Постанова № 60169993, 18.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р. Справа № 804/1934/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тера - Д»

до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції

м. Дніпропетровська Головного управління фіскальної служби України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тера - Д» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.02.2016 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт № 67/15-3/37376332 від 20.01.2016 року. На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 08.02.2016 року № НОМЕР_1 щодо нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 17199 грн. 20 коп., яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що оскаржувані рішення є правомірними та цілком обґрунтованими, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання по податку на прибуток, встановлено порушення п.п. 16.1.4. п.16.1 ст. 16, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України,а саме, узгоджена сума грошового зобовязання згідно податкового повідомлення-рішення ( форма «Р») №0001342260 від 22.04.2013 року у розмірі 85997 грн.

Позивач, не погодившись із винесеним податковим повідомленням рішенням звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2013 року №0001322260 та №0001342260.

18.06.2013 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року залишено без змін.

20.01.2016 року відповідачем була проведена перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, про що складено акт перевірки № 67/15-3/37376332 від 20.01.2016 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасне погашення узгодженої суми податкових зобовязань з податку на прибуток.

За результатами перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 08.02.2016 року № НОМЕР_1 , яким нараховано штраф в сумі 17199 грн. 20 коп.

Суд вважає вищевказане податкове повідомлення рішення правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасною.

Пункт 36.1 статті 36 вищевказаного Кодексу передбачає, що податковим обовязком є обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки встановлені цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену сому грошового зобовязання протягом визначених строків, то відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобовязання згідно податкового повідомлення - рішення №0001342260 від 22.04.2013 року сплачено затримкою на 75 календарних днів - 18.11.2014 року при граничному терміні 04.09.2014 року, отже, з порушенням строків сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Суд звертає увагу на те, що наявність зазначених вище порушень передбачає проведення перевірки.

При цьому, суд зауважує на тому, що посилання позивача на мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами, згідно зі ст. 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» є хибним, оскільки зазначений мораторій діє лише на позапланові перевірки, якою камеральна перевірка не являється.

Відповідно до п.п. 20.1. 20.1.43. 20.1.44. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а також проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

У відповідності до ст.75 Кодексу: контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Суд звертає увагу, що камеральна та позапланова документальна перевірка є різними видами перевірки, та в даному випадку камеральною перевіркою було зафіксовано правопорушення позивача.

Враховуючи викладені обставини, та наявні докази, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у звязку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера - Д» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 18.05.2016 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 18.05.2016р. Суддя З оригіналом згідно Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_3