Ухвала суду № 60186367, 23.08.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1360/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

Іменем України

23.08.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Дуковського О.Л.; Єгорової С.М.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування», ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_5, який представляє інтереси ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування», ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 про:

- стягнення з ПАТ «ХДІ страхування» 29 556,12 грн., яка складається з: страхового відшкодування в розмірі - 14 631,03 грн., інфляційних витрат - 8 640,96 грн., пені - 5 813,93 грн. та трьох відсотків річних - 470,20 грн.;

- стягнення з ОСОБА_3 майнову шкоду (франшизу) в розмірі 1 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що 10 березня 2014 року в м. Кіровограді на перехресті вул. Бєляєва та вул. Панфіловців відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю, належного йому на праві власності транспортного засобу «Чері Еістар» державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та за участю транспортного засобу «ЗАЗ-1102» д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав значних механічних пошкоджень.

23 квітня 2014 року постановою Апеляційного суду Кіровоградської області провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказаною постановою встановлено, що ДТП відбулось внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_3, який будучи під впливом алкоголю, під'їжджаючи до перехрестя та виїзду на нього не дотримався безпечної швидкості руху та рухаючись з увімкненим лівим покажчиком повороту, не правильно розцінив дорожню обстановку, не дотримався траєкторії повороту та безпечної швидкості, фактично допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_4, маючи при цьому, з урахуванням розташування транспортних засобів на даній ділянці дороги, реальну можливість безперешкодно завершити маневр.

З огляду на встановлені по адміністративній справі обставини саме дії водія транспортного засобу «ЗАЗ-1102» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 є протиправними, призвели до зіткнення автомобілів, між діями відповідача і шкодою, завданою позивачу пошкодженням його автомобіля, є безпосередній причинний зв'язок.

Вартість майнового збитку завданого власнику транспортного засобу марки «Чері Еістар» державний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу на деталі згідно звіту № 56 про оцінку автотранспортного засобу, виконаного 24 березня 2014 року оцінювачем ФОП ОСОБА_6Г складає 15 631,03 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної пригоди згідно поліса № АС/8320384 від 12 січня 2014 року на випадок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «ХДІ страхування»; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоровю становить 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., розмір франшизи - 1 000 грн.

20 червня 2014 року ПАТ «ХДІ страхування» відмовлено ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування в зв'язку з тим, що водій т/з «ЗАЗ-1102» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 взагалі не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, вина відповідача у настанні ДТП не підтверджена жодним доказом.

Проте, відмова страховика є безпідставною та такою, що не узгоджується з постановою Апеляційного суду Кіровоградської області суду від 23 квітня 2014 року, а тому із страхової компанії на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, що дорівнює вартості майнового збитку автомобіля - 14 631,03 грн., за виключенням франшизи - 1 000 грн., яку повинен сплатити сам відповідач ОСОБА_3

З урахуванням того, що у виплаті страхового відшкодування відмовлено 20 червня 2014 року, станом на 17 липня 2015 року прострочення виплати страхового відшкодування становить 391 день, а тому із страхової компанії також підлягають стягненню інфляційні витрати - 8 640,96 грн., пеня - 5 813,93 грн. та три відсотки річних - 470,20 грн.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2016 року стягнуто із публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі -14631,03 грн.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду (франшизу) в розмірі 1000 грн.

Стягнуто із публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_2 460,80 грн. судових витрат за проведення експертизи.

ПАТ «ХДІ страхування» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та закриття провадження у справі. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно зясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, позовна заява прийнята судом з порушенням правил підсудності, оскільки страхова компанія на момент розгляду справи зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, крім того судом безпідставно разом з вартістю майнового збитку стягнуто податок на додану вартість в розмірі 2605,17 грн., а також не враховано, що позивач повторно звернувся до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т. 2 а.с. 24; 32). ОСОБА_3 повідомлявся через засоби масової інформації (т. 2 а.с. 37-38).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_5, який представляє інтереси ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована вПАТ «ХДІ страхування», що зобов'язана виплачувати страхові відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі й за ризиком ДТП. У зв?язку з відсутністю рішення суду про визнання ОСОБА_3 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України, відмовив у стягненні інфляційних витрат, пені та 3-х відсотків річних.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом встановлено, що 10 березня 2014 року в м. Кіровограді на перехресті вул. Бєляева та вул. Панфіловців відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю, належного на праві власності ОСОБА_2 транспортного засобу «Чері Еістар» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «ЗАЗ-1102» д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав значних механічних пошкоджень.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2014 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (т.1а.с.10-12). Встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_3, який будучи під впливом алкоголю, під'їжджаючи до перехрестя та виїзду на нього недотримався безпечної швидкості руху та рухаючись з увімкненим лівим покажчиком повороту, не правильно розцінив дорожню обстановку, не дотримався траєкторії повороту та безпечної швидкості, фактично допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4, маючи при цьому, з урахуванням розташування транспортних засобів на даній ділянці дороги, реальну можливість безперешкодно завершити маневр.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8320384 від 13 січня 2014 року застрахована в публічному акціонерному товаристві «ХДІ страхування» зі строком дії по 12 січня 2015 року. Предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_2. Ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 100 000 грн., за шкоду, завдану майну - 50000грн., франшизи - 1000 грн.(т.1 а.с. 16; 44).

