Рішення № 6019267, 18.06.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2009 Справа № 9/81-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Білозерської виправної колонії № 105 УДДУПВП в Херсонській області, с. Дар'ївка Білозерського району Херсонської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 6400,00 грн.

За участю прокурора Данилевського М.А. старший помічник прокурора

представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2 представник дов. від 18.06.2009 р.

Суть спору: Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Білозерської виправної колонії № 105 УДДУПВП в Херсонській області звернувся в господарський суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь Білозерської виправної колонії № 105 УДДУПВП в Херсонській області заборгованість у розмірі 6400,00 грн.

Також прокурор просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги прокурор обгрунтовує невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг № 66 від 07.05.2009р. з посиланнями на положення ст. 121 Конституції України, ч.3 ст. 2 ГПК України.

Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає, наявність заборгованості пояснює тяжким фінансовим станом. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р., прокурор, або його заступник, подають до господарського суду позови в інтересах Держави. Прокурор, або його заступник, самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави та в чому існує загроза інтересам держави, тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту у судовому порядку.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є наявність загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Білозерською ВК № 105 УДДУПВП в Херсонській області (виконавець) та відповідачем - ФОП ОСОБА_1 (замовник) на підставі ст. 11 ЦК України виникли цівільно-правові правовідносини, які виразились в тому, що 07.05.2009р. між сторонами було уладено договір № 66 про надання послуг, відповідно до умов якого Білозерська ВК № 105 УДДУПВП надає відповідачу 10 осіб, які відбувають покарання у БВК № 105 УДДУПВП, для виконання господарських робіт, а відповідач здійснює розрахунок за надані послуги.

За травень 2009 року БВК-105 виконало роботи для відповідача на загальну суму 6400,00 грн., що підтверджується табелем обліку робочого часу засуджених за травень 2009р.

Відповідно до умов п. 4.4. даного договору розрахунок між замовником і виконавцем проводиться по фактично виконаних обсягах робіт на протязі трьох банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних послуг.

Однак за виконані послуги відповідач не розрахувався, від підписання акту виконаних робіт та акту звірки взаємних розрахунків відмовляється.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 6400,00 грн.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач у відзиві на позов наявність заборгованості визнає у повному обсязі, її наявність пояснює тяжким фінансовим станом.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 6400,00 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, суд надавав сторонам достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та подання доказів в обгрунтування своїх правових позицій.

Оскільки спір доведений до врегулювання в судовому порядку з вини відповідача, суд стягує з останнього на користь Держбюджету 102,00 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою прокурора та представника відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Білозерської виправної колонії № 105 УДДУПВП в Херсонській області (75032, Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, р/р 35211005000243 в УДК по Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 08564713) - суму боргу у розмірі 6400,00 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (отримувач: Відділення Держказначейства м. Херсон Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, р/рах. 31119095700002, МФО 852010 призначення платежу: держмито в доход держбюджету код 22090200 символ звітності 095) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ КБ "Приватбанк", МФО 352479, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/рах. 31212259700002 Банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 ЄДРПОУ 24104230 отримувач УДК м. Херсона код 22090200 символ звітності 259) 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі та прокурору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

19 червня 2009 року.