Ухвала суду № 60170261, 29.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 серпня 2016 року № 810/2731/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, рішень та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» №280 від 28.04.2016 в частині перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зазначено у Додатку №4 до наказу;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області по проведенню 19.05.2016 фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій №000011/10-17-22-02/НОМЕР_1 від 07.06.2016;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про залишення скарги без розгляду №1249/14/10-36-10-01-04 від 20.07.2016.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Проте, надана адміністративна позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорту громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 №320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії сторінок якого до позовної заяви не долучені.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання до суду субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» №280 від 28.04.2016 в частині перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зазначено у Додатку №4 до наказу; визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області по проведенню 19.05.2016 фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про залишення скарги без розгляду №1249/14/10-36-10-01-04 від 20.07.2016; визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій №000011/10-17-22-02/НОМЕР_1 від 07.06.2016, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 6800,00 грн. Відтак, вищевказаний адміністративний позов одночасно містить три вимоги немайнового та одну вимогу майнового характеру.

Отже, сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем за вимогу майнового характеру про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій становить 551,20 грн. (0,4%х1378,00 грн./100%), у той час як за вимоги немайнового характеру про визнання протиправними наказу та рішення та визнання протиправними дій необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 134,00 грн. (3х1378,00 грн.).

Отже, загальна сума судового збору, яка має сплачена позивачем за звернення з даною позовною заявою до суду, становить 4 685,20 грн.

Позивачем було сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру, що підтверджується квитанцією №15850502-1 від 25.08.2016 на суму 551,21 грн. та за одну вимогу немайнового характеру, про що свідчить квитанція №15850463-1 від 25.08.2016 на суму 1378,00 грн.

Отже, позивачем не було долучено до позовної заяви доказів оплати судового збору за заявлені дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2756,00 грн., який встановлений вимогами чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, код отримувача: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача: 821018, рахунок отримувача: 31213206784001, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву без руху.

2.Позивачеві усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме:

- надати (у трьох екземплярах) копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1.

- надати докази сплати судового збору у розмірі 2 576,00 грн.

3.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2731/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.