Рішення № 6017815, 19.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р. Справа № 11/122/09

за позовом: Концерна “АЛМІ”

(65028, м.Одеса, вул.Болгарська,1, р/р2600131512 в АБ “Південний”, МФО 326209)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(57500, АДРЕСА_1)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Лапшин О.В., дов. б/н від 30.12.2008р.

від відповідача:

СУТЬ СПОРУ: стягнення 15926,1 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, заперечень проти позову не висловив, представник у судове засідання не зявився, причин неявки не пояснив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але не скористався своїм процесуальним правом.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали суд,

в с т а н о в и в:

02 лютого 2009 року за №4641/09 між сторонами було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити покупцю товар в асортименті, а покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що повне найменування, його кількість, вартість визначаються накладними на кожну окрему поставку.

На виконання умов договору, концерн “АЛМІ” 27.08.2008р. поставив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар (гумку жувальну) на загальну суму 15180,0 грн., що підтверджується видатковою накладною №РК-0010291 від 09.02.2009р.(а.с.9).

Відповідно до умов п.6.2 договору, поставлений за договором товар підлягає оплаті у термін, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач в порушення умов договору у встановлені строки за поставлену продукцію не розрахувався.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 8.2 договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобовязання, від суми боргу за кожний день прострочки.

На підставі п.8.2 договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобовязання за період з 06.02.2009р. по 24.03.2009р. (46 дн.) в сумі 459,14 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару відповідачу була здійснена 09.02.2009р., що підтверджується копією видаткової накладної №Рк-0010291 від 09.02.2009р. Таким чином, виходячи з умов п.6.2 договору, відповідач повинен був оплатити отриману продукцію протягом пяти банківських днів, тобто до 14.02.2009р. включно. Отже прострочення виконання зобовязання відповідачем почалось з 15.02.2009р.

Розрахунок пені уточнено судом та визначено в наступному розмірі:

- з 15.02.2008р. по 24.03.2009р. (38 дн., ставка НБУ 12%)

15180,0 грн.*24%*38/365 = 379,3 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 договору сторони погодили, що за прострочку виконання грошового зобовязання покупець сплачує постачальнику 15% річних від простроченої суми заборгованості.

На підставі положень ст.625 Цивільного кодексу України та умов п.8.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 227,7 грн. втрат від інфляції та 286,96 грн. 15% річних.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані у відповідності з діючим законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно платіжного доручення №1345 від 30.03.2009р. позивачем було сплачене 159,26 грн. держмита, проте, загальна сума позовних вимог склала 16153,8 грн. Не сплачене державне мито в сумі 2,27 грн. підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету на р/р№31118095700006, Банк одержувача ГУДК в Миколаївській області, код бюджетної класифікації 2209200, МФО 826013, ЗКПО 23626096.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 57500, АДРЕСА_1 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ІНН НОМЕР_1) на користь концерну “АЛМІ” 65028, м.Одеса, вул.Болгарська,1, (р/р2600131512 в АБ “Південний”, МФО 326209, ЄДРПОУ 23865458) 15180,0 грн. основного боргу, 379,3 грн. пені, 227,7 грн. втрат від інфляції, 286,96 грн. 15% річних, 160,73 грн. держмита, 117,42 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з концерну “АЛМІ” 65028, м.Одеса, вул.Болгарська,1, (р/р2600131512 в АБ “Південний”, МФО 326209, ЄДРПОУ 23865458) в доход Державного бюджету України (р/р31118095700006, банк одержувача ГУДК у Миколаївській області, м. Миколаїв, код банку 23626096, МФО 826013) 2,27 грн. державного мита.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка