Ухвала суду № 60170454, 30.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1614/16

УХВАЛА

30 серпня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

суддів Андрухіва В.В., Балан Я.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться зазначена адміністративна справа.

23 серпня 2016 р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування від ГУ ДМС в Одеській області оригіналу паспортів громадянина України КК 559291, - для виїзду за кордон ЕЕ № 811011 ОСОБА_2.

Згідно з ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, частиною 1 ст.8 Закону України Про судовий збір закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи, що позивач є пенсіонером та єдиним джерелом її існування є пенсія, беручи до уваги тривале невиконання рішення Європейського суду з прав людини в частині поновлення позивача на роботі, суд вважає, що позивачем наведені обставини, що свідчать про її скрутне матеріальне становище.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що з повідомлення ГУ ДМС в Одеській області 15.08.2016 р. їй стало відомо, що паспорти її сина ОСОБА_2 передані до ГУ ДМС в Одеській області з МЗС України листом 27.07.2016 р. Відповідно до листа ГУ ДМС в Одеській області № 4.1-Ш-954 зазначені паспорти будуть знищені шляхом спалення протягом місяця. Зважаючи на те, що вказані паспорти є важливими доказами по даній справі, їх відсутність може ускладнити або унеможливити обєктивне вирішення спору, зазначені докази мають бути забезпечені у заявлений позивачем спосіб.

В судовому засіданні позивач підтримала подану нею заяву, представник відповідача поклалася на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, суд вважає його не підлягаючим задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Згідно з ст.74 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

З аналізу вищезазначених положень законодавства слідує, що забезпеченням доказів є крайній захід по збору судом доказів до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, який обумовлений певними обставинами. Зокрема, такий захід застосовується, якщо надання цих доказів до початку судового розгляду стане неможливим або ускладненим. Неможливість надання (одержання) доказу може бути пов'язана з майбутнім знищенням, зіпсуттям доказу, очікуваною смертю свідка тощо, а ускладнення у наданні доказу може бути зумовлене обставинами, які вимагатимуть додаткових зусиль, витрати часу та коштів (наприклад, особа, яка може бути свідком, виїжджає за кордон).

Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу.

Однак зазначені заявником документи не містять відомостей про обставини, які мають значення для справи, зокрема у спорі, що виник з приводу бездіяльності відповідача щодо оброблення відповідей позивача та вжиття заходів по захисту громадянина України, який, ймовірно, загинув за кордоном (в Республіці Куба).

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 р. по справі № 815/3369/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання ОСОБА_1 обґрунтованих відповідей на її звернення та зобовязання надати обґрунтовані відповіді на звернення ОСОБА_1 від 12.05.2016 року та від 15.06.2016 року, зобовязання вчинити певні дії, стягнення компенсації моральної шкоди вищезазначені докази забезпечені шляхом витребування від Головного управління ДМС в Одеській області на адресу суду оригіналів паспортів громадянина України Серія КК №559291 та закордонного паспорту ЕЕ №811011 на імя ОСОБА_2.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що на теперішній час підстави для витребування від ГУ ДМС в Одеській області оригіналів паспортів громадянина України КК 559291, - для виїзду за кордон ЕЕ № 811011 ОСОБА_2 відсутні та є недоцільними, оскільки відповідне витребування здійснено вищезазначеною ухвалою суду від 29.08.2016 р. по справі № 815/3369/16, що також унеможливлює задоволення клопотання позивача про забезпечення доказів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення доказів.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом їх витребування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 31 серпня 2016 р.

Головуючий суддяІ.В. Завальнюк

СуддяВ.В. Андрухів

СуддяЯ.В. Балан