Рішення № 6017781, 12.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009Справа №2-22/1252-2009 За позовом ТОВ «Кримська продовольча компанія», м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіной, 6

До відповідача Чорноморського районного споживчого товариства, смт Чорноморське, вул. Революції, 7

Про стягнення 11534,12 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача Кадуха П.В., представник, дов від 20 жовтня 2008 року

Від відповідача Коваленко Л.М., представник, дов від 08 травня 2009 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Кримська продовольча компанія» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Чорноморського районного споживчого товариства, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11534,12 грн., у тому числі: 6989,39 грн. основного боргу, пеня 1677,45 грн., штраф 698,93 грн., 3% річних 1494,39 грн., збитки від інфляції 673,96 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору поставки № 8731 від 01 вересня 2008 року, не здійснив належним чином оплату поставленого товару.

21 квітня 2009 року до суду надійшло клопотання, відповідно до якого позивач уточнив розрахунок пені та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 838,72 грн.

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає позовні вимоги частково, з урахуванням погашеної ним частини заборгованості.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

01 вересня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 8731, відповідно до п. 1.1. якого постачальник на умовах даного договору зобовязується надати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити його у строки, встановлені даним договором.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що строк оплати за кожну партію товару здійснюється протягом 6 календарних днів з моменту поставки чергової партії товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок або шляхом внесення до каси постачальника.

Відповідно до п. 5.3. и 5.4. договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за неоплачений товар за кожен день прострочки платежу; у випадку якщо прострочка оплати платежу складає більш 30 днів, покупець окрім пені оплачує штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару.

На виконання умов договору, позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 6989,39 грн., що підтверджується витратними накладними, наявними в матеріалах справи, а.с. 21-25.

В матеріалах справи, а.с. 18, наявний гарантійний лист, відповідно до якого відповідач гарантував позивачу оплату заборгованості у розмірі 7000,00 грн. до 11 грудня 2008 року.

Однак, відповідач не здійснив оплату заборгованості, у звязку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 30 від 23 січня 2009 року, відповідно до якої позивач вимагав погашення заборгованості відповідачем, а.с. 26.

Так, на день подання позову, сума основного боргу склала 6989,39 грн.

Але, в судовому засіданні відповідач надав суду платіжні доручення № 553 від 15 квітня 2009 року на суму 1000,00 грн., № 469 від 02 квітня 2009 року на суму 500,00 грн., № 365 від 12 березня 2009 року на суму 500,00 грн., № 643 від 08 травня 2009 року на суму 500,00 грн., № 583 від 22 квітня 2009 року на суму 500,00 грн., всього на суму 3000,00 грн.

Отже, непогашена сума боргу складає 3989,39 грн., у звязку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3000,00 грн. основного боргу, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 3989,39 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 838,72 грн., штраф 698,93 грн., 3% річних 1494,39 грн., збитки від інфляції 673,96 грн.

Слід зауважити, що нарахування штрафу та пені передбачено пунктами 5.3., 5.4. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, з урахуванням погашення відповідачем частини заборгованості на суму 3000,00 грн.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, з урахуванням того, що відповідачем було частково погашено суму боргу після звернення позивача з даним позовом до суду.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15 травня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Чорноморського районного споживчого товариства (смт Чорноморське, вул. Революції, 7, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 01779346) на користь ТОВ «Кримська продовольча компанія» (м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіной, 6, рахунок № 26003156098100 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31284550) заборгованість в сумі 7695,39 грн., у тому числі: 3989,39 грн. основного боргу, пеня 838,72 грн., штраф 698,93 грн., 3% річних 1494,39 грн., збитки від інфляції 673,96 грн.

3.Стягнути з Чорноморського районного споживчого товариства (смт Чорноморське, вул. Революції, 7, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 01779346) на користь ТОВ «Кримська продовольча компанія» (м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіной, 6, рахунок № 26003156098100 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31284550) 115,34 грн. державного мита.

4.Стягнути з Чорноморського районного споживчого товариства (смт Чорноморське, вул. Революції, 7, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 01779346) на користь ТОВ «Кримська продовольча компанія» (м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіной, 6, рахунок № 26003156098100 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31284550) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3000,00 грн. основного боргу припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.