 року.