Листом ПАТ «ХДІ страхування» № 619 від 20 червня 2014 року, ОСОБА_2 відмовлено у виплаті страхового відшкодування в зв'язку з тим, що водій т/з «ЗАЗ-1102» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та його вина у настанні ДТП 10.03.2014 року не підтверджена жодним доказом (т. 1 а.с. 82).

Згідно висновку інженерно-транспортної (автотехнічна) експертизи № 2187 від 29 січня 2016 року, проведеної за клопотанням сторони позивача на підставі ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 січня 2016 року зіткнення автомобілів ЗАЗ-1102 та CHERY Eastar сталось на нерегульованому Т-образному перехресті вул. Бєляева та вул. Панфіловців. Враховуючи, що автомобіль CHERY Eastar на момент ДТП знаходився в нерухомому стані, слід зазначити, що його водій (ОСОБА_4М.) не мав можливості уникнути ДТП своїми односторонніми діями. За умови виконання водієм а/м ЗАЗ-1102 ОСОБА_3 вимог пп. 10.4, 10.5 та 12.1 ПДР (рухаючись зі швидкістю, при якій можливо контролювати рух автомобіля, та за умови здійснення повороту вліво по траєкторії, що передбачена вимогами пп.10.4 та 10.5 ПДР, він (водій ОСОБА_3), мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем CHERY Eastar. Дії водія автомобіля CHERY Eastar ОСОБА_4, регламентувалися вимогами дорожнього знаку 2.1 («Дати дорогу») та п. 16.11 ПДР (текст надано в дослідницькій частині висновку).

Виїзд автомобіля CHERY Eastar на перехрестя, та його зупинка в місці, де сталось зіткнення, не суперечив вимогам п. 16.11 ПДР, оскільки положення автомобіля CHERY Eastar у вищевказаному місці не створювало перешкод та не заважало здійснювати поворот транспортним засобам з вул. Панфіловців на вул. Бєляєва в будь-якому передбаченому для руху напрямку (вліво, або вправо). В описаній вище дорожній обстановці дії водія автомобіля ЗАЗ1102 ОСОБА_3 регламентувались вимогами пп. 10.4 та 10.5 ПДР (текст надано в дослідницькій частині). В причинному зв'язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться невідповідні вимогам пп. 10.4, 10.5 та 12.1 ПДР дії водія автомобіля ЗАЗ-1102 ОСОБА_3 (т.1 а.с. 168-170; 172-175)

Вартість майнового збитку завданого власнику автотранспортного засобу марки CHERY Eastar державний номер В А 2114 АС згідно звіту № 56 про оцінку автотранспортного засобу, виконаного оцінювачем ФОП ОСОБА_6 24 березня 2014 року з урахуванням зносу на деталі складає -15 631,03 грн. (т.1 а.с.14).

Відповідно до ч. 3ст. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїхвимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст.57, 60 ЦПК України.

За змістом ч.1ст.61 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, тягар доказування згідно з перерахованими нормамирозподіляєтьсятаким чином: позивач доводить наявність шкоди та її розмір, а відповідачвідсутність його вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-108цс12 від 6 листопада 2013 року у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч.1 ст. 1188 ЦК України)

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст.1188 ЦК).

Відповідальність є наслідком вини та означає засноване на законі зобов?язання фізичної або юридичної особи відшкодувати завдані збитки іншій фізичній або юридичній особі згідно із певними правовими принципами та правилами.

За положеннями ст. ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначені у договорі, грошову суму (страхову виплату). Страховикзобовязанийу разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування. При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобовязаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Згідно ст. 37 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку;

- вчинення особою, відповідальність якої застрахована

(страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину,

що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41

цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має

право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим

Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ)

встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та

обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж

одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох

років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з

моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зіст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір

франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється

при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами дійшов обґрунтованого висновку, що винні дії ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному звязку із завданою позивачу майновою шкодою.

