Ухвала суду № 60184967, 01.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 155/581/16-к Провадження №11-кп/773/513/16 Головуючий у 1 інстанції:Шмідт С. А. Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач: Фідря О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Фідрі О.М.,

суддів Борсука П.П., Денісова В.П.,

при секретарі Павловій Н.А.,

з участю прокурора Грицюка Р.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні та заступника прокурора Волинської області зі змінами та доповненнями на вирок Горохівського районного суду від 30 червня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, засудженого 21 липня 2015 року Горохівським районним судом Волинської області за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді 180 годин громадських робіт та 26 квітня 2016 року Горохівським районним судом Волинської області за ч.2 ст.389 КК України до 2-х місяців 10-ти днів арешту,

засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання час попереднього увязнення з 20 травня 2016 року по день вступу вироку в законну силу включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він, будучи засудженим 26 квітня 2016 року Горохівським районним судом Волинської області за ч.2 ст.389 КК України до 2-х місяців 10-ти днів арешту, маючи незняту та непогашену судимість, 15 квітня 2016 року близько 03 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись на перехресті сільських вулиць неподалік школи, що в с. Хмельницьке Горохівського району Волинської області, повторно з корисливих мотивів відкрито заволодів, шляхом виривання з рук потерпілої ОСОБА_2, належним останній мобільним телефоном марки Lenovo 328, чим спричинив потерпілій майнової шкоди на суму 1450,00 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, призначити йому покарання не повязане з позбавленням волі. Вважає, що судом при призначенні покарання не було враховано, що він з потерпілою по телефону домовлявся про зустріч, оскільки вона його колишня дружина, то телефон взяв у неї, щоб подивитись хто їй пише. З телефоном щось робити намірів не мав, хотів його повернути. Зазначає, що його дії помилково кваліфіковані, як грабіж, оскільки він просто тимчасово взяв телефон, щоб подивитись.

У поданій апеляційній скарзі, прокурор у кримінальному провадженні та у доповненнях та змінах до неї заступник прокурора Волинської області просять вирок суду в частині призначеного покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1 скасувати, у звязку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, оскільки у своєму вироку призначаючи остаточне покарання не застосував положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів, тобто не врахував покарання, яке призначено ОСОБА_1 на підставі вироку Горохівського районного суду від 26 квітня 2016 року. Також просить вирок суду скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального закону, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Вважає, що судом грубо порушено вимоги ч.3 ст.349 КПК України, оскільки при прийнятті рішення про проведення скороченого порядку дослідження доказів, поза увагою суду залишилась та обставина, зо обвинувачений надав показання, що не відповідають фактичним обставинам вчиненого ним злочину. Не дивлячись на це, у вироку суд обмежився лише вказівкою, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який просив задовольнити його апеляційних скарг із змінами та доповненнями заступника прокурора Волинської області, а апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_2, які просили пом'якшити обвинуваченому покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора з внесеними змінами та доповненнями підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд має зясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Основною умовою застосування такого судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчинені за обставин, викладених в обвинувальному акті.

У разі, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч.3 ст.349 КПК України, застосована бути не може.

Цих вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, (журналу судового засідання та звукозапису судового розгляду) обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні хоча і визнав свою вину у повторному відкритому викраденні чужого майна, однак пояснив, що телефон у потерпілої взяв для того, щоб подивитись її повідомлення, викрадати його наміру не мав, хотів його повернути, але не було можливості. Потерпіла ОСОБА_2 його бувша дружина, з якою він намагався помиритися.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої, розглянувши кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, допустив істотні порушення норм кримінально процесуального законодавства, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду слід ретельно перевірити показання обвинуваченого та потерпілої, дослідити зібрані у кримінальному провадженні докази та прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі.

Дотримуючись вимог ч.1 ст.197, ст.331, п.3 ч.1 ст.419 КПК України, стосовно обвинуваченого, з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ст.177 КПК України, а саме того, що він може переховуватися від суду та правоохоронних органів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає можливим змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати місце свого проживання в певний період часу та з покладенням на нього обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обовязків у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні зі змінами та доповненнями заступника прокурора Волинської області задовольнити частково.

Вирок Горохівського районного суду від 30 червня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження в Горохівському районному суді в іншому складі суду.

Застосувати до ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і заборонити останньому залишати житло за місцем свого проживання в період часу з 20 години до 8 години.

Строк дії ухвали Апеляційного суду про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити строком на 60 (шістдесят) днів до 30 жовтня 2016 року, включно.

На цей же період, у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, зобовязати ОСОБА_1 прибувати на кожну вимогу до суду та покласти на нього наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування із свідками та потерпілою, які мають відношення до даного кримінального провадження.

ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти в залі суду та зобовязати останнього невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дану ухвалу направити для виконання начальнику Горохівського ВП ГУНП у Волинській області.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді :