Ухвала суду № 60171319, 29.08.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

29 серпня 2016 року Справа № 922/3662/15

Провадження №18/913/330/15

Колегія суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 21.01.2016 по справі № 922/3662/15

за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 179.918.369,99 грн.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

від відповідача:ОСОБА_4 за дов. від 01.01.2016.

У звязку з відпустками судді Рябцевої О.В. та судді Смоли С.В., згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.08.2016, призначено новий склад колегії суддів: Корнієнко В.В. (головуючий), судді: Лісовицький Є.А., Вінніков С.В.

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідач (ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит») звернувся до суду з заявою від 15.08.2016 № 08/15 про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 21.01.2016 по справі № 922/3662/15, яким, з урахуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016, з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 38198680,48 грн. (борг за активну електроенергію в сумі 348785,39 грн., борг за реактивну електроенергію в сумі 2,78 грн., втрати від інфляції в сумі 36515477,33 грн., три проценти річних в сумі 1318905,58 грн., витрати на судовий збір в сумі 15509,40 грн.).

В обґрунтування своїх вимог відповідач вказав, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, його збитки за перше півріччя 2016 р. склали 199708000 грн.; заборгованість з виплати заробітної плати своїм працівникам склала 28544455,96 грн.

Відповідач зазначив, що в звязку з проведенням антитерористичної операції він перереєструвався у м. Сєвєродонецьку Луганської області, але основна діяльність підприємства повязана з видобутком вугілля та всі виробничі потужності знаходяться в м. Свердловськ, тобто в зоні проведення антитерористичної операції. Товариство обмежено у реалізації добутої вугільної продукції, а також в отриманні необхідних для безперебійного функціонування підприємства товарно-матеріальних цінностей, що призвело до важкого фінансового стану товариства.

Як зазначив відповідач, виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у загальному порядку примусового виконання матиме негативні наслідки, може призвести до реального банкрутства відповідача, сприятиме порушенню прав працівників відповідача на оплату праці, а тому виконання такого судового рішення має бути відстрочено та розстрочено.

Відповідач вказав, що після звернення позивача до суду з позовом він в добровільному порядку сплатив позивачу майже всю суму заборгованості. Рішення господарського суду стосується в переважній більшості стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, тобто не реальних боргових зобовязань.

На підставі вказаних доводів відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 по справі № 922/3662/15 строком на 12 місяців з розстроченням його виконання на 24 місяці з оплатою боргу рівними частинами в сумі 1061074, 46 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2016 року.

Заявою від 29.08.2016 (поданою у судовому засіданні) відповідач зазначив, що у прохальній частині заяви від 15.08.2016 № 08/15 була допущена механічна помилка, відповідач просить надати розстрочку виконання рішення починаючи з вересня 2017 року, а не 2016 року як було вказано, що відповідає загальному смислу його вимог (спочатку відстрочити виконання рішення на 12 місяців, а потім розстрочити його виконання на 24 місяці).

Позивач відзив на заяву відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду не подав.

Судом встановлено, що 02.08.2016 відповідач вже звертався до господарського суду Луганської області з аналогічною заявою, яка є повністю ідентичною заяві від 15.08.2016 № 08/15, яка розглядається в даний час.

Ухвалою від 12.08.2016 господарський суд Луганської області відмовив у задоволенні аналогічної заяви від 02.08.2016 б/н.

Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обмежень для повторного звернення сторони з заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, тому, заява від 15.08.2016 08/15 розглядається по суті.

Дослідивши матеріали справи та заяви відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав:

Відповідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Позивач ДП «Регіональні електричні мережі» як і заявник (відповідач) перебуває у складному фінансовому стані, що встановлено ухвалою господарського суду Луганської області від 12.08.2016 по даній справі.

Більш того, ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 відносно позивача порушено справу про банкрутство № 911/4610/15. Розгляд справи триває до теперішнього часу.

Таким чином, обґрунтування відповідачем своїх вимог скрутним фінансовим становищем та загрозою банкрутства, не приймаються судом до уваги, так як відносно позивача вже порушено справу про банкрутство та триває відповідна процедура.

Надання відповідачу відстрочки виконання рішення на один рік, а потім ще розстрочки на два роки може привести до того, що рішення суду взагалі не буде виконане в звязку з банкрутством та ліквідацією позивача.

Крім того, статтею 121 ГПК України встановлено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом вказаної статті відстрочка та розстрочка виконання рішення суду два самостійних заходи, які не можуть бути застосовані одночасно.

Аналогічного правового висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 15.04.2008 по справі № 17/442-04.

За таких обставин, у задоволенні заяви від 15.08.2016 № 08/15 про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 21.01.2016 по справі № 922/3662/15, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Свердловантрацит» від 15.08.2016 № 08/15 про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 21.01.2016 по справі № 922/3662/15, відмовити.

Головуючий суддя В.В. Корнієнко

Судді: С.В. Вінніков

ОСОБА_2