Відсутність постанови при притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не звільняє останнього від цивільно-правової відповідальності за завдану ОСОБА_2 майнову шкоду у зв?язку з пошкодженням його автомобіля.

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи підтверджує наявність в діях відповідача порушеньправил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пошкоджено належний позивачу автомобіль.

При цьому, дані висновку експерта узгоджуються з письмовими доказами у справі та у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 зокрема, з даними схеми місця ДТП, письмовими поясненнямиОСОБА_4 та ОСОБА_3 Крім того, вказаний висновок не суперечить постанові Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника автомобіля НОМЕР_3 на момент ДТП була застрахована згідно Полісу № АС/8320384 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «ХДІ страхування», подія, яка мала місце 10 березня 2014 року, є страховим випадком, у зв?язку з чим страхова компанія в силу умов договору страхування, вимогЗУ «Про страхування»таЦК України повинна виплатити на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за мінусом суми франшизи за договором страхування в розмірі 1000 грн.

При визначені розміру завданої позивачу майнової шкоди, судом правомірно взято за основу звіт про незалежну оцінку автотранспортного засобу марки CHERY Eastar DC24B ЗНГ реєстраційний знак НОМЕР_1 виконаного 24 березня 2014 року спеціалістом-оцінювачем ФОП ОСОБА_6, який з урахуванням зносу на деталі становить 15631,03 грн., оскільки проведені розрахунки відповідають нормам та стандартам, затверджених Держбудом України.

Доказів на спростування даних вищевказаного звіту, матеріали справи не містять. Клопотань про призначення відповідної експертизи не заявлялося.

З вказаними судовими висновками повністю погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючі вимоги ст. 303 ЦПК за якими під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_3 майнової шкоди (франшизи) в розмір 1000 грн., а також в частині відмови у стягненні з ПАТ «ХДІ страхування» відповідно до с. 625 ЦК України інфляційних витрат, пені та трьох відсотків річних сторонами не оскаржується.

Щодо підстав за яких не підлягає задоволенню апеляційна скарга, то посилання на те, що позивач всупереч нормам цивільного процесуального законодавства, повторно звернувся до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не заслуговують на увагу.

Матеріалами справи підтверджено, що звертаючись в 2015 році з позовом до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування ОСОБА_2 обґрунтовував вимоги положеннями ст. 1187 ЦК України, якою передбачений порядок відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. У зв?язку з тим, що 02 лютого 2015 року рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, залишеного 08 квітня 2015 року без змін судом апеляційної інстанції, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю, ОСОБА_2 змінивши підстави позову звернувся до страхової компанії на підставі ст. 1188 ЦК України, положення якої визначають порядок відшкодування шкоди завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Тобто доказуючи винуватість водія ОСОБА_3 позивачем зазначено різні підстави для стягнення страхового відшкодування. Як зазначив представник в суді апеляційної інстанції і як виходить з попередніх судових рішень, звернення обґрунтовувалось положеннями ст. 1187 ЦК, з посиланням на те, що відповідальність ОСОБА_3 настала не залежно від його вини. В цих межах і розглянутий спір судом першої інстанції, за наслідком якого ухвалене рішення від 2 лютого 2015 року (а.с.43-46).

Таким чином, наявність рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2015 року не є підставою для закриття провадження в порядку п.2 ч.1ст.205 ЦПК України, оскільки новий позов обґрунтований іншими правовими підставами, грошовий розмір відшкодування майнової шкоди є відмінною від тієї, що була зазначена в попередньому зверненні.

Також необґрунтованим є посилання щодо безпідставного включення до суми страхового відшкодуванню податку на додану вартість в розмірі 2605,17 грн.

Сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) виплачується або стягується судом після надання документів про такі витрати.

Тому, суттєвим є дні про фактичне здійснення ремонту автомобіля та чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Відповідно до звіту про оцінку автотранспортного засобу «Чері Еістар» державний номер НОМЕР_1 вартість майнового збитку завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля з урахуванням зносу на деталі складає 15631,03 грн. Звіт не містить висновку про іншийрозмір збитку завданого пошкодженням автомобіля.

Страховиком не спростовано визначений розмір майнової шкоди, а також не доведено, що у вказану суму включено податок на додану вартість в розмірі 2605, 17 грн.

Посилання на порушення судом правил підсудності, є безпідставними, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не скористався передбаченим ст. 293 ЦПК України правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак відповідно до ч.4 ст. 116 ЦПК справа розглянута в суді в який відбулось звернення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів та виходячи з визначених ст. 1 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно частково задовольнив позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: