Рішення № 6017557, 02.04.2009, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 2-129/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Лиманської М.В., при секретарі Даниленко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення заборгованості по виплаті компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області, --

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 10 лютого 2009 року звернулася в суд з позовною заявою до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов’язання відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області зробити нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, починаючи з 01.05.2000 року по 31.08.2002 року включно.

Позивач в позовній заяві зазначила, що вона працює вчителем Лемешівської ОСОБА_2 ступенів. Отримала стягнуту за рішенням суду заборгованість з доплати за стаж роботи за період з 01.01.1997 року по 01.09.2002 року та допомогу на оздоровлення за період 1998-2002 років, яка є частиною її заробітної плати. При виплаті цієї заборгованості заробітної плати їй повинні були нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати, але цього зроблено не було. Просила суд стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.05.2000 року по 31.08.2002 року.

Ухвалою судді від 19 лютого 2009 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судове засідання позивачка не з’явилась, своєю заявою просила справу розглянути в її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача – відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином. Начальник відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області надала суду письмові пояснення по суті заявлених позивачем позовних вимог, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, а також справу слухати за відсутності працівника відділу освіти Городнянської райдержадміністрації. В письмових поясненнях відповідач зазначив, що в зв’язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту”, відсутністю відповідних бюджетних асигнувань протягом 1997-2000 років відділом освіти не проводилось нарахування педагогічним працівникам надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Так як ці виплати не були нараховані, не вівся їх облік, вони не відносились до кредиторської заборгованості. Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” врегульовано правовідносини з цього питання. Цим законом встановлено порядок погашення заборгованості протягом 5 років рівними частинами. Згідно листа-роз’яснень Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України від 30.11.2005 року №1/9-681 ця заборгованість визнана разовою виплатою державного бюджету протягом 5 років. Відповідно до нормативних документів, які регулюють нарахування компенсації, визначено, що компенсація не нараховується на разові виплати, тому компенсація позивачу і не нараховувалась.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області у судове засідання не з‘явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Начальник ГУ ДКУ України в Чернігівській області надав суду пояснення на позовну заяву, які оголошено у судовому засіданні. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Приведені в поясненнях заперечення на позов аналогічні запереченням відповідача по справі – відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

З дослідженої в судовому засіданні копії трудової книжки позивачки встановлено, що ОСОБА_1 з 27.08.1994 р. по 16.08.2004 року працювала вчителем Лемешівської ЗОШ Городнянського району /а.с.5-6/.

З довідки Державної виконавчої служби у Городнянському районі від 22.10.2008 року вбачається, що позивачка на виконання рішення Городнянського районного суду /виконавчий лист №2-472/ отримала заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення у жовтні 2008 року (а. с. 3).

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 22 Конституції України наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В статті 57 Закону України „Про освіту”, якою визначені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, визначено, що держава забезпечує вказаній категорії працівників виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу ( ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи та виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати ) при наданні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.94 КЗПП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про оплату праці”, додаткова заробітна плата, це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачці неправомірно своєчасно не виплачувались в період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення, які є частиною її заробітної плати, чим порушено її конституційне право на своєчасне одержання винагороди за працю.

З 01.01.1997 року введена в дію стаття 34 Закону України „Про оплату праці”, якою передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, яка проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги та у порядку, встановленому чинним законодавством.

Нарахування суми компенсації грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати проводиться відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року N 2050-III та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ № 1427 від 20.12.1997 року, а також Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року.

Згідно довідки відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації /а.с. 4/ встановлено, що нарахована ОСОБА_1 компенсація втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків виплати за період з 01.05.2000 року по 31.08.2002 року включно становить 409,13 грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача – відділу освіти Городнянської райдержадміністрації та третьої особи на боці відповідача, що надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення не виплачувались у зв’язку з тим, що дію ст. 57 Закону України „Про освіту” було призупинено, були відсутні відповідні бюджетні асигнування на реалізацію цією норми, а Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”, зазначену заборгованість було визначено як кредиторську заборгованість Державного бюджету України, вона погашається протягом 5 років рівними частинами та в 2005 році позивач отримав частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років і цим Законом не передбачено виплати компенсації втрати частини доходів у зв‘язку з порушенням строків їх виплати, оскільки вони не відповідають дійсності і суперечать Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. ОСОБА_3 встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", а не порядок компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” визнано заборгованістю держави перед педпрацівниками суми невиплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення.

Вказаний закон було прийнято 09.09.2004 року, в той час як правовідносини, що склалися між позивачем та відділом освіти, і які досліджуються судом, відбувались в період з 1997 року по 2002 рік, і, таким чином, зазначений ОСОБА_3 не може якимсь чином обмежувати права позивача, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України він не має зворотної дії у часі і не може обмежувати закріплене Конституцією України право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю.

Роз‘яснення Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681, на яке посилається відповідач, у тій частині, що виплата по ст. 57 ЗУ „Про освіту” є разовою виплатою державного бюджету, суперечить вимогам ч. 1 ст. 5 ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”, оскільки кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та підлягає стягненню з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахована позивачу сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.05.2000 по 31.08.2002 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 43, 55, 58 Конституції України, ст. 57 Закону України „Про освіту”, ст. 2, ст. 34 Закону України „Про оплату праці”, ст.ст. 94, 233 КЗпП України, Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року N 2050-III, Постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати”, Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. N 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 409 грн. 13 коп. грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.05.2000 року по 31.08.2002 року без врахування податків та обов’язкових платежів, що підлягають утриманню.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації 51 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: М.В. Лиманська